Вірші про літо українською мовою: добірка для малечі і не тільки

Вірші про літо українською мовою: добірка для малечі і не тільки

Вірші про літо українською мовою: добірка для малечі і не тільки / Фото: Pexels

Вірші про літо українською мовою зачаровують своєю мелодійністю, образністю та красою. Їх легко запам'ятовувати навіть найменшим читачам. ТСН.ua зібрав добірку віршів про літо для дітей та дорослих.

Вірші про літо для дітей 2-3 років

Літо – квіти, літо – вітер,
Літо – річка, сонце, ліс!
От якби ж то красне літо
Рік для нас не раз приніс!

(Н. Замрія)

***

Все теплим промінням зігріто.
Ура! Починається літо,
і сонце всміхається з неба –
нам більшого щастя не треба.

***

Червень дбав про нас –
Ягід нам припас.

Липень дав нам радо
Меду повен кадуб.

Серпень серед нив
Жниварів зустрів.

***

Тепле літо йде лужком,
Постьобує батіжком.
По травичці побрело,
Сніп ромашок принесло.

(М. Пономаренко)

***

Яснооке видиво
Здалеку прийшло,
Видимо-невидимо
Квітів принесло.
Дітям стало весело
Літечко прийшло
І намет над плесами
Голубий звело.

(Борис Списаренко)

Вірші про літо для дітей 3-4 років

Вірші про літо для дітей 3-4 років / Фото: Pexels

Червень

Я відкриваю двері в літо,
Де теплим сонечком зігріто
Повітря, небо, землю, води,
Де все росте і плодородить.
Й мені дістанеться роботи:
Лише встигай бур'ян полоти
І проганяти без перерви
З плодів жуків, пташок і черви.

***

Червень

Здрастуй, червню! Здрастуй, літо!
Люба сонячна пора.
Колоситься в полі жито,
Загоряє дітвора.
Червоніють полуниці
Соковиті, запашні,
В хаті зовсім не сидиться.
Ой, які хороші дні!

(Галина Демченко)

***

Липень

Від спеки можна закипіти.
Я ж в холодочку не лежу.
Що брат не встигне доробити,
Те я йому допоможу.
Цвітуть довкола густо липи
І бджоли мед несуть в село...
Узимку чаю з цвітом випий –
Простуди – наче й не було!

***

Серпень

Я – завершальний місяць літа.
Мені в цей час – не заважай.
Не можу й хвильки відпочити –
Спішу зібрати урожай.
Колись жита серпом косили,
Від того й Серпнем звуть мене.
Тепер комбайни мчать стосилі,
Їх дядько Серп не дожене.

***

Ми можемо бігати в шортах,
гуляти у лісі і в полі,
купатися, грати на кортах,
аж поки нас осінь
запросить до школи.

(Карина Мельничук)

Вірші про літо для дітей 5-6 років

Коники, коники
Весело сюрчать.
Літечко, сонечко
Вибігли стрічать.
Жайворон із дзвоником
Із синяви — дзелень!
Весело коникам
Шле пісні весь день.
Коники, коники,
В квітах і в траві
Літечка дзвоники
Чуємо живі.
Синіми росами
Ранок вмив лице,
Жито покосами
Хилить вітерцем.
Коники, коники
Весело сюрчать.
Літечко, сонечко
Раді зустрічать.

(В. Кравчук)

***

Лічилка

В небо синє
По драбинці
Сходить сонце
У хмаринці.
Сонце сяє,
Літом пахне,
За собою дощик
Тягне.
Каже дощику:
– Не злись,
Я ховаюсь,
Ти жмурись!

(Олена Полянська)

***

На морі

Хвилі бавляться та б'ються,
Наче неслухи-хлоп'ята.
І стрибають, і сміються:
Вітер їм лоскоче п'яти.
Вгору, вниз і знову вгору
Підганяє дужий вітер.
Розгойдав він ціле море
Як же хвилям не радіти!

(Л. Колос)

***

Літо

За крутими берегами
Пахне сіно полинами,
На ромашці бджілка спить,
З неба капає блакить.

Явори лоскоче вітер,
Розплітає вербам віти,
Літо шепче до води:
– Я прийду іще сюди.

(Л. Новикова)

***

Сонечко моє

З піснею про сонечко
Йду в дитячий сад.
Миле, миле сонечко,
Як тобі я рад!

Сонечко моє
Яснеє.

Сонечко здіймається,
Плине в вишині.
Сонечко всміхається
Весело мені.

Сонечко моє
Яснеє.

В небі ні хмариночки
Все кругом сія...
Он іде Мариночка
І співа, як я:

Сонечко моє
Яснеє.

Вірші про літо і кохання для підлітків

Вірші про літо і кохання для підлітків / Фото: Pexels

Замайоріло літо пишно і яскраво:
Стрункі майори в різнокольорових сорочках
Стоять між інших квітів гордо й величаво,
А неба полотно в хмаринках, ніби в латочках.
Тепло розхлюпує липневий ранок щедро,
В повітрі запах липи ніжний й крапельку хмільний.
А ще – неначе в ступочці мигдаль розтерто,
То запах абрикос, як мед, солодкий і терпкий.
У липні сталась наша зустріч. Пам'ятаєш?
Зірки з цікавістю всю ніч дивилися на нас.
Пройшли роки... Можливо, в сон мій завітаєш?
Чарівну ніч удвох до ранку вип'ємо ще раз.

(Ольга Радченко)

***

Теплінь

Яка теплінь! Немає зовсім спеки,
І вся земля одним теплом цвіте.
В заплавах поспиналися лелеки –
Їм чути навіть, як трава росте.

Я на човні. А озеро – прозоре,
І в нім життя клекоче і буя.
Дрімають верби в сонячнім просторі,
І в озері на дні розтанув я.

Яка теплінь! Не буде громовиці,
Голубить світ ласкава ця теплінь.
На лузі скошенім нестрижені копиці,
Як дітлахи, біжать у далечінь.

Не знаю я, навіщо жить на світі.
В нім стільки лиха, зла, куди не кинь.
Та, мабуть, варт хоч день один зустріти,
Коли бува така ясна теплінь.

(Іван Коваленко)

***

Що в нас було? Любов і літо.
Любов і літо без тривог.
Оце і все. А взагалі-то
Не так і мало, як на двох.
Ось наші ночі серпень вижне,
Прокотить вересень громи,
І вродить небо дивовижне
Скляними зорями зими!

І знову джміль розмружить квітку,
І літо гратиме в лото.
І знов сплете на спицях плітку
Сторукий велетень Ніхто.
І в цьому днів круговороті,
Де все минати поспіша,
Як та пташиночка на дроті,
Спочине стомлена душа.

(Ліна Костенко)

***

Літній день

То був тендітний літній день,
Йшло літо до прощання.
Так мало випало пісень,
Здавалось, це остання.
І звідки линув дивний спів,
Я не збагну донині.
І розібрать не міг я слів
Над озером в долині.
Сотник, латаття, осока,
А на воді – лілеї,
І янгол божий звисока
Замилувавсь землею.
І ми ніколи і ніде
Забути вже не зможем
Отой тендітний літній день,
Що був нам співом Божим.
І все це піде в небеса,
Щоб жити потойбічно,
Бо чиста радість не згаса,
Лишається навічно!

(Іван Коваленко)

***

Жіноче серце! Чи ти лід студений,
Чи запашний, чудовий цвіт весни?
Чи світло місяця? Огонь страшенний,
Що нищить все? Чи ти, як тихі сни
Невинності? Чи як той стяг воєнний,
Що до побіди кличе? Чи терни,
Чи рожі плодиш? Ангел ти надземний
Чи демон лютий з пекла глибини?
Чим б’єшся ти? Яка твоя любов?
В що віриш? Чим живеш? Чого бажаєш?
В чім змінне ти, а в чім постійне? Мов!
Ти океан: маниш і потопляєш;
Ти рай, добутий за ціну оков.
Ти літо: грієш враз і громом убиваєш.

(Іван Франко)

Вірші про літо для дорослих

Спинилось літо на порозі
І дише полум'ям на все,
І грому гордого погрози
Повітря стомлене несе.

Умиється зелене літо
І засміється, як дитя, –
Весни ж і весняного цвіту
Чи я побачу вороття?

Чи весняні здійсняться мрії?
Чи літо не обманить їх?
Чи по степу їх не розвіє,
Мов пух на вербах золотих?

(Максим Рильський)

***

мила, прокинься, ти проминаєш літо
білі долоні танучі — свіжа сіль
вії смолисті — сучасні похмільні ліки
поворуши, давай розробляти ціль
там променіє повз, запашне і чисте
плечі засмаглі, борошно, а не пляж
поки ти спиш, липневі минають числа
сиві місцяни часу дарують стаж
літо проходить, зморшки-маріонетки
то біля губ, коли затихає сміх
мила, поранком встигнути б ті моменти
разом прожити, запам’ятати всі
біля подолу дніє і човен ходить
риби, як думки димчасті по межі
тануть куби — то лід розбавляє соду
тиха дитина спогад новий біжить
стрімко зоріє, я запускаю небом
тисячу кульок синіх по синізні
мила, прокинься, тримаю за руку тебе
літо минає, поки ти уві сні.

(Міріам Драгіна)

Повʼязані теми:

Наступна публікація