Військовий без ніг надихнув побратимів з інвалідністю разом підкорити Говерлу

Дата публікації
Військовий без ніг надихнув побратимів з інвалідністю разом підкорити Говерлу

www.flickr.com/kozi_90

Для нього підйом на вершину вже був не першим.

Дмитру Котову, бійцю батальйону "Київська Русь", що втратив кінцівки на фронті, знову підкорилася найвища вершина України, йдеться в ТСН.19.30.

Минулого року він піднявся на неї вперше, а потім ще й стрибнув з парашутом. Нині чоловік вирішив піднятися на найвищу українську вершину - вдруге! Та цього разу не сам, а з чималою компанією друзів - військових. Серед них, такі ж як і він - воїни з інвалідністю.

Перші випробування починаються ще перед підйомом. Три години бездоріжжям доводиться трястись у бусику…  А потім розчищати дорогу до вершини гуртом. До Говерли пішки майже чотири кілометри. Хлопці самі задають темп і геть не дозволяють нікому допомагати.

Хутко по слизькому карпатському камінню стрибає 56-річний Анатолій Фатєєв. Він найстарший у групі, але, чи підійматися, каже - не вагався. «Я теж хочу. Напросився, коротше», - жартує чоловік.

Поранення Толік отримав у 2015, під Мар'їнкою. Під час розвідвиходу, натрапив на ворожу "міну-сюрприз". Ліву ногу відірвало одразу, а праву ампутували вже в лікарні.  «Казав, не чіпайте мене. Таке було… Але, бачите, головне самого себе перебороти», - запевняє чоловік.

Чим далі - підйом стає крутішим. Дмитро, попри холод, роздягається до футболки, стає важко. Чим ближче до вершини, тим раптовіше змінюється погода. Буквально миттєво здійнявся сильний вітер. Говерла вже дуже близько, але її не видно через щільний туман. Навколо - суцільна туманна завіса. Кожен крок бійцям дається із надзусиллям, а далі починається злива.

Ветеран війни, який втратив ноги на фронті, зміг піднятися на Говерлу

Ветеран війни, який втратив ноги на фронті, зміг піднятися на Говерлу

Останні 200 метрів до вершини - найважчі. Тут вже немає протоптаних стежок, підйом крутий і доводиться підніматися по дуже слизькому камінню. Разом із туманом у повітрі ніби зависають ще й підступні сумніви, що сходження може не відбутись. Та зрештою вершини дістаються усі.

Втомлені, без сил, але вони на Говерлі! Запевняють, то все було не заради себе, а щоби показати, таким як вони, ветеранам, що мріяти - можна! Й треба повноцінно жити далі! «Cлава нашим лікарям. Слава нашім волонтерам. Героям слава!!!» - вигукують військові. 

Наступна публікація