У православного світу з'явився справжній лідер – Вселенський патріарх Варфоломій.
10 днів, що змінили світ. Принаймні, так можна говорити про православний світ. Бо відтепер після Всеправославного Собору все стало на свої місця. Ті, хто, хотів єдності, – об'єдналися. Ті, хто хотів розколу, – знайшли причини не приїхати на Крит. Православний світ став міцнішим і зрозумілішим. У нього з'явився справжній лідер – Вселенський патріарх Варфоломій. І дев'ять церков, які його підтримали.
Отже, разом із Константинопольською поряд стали Александрійська, Єрусалимська, Кіпрська, Румунська, Грецька, Албанська, Чеська, Польська та Сербська, яку раніше вважали повністю відданою Москві. Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.
Позицію ж московського патріарха Кирила ігнорувати Собор підтримали Болгарська, Грузинська та Антіохійська церкви. Ці три патріархії дуже залежні від Російської православної церкви. Антіохійська, до прикладу, розташована в Сирії. І патріарх у Дамаску повністю залежний від президента Сирії Башара Асада. А той – від Кремля, а отже – і від Кирила.
Рахунок 10 проти 4 хоч і звучить не надто коректно, бо йдеться не про спорт, усе таки ясно дає зрозуміти розклад сил. До того ж Константинополь має усі шанси збільшувати розрив. І Україна – один з таких резервів. Бо передачу патріархату з Києва у Москву у 1686 році вже назвали порушенням церковних канонів два підряд Вселенських патріархи. Є навіть томос – спеціальний документ з цього приводу 1924 року. У 1991-му цей томос про неканонічне відібрання Москвою патріархії у Києва підтвердив і нинішній патріарх Константинопольський Варфоломій.
Ідеться про фундаментальне порушення 34-го Апостольського правила, що говорить: "Єпископи кожного народу повинні знати першого поміж себе і шанувати його, як главу" [11, с. 12]. А також восьме правило Третього Вселенського Собору: "Хай ніхто із боголюбних єпископів не поширює владу на іншу єпархію, що давніша та спочатку не була під рукою його чи його попередника. Але як хто поширив та силою яку єпархію приєднав собі, то нехай віддасть її! Щоб не переступалися правила Отців. Щоб не закрадалася під видом священнодійства пиха влади світської" [11, с. 37].
Особливо це канонічне правило порадувало про "пиху влади світської" – ніби спеціально про російсько-українську ситуацію написано.
Суть правила Отців проста: патріарх перекладається як "перший батько". І якщо Київ народив православну церкву у цій частині світу, то тільки Київ може патріархією вважатися. Рано чи пізно, з доброї волі Москви чи без, правило Отців буде виконане. Українська церква отримає своє місце серед рівних. Звернення Верховної Ради про автокефалію – це перший крок до того, щоб на наступному Соборі сиділо вже не 14, а 15 патріархів.
Всеправославний Собор, якого чекали майже тисячу років, завершується сьогодні, 26 червня. Документи, яких християнський світ чекав від такого поважного зібрання, підписували неспішно, з багатьма дискусіями. Головний документ Собору – його послання – мали оприлюднити сьогодні.
Головна новина – Собор відбувся і він був результативним, передає з Криту спецкор ТСН Неллі Ковальська. Всі шість документів та звернення Собору до світу ухвалені та підписані. Напредодні щодо цього були сумніви: запеклі дискусії тут, в Академії, точилися до глибокого вечора і продовжилися вже після закриття сесії, підписи збирали ще сьогодні. Але все вдалося, домовилися.
І головний підсумок звучить так: православний світ – це не федерація різних помісних церков, а єдина церква. Відсутність чотирьох на чолі з Російською вважають не критичною проблемою і заявили, що двері відкриті, а до виконання рішень Собору можна підключитися завжди.
Звернення – основний документ Всеправославного Собору, його текст тримали у таємниці до останнього, опублікували лишень сьогодні пообіді. У посланні сказано, що віднині Собори будуть проводитися регулярно. Там чітко зазначено, що церква не має права втручатися у політику, але у той же час має захищати людей від свавілля політиків.
У цьому Собрі взяли участь 10 з 14 помісних церков. Не приїхали Антиохійська, тобто Сирійська, Грузинська, Болгарська та Російська церкви. Протягом тижня засідань ці церкви неодноразово запрошували все ж приєднатися, але вони відмовилися. РПЦ ще тиждень тому заявила, що лише після закінчення Собору вирішить, чи буде виконувати соборні рішення. У Москві вже вивчають оприлюднене сьогодні послання та готують на нього відповідь.
Проблему Української церкви тут, на Криті, обговорювали лише в кулуарах, бо ця тема не була у порядку денному. Звернення українського парламенту, яке було надзвичано вчасним, буде розглянуте вже у Стамбулі, на найближчому засіданні Синоду Константинопольського патріархату.
І те, що ситуація для Української церкви є оптимістична, підтверджує висловлювання Сербського патріарха, ще недавно потужного друга Москви, який сказав, що "проблема України – це не є проблема самих Росії та України, це є проблема всієї Церкви". І він вважає, що Вселенський патріарх повинен запропонувати вихід з проблеми відповідно до духу і традицій Церкви. І ці слова – відчутний ляпас по позиціях Кирила, який бився за те, що "українське питання" – внутрішнє питання РПЦ, а не всієї Православної Церкви.
