Введення в храм Пресвятої Діви Марії, або Третя Пречиста: традиції та звичаї

Введення в храм Пресвятої Діви Марії, або Третя Пречиста: традиції та звичаї

Дата публікації
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Введення в храм Пресвятої Діви Марії, або Третя Пречиста: традиції та звичаї

Вікіпедія

Свято Введення належить до дванадцяти великих свят.

Введення у храм Пресвятої Діви Марії  — одне з великих християнських Богородичних свят, встановлене на честь події приведення пресвятої Богородиці своїми батьками в Єрусалимський храм для присвячення Богу, яке святкується 4 грудня

Введення в храм Пресвятої Діви Марії: церковне свято

Євангеліє нічого не згадує про подію Введення в храм Пресвятої Богородиці. Це свято, як і свято Різдва й Успіння Божої Матері, засноване на святому переданні Церкви, але відповідно до традицій літературного жанру додані докладніші дані з біблійних книг, що мають образне значення.

Ці джерела подають, що батьки Пресвятої Богородиці св. Йоаким і Анна, бувши бездітними, дали обіцянку, що якщо в них народиться дитя, то вони віддадуть її на службу Богові у Єрусалимський храм. Господь Бог вислухав їхні молитви і дав їм доньку. Коли їй виповнилося три роки, батьки привели її до храму і віддали в руки первосвященника Захарії, батька св. Івана Предтечі. По особливому одкровенню Вона як одухотворений Божий ковчег була введена у Святе Святих, куди мав право входити тільки первосвященник один раз на рік — цим була виявлена її особлива роль у долі людства.

Свято Введення належить до дванадцяти великих свят. Воно має один день перед- і чотири дні післясвята. Про нього маємо згадки від V ст. 

На Захід свято Введення прийшло досить пізно — аж наприкінці XIV ст., а в половині XV ст. поширилось по цілій Європі.

Третя Пречиста: народні звичаї та традиції

У календарному циклі українського народу з язичницьких часів це свято замикає осінній сезон і починає зимовий. Початок нового господарського року в введенських повір'ях виступає ясно: до Введення можна копати землю, від Введення до Благовіщення не можна; жінки запасаються глиною до Введення. Від Введення до дев'ятого четверга не годиться бити білизну на воді праниками, бо то, мовляв, шкодить ниві, може навести бурю. З цих самих мотивів треба й коноплі потерти до Введення. Як на Новий Рік (а також і на Різдво і на Великдень) хто перший прийде на Введення до хати, той буде першим "полазником", себто тим, що приносить добро чи якесь лихо. Тому сусіди стримуються заходити на Введення зрання до чужої хати, щоб потім не було нарікання, що то вони принесли нещастя: "Коли ввійде першим молодий, гарний, здоровий чоловік, а до того зі грошима, то це добра ворожба: весь рік у хаті будуть усі здорові і будуть гроші вестися. Коли ж увійде старий, хворий, особливо стара баба, або коли хтось прийде чогось зичити, — то це злий знак". 

Звечора подекуди святили воду ще язичницьким звичаєм: брали воду в такому місці, де сходяться три води, проливали воду через полум'я, і потім уживали тієї води проти хвороб, від зурочення та на любовні чари. По півночі жінки сідали голі на порозі і пряли коноплі, щоб "прядиво пішло на руку". Обсипали того дня корови сім'ям і мастили маслом вим'я, щоб давали багато молока, і обкурювали їх, щоб ніхто не міг того молока відібрати.

Як з іншими великими річними святами, і це свято в'язалося з іншими язичницькими віруваннями - культом померлих. 

Ворожили на те, який буде новий господарський рік: скільки на "Введення" води, стільки на Юрія трави; як на Введення вода, то в літі молоко тощо. 

Читайте також:

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.

Наступна публікація