"Вибіркова бусифікація": The Nation випустив різку статтю про мобілізацію в Україні

Українські чоловіки скаржаться на вибірковость під час проведення мобілізаційних заходів — війна є тягарем лише для бідних верств населення.

Охочих йти на фронт все менше

Охочих йти на фронт все менше / © Getty Images

Українські чоловіки продовжують вигадувати способи виїхати за кордон, щоб уникнути мобілізації. Дехто з утікачів наймають провідників через гори та ріки, інші вирішують здійснити ризиковану подорож самостійно.

Американський журнал The Nation випустив великий репортаж про чоловіків, які ховаються від мобілізації, роботи ТЦК і недовіри до системи призову.

Один із героїв матеріалу — 29-річний IT-фахівець Тарас. За його словами, після затримання його силою доправили на медкомісію, а коли він відмовився фотографуватись, його били по голові.

Пізніше він потрапив до навчального центру, захворів та зумів звідти втекти.

Інший співрозмовник видання — 27-річний Борис, також IT-фахівець. Після першого затримання він утік з автомобіля дорогою до військово-лікарської комісії й протягом кількох місяців жив у заможному районі Києва.

«ТЦК сюди не приїжджає. Це багатий район», — сказав він журналісту.

Пізніше Борис вирішив заощадити на оренді та переїхав до дешевшого району, де його знову затримали. Цього разу втекти не вдалося, і зрештою він опинився на військовій службі.

Саме цей епізод The Nation використовує для переходу до соціальної складової мобілізації. Український соціолог Володимир Іщенко, який досліджує класову структуру українського суспільства, стверджує, що серед примусово мобілізованих непропорційно багато людей із нижчими доходами — робітників та мешканців сільської місцевості.

За його поясненням, заможні чоловіки мають більше можливостей захищати свої інтереси: можуть дозволити собі адвоката, використовувати зв’язки або, в незаконних випадках, платити за корупційні схеми. Для людини з низькими доходами такі можливості значно обмежені.

«Спротив мобілізації частіше набуває не форми організованого загальнонаціонального протесту, а індивідуальних дій: чоловіки переховуються, намагаються залишити країну, стежать за пересуванням представників ТЦК через спеціалізовані Telegram-канали або вступають із ними у стихійні конфлікти», — зазначає видання.

Мобілізація в Україні — що відомо

Від початку повномасштабного російського вторгнення українській армії стало бракувати вояків.

На початку війни сотні тисяч звичайних чоловіків пішли на фронт або волонтерили, щоб захистити незалежність країни і відбити ворожий напад. Відтак, до армії доводиться шукати менш мотивованих солдатів.

Щоб заповнити прогалини у війську, президенту Володимиру Зеленському довелося підписати новий суперечливий закон про мобілізацію.

Мобілізацію в Україні критикують за хаотичність, свавілля та корупцію.

Тоді як загальна підтримка армії залишається високою, а опитування показують, що досить багато чоловіків хочуть воювати, мобілізація може розділити українців, вже виснажених війною. Точних цифр про те, скільки чоловіків в Україні переховуються від мобілізації чи мають наміри втекти, немає. Але Телеграм-канали із тисячами підписників, особливо у великих містах, просто «розквітли».

Крім того, мобілізація — найчастіше згадувана причина кризи на ринку праці. Йдеться не лише про мобілізацію як таку, але й відтік кадрів через побоювання мобілізації: хтось звільняється, щоб не наражатися на ризик бути мобілізованим на офіційній роботі, хтось працює «в сіру», хтось виїжджає.

Напередодні омбудсмен Дмитро Лубінець жорстко розкритикував нову реформу мобілізації, назвавши її приреченою на провал без поваги до прав людини. Він наголосив, що попри обіцянки, представники ТЦК досі використовують балаклави, а системні порушення, як-от силові затримання та вилучення речей, тривають. Лубінець заявив, що довіра громадян неможлива, поки держава сама ігнорує закони, а реформа без дотримання прав людини є лише імітацією змін.

Пов’язані теми

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie