FT пише про вибори в Україні навесні: влада та експерти пояснили, що не так із цим сценарієм

В Україні знову заговорили про можливість проведення виборів та референдуму вже навесні 2026 року. Поштовхом для хвилі суперечок стала публікація FT про буцімто рішення президента України Володимира Зеленського через умови США.

Що відомо про ймовірність проведення виборів, позицію ОПУ, нардепів та громадських активістів, а також про сам процес у разі реалізації — читайте далі у матеріалі ТСН.ua.

«Вибори в Україні до 15 травня»: про що пише FT

Британське видання Financial Times написало, що президент України Володимир Зеленський може оголосити про підготовку до президентських виборів та всеукраїнського референдуму через тиск з боку Сполучених Штатів. За інформацією джерел, адміністрація США наполягає на проведенні голосувань до 15 травня цього року, пов’язуючи це з можливістю отримання від американської сторони гарантій безпеки для України.

Зеленський раніше висловлювався, що організувати вибори під час дії воєнного стану неможливо, оскільки значна частина території країни залишається під окупацією, а багато громадян — внутрішньо переміщені або за кордоном. Журналісти зазначають, що рішення може стати «різким політичним поворотом» для українського лідера.

Як стверджують співрозмовники FT, глава держави планує оголосити про план щодо виборів і референдуму 24 лютого — у четверті роковини повномасштабного вторгнення Росії. Голосування щодо мирної угоди з Росією можуть провести одночасно з виборами, що суттєво вплине на політичну ситуацію в Україні.

У Зеленського відреагували

На інформацію, оприлюднену FT, відреагували у президента України Володимира Зеленського. Там стверджують, що ключовим фактором для потенційного виборчого процесу залишається безпека.

«Поки немає безпеки, не буде і оголошень про вибори», — повідомляють джерела «РБК-Україна».

Експертка громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська різко прокоментувала ідею 24 лютого оголосити про проведення виборів.

«Робити якусь політичну заяву щодо виборів 24 лютого — зовсім не розуміти настрій суспільства та травму, яка пов’язана з цією датою. Я не дуже розумію, в якій гарячій голові може з’явитись ідея пов’язати день початку повномасштабної агресії з датою, коли буде оголошено про необхідність проведення виборів в Україні», — різко висловилася вона.

Вона нагадала, що рівень підтримки виборів під час гарячої фази війни в Україні становить приблизно 10% навіть після останніх скандалів.

За її словами, зараз ситуація має такий вигляд:

• Робота над законодавством для перших повоєнних виборів триває. Є порозуміння, що від закінчення воєнного стану до початку виборчої кампанії має пройти щонайменше пів року. Навіть ці терміни експертка називає «дуже оптимістичними», враховуючи складність обговорення положень закону.

• Парламентська підготовка. 12 лютого відбудеться велика зустріч, щоб заслухати результати роботи 7 підгруп, які за місяць провели 32 засідання. Робота, особливо у сферах медіа, агітації та протидії російському впливу, потребує продовження. Крім виборчого закону, зміни потрібні також у Кримінальному кодексі, Кодексі про адміністративні правопорушення та у процедурних заходах проти матеріального впливу РФ.

• Відсутність готових політичних рішень. У парламенті наразі немає достатньої кількості голосів, навіть після напрацювання законопроєкту. Після формування юридичної рамки знадобляться численні консультації з фракціями, де окрім політичних, діятимуть і інші інтереси — життєві, санкційні чи розслідувальні. Одноголосної коаліції вже немає, і процес може бути тривалим.

• Безпекові гарантії. Щоб щось втратити, спочатку потрібно це отримати. Айвазовська нагадує про уроки Будапештського меморандуму: гарантії повинні бути двосторонніми, оформленими міжнародною угодою та ратифікованими парламентами. До 15 травня неможливо втратити те, чого у нас ще немає.

Що кажуть у Раді

Припущення про вибори прокоментував нардеп Ярослав Железняк. Він наголосив, що прочитав саме оригінал статті у Financial Times.

«Я абсолютно не вірю в прогноз щодо дати і, більш того, очевидно, що та більшість джерел — це українці. Зокрема, хтось з влади спеціально закинув пару меседжів», — наголосив він.

Железняк додає, що про так званий «дедлайн 15 травня» для досягнення домовленостей у переговорах зі США згадували лише одного разу — вчора, 10 лютого, під час Погоджувальної ради.

«Ми, звичайно, не будемо називати це джерело з керівництва найбільшої фракції, але… скажімо так, іноді недоброзичливо його називають генератором випадкових фраз та цифр, особливо коли всі інші фракції поруч», — зауважив він.

Навіть якщо говорити про черговий «дедлайн» від американської сторони щодо досягнення домовленостей, продовжує нардеп, то наразі ймовірність реального прориву здається невисокою. Саме тому, за словами Железняка, дивно бачити в матеріалі FT твердження про те, що «15 травня можуть відбутися обидва голосування». Ба більше, з огляду на те, що президентські вибори в Україні проходять у два тури.

Також варто пам’ятати, що проміжні вибори у США (midterm elections) заплановані лише на 3 листопада. Співрозмовники Железняка жодного разу не підтверджували наявність жорсткого дедлайну з боку США на весну чи літо.

Водночас цілком логічно, додає він, що республіканці, як і будь-які політики, хотіли б підійти до виборчої кампанії з максимально можливими результатами, зокрема й на мирному напрямку. І так само природно, що ближче до виборів фокус їхньої уваги зміщуватиметься на внутрішню політику.

Питання України, ймовірно, не стане ключовим елементом виборчих кампаній ані демократів, ані республіканців. На думку депутата, можливо, для України це не найгірший варіант розвитку подій.

«Коротше, набір домислів написали FT) Але перевіримо через 2 тижні», — завершив народний депутат Ярослав Железняк.

Свою думку щодо можливих «виборів» навесні висловив також народний депутат Олексій Гончаренко. Він заявив, що підстав для таких прогнозів немає.

«Жодних виборів у травні не буде — так само як і референдуму», — наголосив він.

За словами депутата, зараз відсутні як законодавчі передумови, так і реальні кроки для організації будь-якого виборчого процесу найближчим часом. У Верховній Раді немає навіть напрацьованого законопроєкту, стверджує нардеп.

«Спершу має бути досягнута мирна домовленість, і лише після цього можна говорити про вибори», — наголошує Олексій Гончаренко.

Коментар Міноборони

Активіст та радник міністра оборони України Сергій Стерненко запевняє: дані західних медіа про те, що 24 лютого президент України Володимир Зеленський буцімто оголосить про проведення виборів та референдуму, не відповідають дійсності.

«Проведення виборчого процесу неможливе без стійкого та тривалого припинення бойових дій. А наш ворог на це не піде та не демонструє жодної ознаки готовності до припинення вогню», — наголосив Стерненко.

Реалістичний сценарій зараз, вважає він, полягає в тому, що війна, на жаль, триватиме. Росія не хоче припинення бойових дій.

«Лише мертві росіяни за мир», — переконаний Стерненко.

Чи потрібні Україні вибори зараз: думки експертів

Експертка з громадянської мережі ОПОРА Ольга Коцюруба наголошує, що проведення виборів під час повномасштабної війни в Україні наразі неможливе й пояснює це кількома ключовими факторами.

По‑перше, Конституція України прямо забороняє проводити голосування під дією воєнного стану, і вибори повинні бути «вільними, чесними та справжніми», а не імітацією волевиявлення.

«Проведення виборів в умовах повномасштабної війни буде лише імітацією демократичного процесу, а не реальним волевиявленням народу, адже держава не зможе гарантувати базову безпеку виборців, кандидатів і спостерігачів», — зазначає експертка.

Головна перепона — неможливість забезпечити безпеку на всіх етапах процесу: від висування кандидатів і агітації до перевезення бюлетенів та роботи спостерігачів.

Експертка також звертає увагу, що війна накладає обмеження, які суттєво ускладнюють демократичні процедури: сирени, комендантська година, обмеження пересування та доступу до дільниць роблять звичайну агітацію практично нездійсненною.

За її словами, агресія Росії саме зробила президентські, парламентські та місцеві вибори неможливими в цих умовах.

Таким чином, експертка підкреслює, що наразі будь‑які спроби провести голосування були б не справжніми виборами, а лише їхньою імітацією.

Раніше у ЦПД наголошували про недоцільність проведення виборів в Україні. Серед причин:

1. Юридична невідповідність і безпека. Закон «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє проведення виборів під час його дії, а чинні норми Виборчого кодексу потребують оголошення кампанії лише після скасування воєнного стану. Забезпечити безпеку виборців, кандидатів і спостерігачів в умовах повсякденних обстрілів неможливо, що порушує базові принципи «вільних і чесних» виборів.

2. Легітимність і представництво. Велика частина території України тимчасово окупована, значна кількість громадян перебуває за кордоном або на передовій — це унеможливлює рівне представництво та повноцінну участь у голосуванні. У таких умовах результати виборів було б складно визнати легітимними.

3. Організаційні та фінансові виклики. Пошкоджена інфраструктура, зокрема будівлі для дільниць, та бюджетний дефіцит суттєво ускладнюють як логістику, так і фінансування виборчого процесу. Більшість українців вважають, що вибори доцільно проводити лише після завершення війни й відновлення територіальної цілісності країни.

Нагадаємо, проєкт мирної угоди між Україною та Росією може бути підготовлений вже в березні. За інформацією співрозмовників агентства Reuters, українські та американські посадовці обговорюють графік, який передбачає завершення підготовки документа до цього часу.

Згідно з цим планом, передбачається проведення в Україні референдуму щодо пунктів мирної угоди одночасно з виборами, орієнтовно у травні. Однак член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський реалістичність такого сценарію сприймає скептично.

«Навіть якщо законопроєкт буде ухвалений наприкінці березня або на початку квітня, організувати волевиявлення за два місяці неможливо з огляду на безпекові фактори», — зазначає Веніславський.

Травневі вибори він називає «надмірно оптимістичним, але малореалістичним» варіантом.