Блекаут і морози до кінця січня: яких заходів вживає уряд для порятунку країни

Енергосистема України опинилася у критичному стані: через безперервні атаки Росії та сильні морози дефіцит потужності перевищив 35%.

Поки енергетики відновлюють пошкоджені об’єкти, у столиці та регіонах запроваджують суворі заходи економії — від вимкнення зовнішньої реклами до зміни графіків навчання у школах.

Детальніше — читайте в матеріалі ТСН.ua.

Україна не може покрити понад третину потреб в електроенергії

Президент України Володимир Зеленський розповів, що відновлення об’єктів енергетики відбувається після кожного російського удару. Проте понад третину потреб в електроенергії Україна не може покрити.

За його словами, вчора (15 січня — Ред.) споживання електроенергії в Україні було 18 ГВт, а можливості системи — лише 11 ГВт. Втім, акцентував він, «учора було так, але кожного дня щось відновлюється». Подробиці робіт він не розповів, щоб уникнути нових атак.

«Конкретно де відновлюється, говорити не буду, тому що щойно хтось щось каже про це або десь щось вилазить у соцмережі, в телеграмах, туди б’ють знову і знову», — наголосив український лідер.

Водночас міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що в Україні не залишилось жодної електростанції, яка б не постраждала від атак росіян.

Окрім того, він зазначив, що багато регіонів провалили підготовку до зими.

За його словами, найскладніша енергетична ситуація склалася у Києві, на Одещині та у прифронтових громадах.

Морози лише посилюватимуться: що прогнозують синоптики

Синоптикиня Наталка Діденко попереджає, що ці вихідні в Україні (17–18 січня) будуть холодними. На дорогах очікується ожеледиця.

Водночас вона зазначила, що морози в Україні триватимуть і надалі.

«Надалі морози в Україні триватимуть. За попередніми прогнозами, до кінця січня», — додала Діденко.

Тим часом керівник Черкаського обласного гідрометцентру Віталій Постригань повідомляє, що потепління в Україні найближчим часом очікувати не варто. За його словами, в країні надалі домінуватиме холодний антициклон. Він може змінитися іншим антициклоном з півночі, зі Скандинавії, але характер погоди суттєво не зміниться.

За попередніми розрахунками та модельними прогнозами, Україна залишатиметься у сухому континентальному повітрі з сильними морозами до 25 січня.

«На потепління можна розраховувати лише за умови послаблення позицій цієї гори холоду», — додав синоптик.

Своєю чергою синоптикиня Українського гідрометцентру Наталія Птуха в інтерв’ю «OBOZ.UA» розповіла, що перспектив на підвищення температури в більшості регіонів наразі немає.

«Якихось змін упродовж другої декади січня, тобто до 20-х чисел, і навіть на початку третьої декади наразі немає», — повідомила вона.

Бізнес закликають вимкнути зовнішню рекламу

В Україні офіційно запроваджено режим надзвичайної ситуації в енергетиці через наслідки російських обстрілів.

Міністр енергетики Денис Шмигаль закликав бізнес вимкнути рекламні вивіски для економії електроенергії на потреби населення.

«Окремо звертаюся до бізнесу з наполегливим проханням вимкнути зовнішню рекламу: підсвітки, екрани та інші великі енергоємні конструкції. Якщо маєте зайву енергію, замість яскравої реклами віддайте її людям», — закликав міністр.

Тим часом у Києві запроваджують суворий режим економії електроенергії на зовнішнє освітлення. Нові обмеження набувають чинності від 16 січня.

Згідно з розпорядженням влади, заходи торкнуться всіх — житлових районів і бізнесових зон. Відтак:

• вуличне освітлення зроблять значно тьмянішим — увімкнуть лише на 20% від потужності.

• де світло не можна зробить тьмянішим, горітиме лише кожен другий ліхтар.

• декоративну підсвітку будинків не вмикатимуть.

Також бізнес і власники будівель мають вимкнути:

• підсвітку фасадів;

• освітлення реклами;

• світлові вивіски.

У Київській міській державній адміністрації пояснюють, що це вимушені заходи, щоб зберегти електроенергію та уникнути великих відключень.

Як уряд намагається стабілізувати ситуацію зі світлом

Міністр енергетики Денис Шмигаль розповів, що для подолання енергокризи було створено спеціальний штаб з ліквідації наслідків російських ударів по енергетичній інфраструктурі Києва та області, який уже працює в цілодобовому режимі.

Влада збільшує кількість «Пунктів незламності», насамперед у Києві, та перерозподіляє ресурси.

Також Україна залучає міжнародну допомогу і нарощує імпорт електроенергії з ЄС до 2,3 ГВт.

Прем’єрка Юлія Свириденко заявила, що Кабмін може зарахувати житлові будинки з електроопаленням до обʼєктів критичної інфраструктури. Це означає, що в таких будинках не відключатимуть світло.

«Уряд опрацьовує можливість віднести житлові будинки з електроопаленням до обʼєктів критичної інфраструктури, щоб забезпечити постійне обігрівання», — сказала вона.

Школярі підуть на додаткові канікули або навчатимуться дистанційно

Водночас уряд ухвалив нові рішення щодо навчального процесу. Міністерство освіти й науки (МОН) спільно з КМДА отримали доручення продовжити або встановити зимові канікули до 1 лютого 2026 року.

Водночас це рішення не стосується дитячих садків, які працюватимуть у звичному режимі, щоб не відривати батьків від роботи.

Мер Києва Віталій Кличко уточнив, що школярі йдуть на двотижневі канікули, які розпочнуться 19 січня і закінчаться 1 лютого.

«Ці канікули продовжать за рахунок весняних і тижня літніх канікул. Втім, навчальний рік у школах завершиться не пізніше 1 липня», — зауважив він.

Також, за словами Юлії Свириденко, в інших регіонах країни місцева влада має самостійно обрати формат навчання: або перевести заклади на «дистанційк"у», або так само запровадити канікули до початку лютого.

Остаточний вибір залежатиме від безпеки та наявності світла в кожній області, оскільки уряд намагається максимально зменшити навантаження на енергосистему.

Як готувати їжу під час відключень світла й води

Навіть в умовах блекауту можна організувати ситне й безпечне харчування, якщо дотримуватися рекомендацій ДСНС та експертів.

Насамперед варто сформувати запас продуктів тривалого зберігання, як-от консерви, горіхи, сухофрукти, хлібці та їжа, яка не потребує варіння. Першочергово треба вживати продукти, які швидко псуються, пам’ятаючи, що зачинений холодильник тримає температуру до 4 годин, а морозилка — до двох діб.

Багато круп можна готувати методом запарювання: кускус настоюється 15 хвилин, гречка — від 30 хвилин до 5 годин, а ячна крупа та пластівці — до 2 годин. Для приготування гарячих обідів ідеально підходить сублімована їжа в пакетах, яку достатньо залити заздалегідь підготованим у термосі окропом.

Використання туристичних пальників у приміщенні дозволяється лише для розігрівання їжі за умови постійного провітрювання і дотримання правил пожежної безпеки: балони мають бути сертифіковані, їх треба тримати якомога далі від сонця та обов’язково від’єднувати після роботи.

На відкритому повітрі можна використовувати мангал або гриль, проте вогонь не можна залишати без нагляду, а поруч завжди мають бути вода або вогнегасник.

Окрім їжі, важливо подбати про запас питної води, який необхідно оновлювати кожні 10 днів.

Щоб страви довше зберігали тепло, фахівці радять накривати їх ковдрою, а в разі дефіциту води — готувати прості салати або їжу в одному посуді.

Раніше ТСН.ua писав про те, як зігрітися вночі, коли немає опалення. Головна стратегія виживання в таких умовах полягає не стільки в пошуку зовнішнього тепла, скільки в максимально ефективному збереженні власної енергії тіла. Важливо перетворити спальне місце на своєрідний багатошаровий термос, який заблокує вихід тепла назовні та захистить вас від холодного повітря спальні.

Читайте також:

• Чи безпечно обігрівати квартиру газовою плитою — відповідь експертів

• Як вибрати обігрівач: типи, переваги та недоліки пристроїв

• На скільки днів Україні вистачить пального: відповідь Шмигаля

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.