"Я знаю щастя, у якому море болю". Спогади учасників Революції Гідності про найстрашніші дні

"Я знаю щастя, у якому море болю". Спогади учасників Революції Гідності про найстрашніші дні

Фото: УНІАН

Мітингувальники діляться моторошними деталями про найкривавіший день сучасної України.

П’ять років тому на Майдані розпочався масштабний наступ "Беркуту", який тривав три доби. 20 лютого 2014 року стало найтрагічнішим днем за часи незалежності України.

У цей день на вулиці Інститутській снайпери почали розстрілювати майданівців. Силовики використовували вогнепальну зброю - автомати і гвинтівки - проти мітингувальників. Вони стріляли на ураження в голову, шию, грудну клітку, живіт. Ті ж захищалися саморобними щитами та палицями, подекуди - коктейлями молотова.

20 лютого мітингувальники бачили багато чорного диму, крові та смертей - щонайменше загинуло 60 людей.

Ті, хто були на Майдані Незалежності того дня, п'ять років потому пригадують моторошні події і діляться власними історіями.

Одним з очевидців була активістка Діана Макарова, яка заснувала фонд з надання допомоги армії і Національній гвардії України, пораненим і біженцям, а також сім'ям військовослужбовців. Вона розповідає, як у той день учасники Революції гідності з останніх сил боролися, хоч і знали, що смерть ходить поміж них.

Львівський волонтер Богдан Масляк також пригадав, як виживав того дня. Він поділився історією про те, як намагався врятувати від снайперів чоловіка, а згодом - ніс його на носилках із кулею у серці.

Серед учасників бою 20 лютого був і український художник-графік вірменського походження Борис Єгіазарян, котрий тоді отримав контузію.

Ще одна активістка, яка 20 лютого 2014 року була на Майдані, розповіла, якими бачила людей у найкривавіші дні Революції Гідності.

"Біля сцени священик сповідував якогось бійця Самооборони. Мабуть це був один із переломних моментів у моєму християнському житті. Чоловіки ішли і верталися від палаючих барикад із почорнілими від кіптяви обличчями. Здавалося, людей замало, але ж дим не давав їм, нагорі повної картини", - написала вона.

Український громадський діяч та активіст Євген Карась нагадав про легендарне фото побитих науковців - батька із сином.

Про те, яким бачила події Майдану, п'ять років потому з місця розстрілу розповіла спеціальна кореспонодентка ТСН Наталя Нагорна.

Своїми думками про Майдан поділився й лідер гурту "Kozak System" Іван Леньо. Він був одним з тих, хто грав на сцені Майдану, щоб підтримати українців.

Журналіст Аркадій Бабченко згадав історію про чоловіка, який намагався урятуватися від вогню у Будинку профспілок.

"Сьогодні так чітко пригадалося, як з вікна другого поверху Будинку профспілок від вогню намагається вилізти людина, вибирається на карниз, йому кидають мотузки, внизу розтягують щось, десь тягнуть якісь дерев'яні щити чи що, а вони не дістають ніяк до другого поверху, і йому кричать "стрибай" і я теж кричу", - написав він.

За даними Моніторингової місії ООН, впродовж усіх подій Майдану загинули 98 осіб, серед яких 84 – учасники протестів, ще 13 – правоохоронці та одна людина, яка не була учасником.

Станом на кінець 2018 року слідство встановило 441 підозрюваного, які можуть бути причетними до злочинів проти учасників протестних акцій, зокрема, до масових вбивств. Більшість із них були працівниками правоохоронних органів, чиновниками міської адміністрації, прокурорами та суддями.

Повʼязані теми:

Наступна публікація