Як підтримати дітей у часи невизначеності та стресу: поради для батьків
Поділіться з дитиною планом на випадок надзвичайних подій.
© pixabay.com
Як підтримати дітей у часи невизначеності та стресу.
Про це пише Unicef.
Дізнайтеся, як дитина бачить події та як реагує на них
Ставте дитині відкриті запитання та дізнайтеся, що саме дитина вже знає. Дайте зрозуміти, що дитина може поговорити з вами тоді, коли захоче. Допомогти почати розмову можуть малювання, ваші розповіді й інші види спільної діяльності.
Будьте відкриті і говоріть з дитиною зрозумілими для неї словами
Діліться власним баченням ситуації, при цьому намагайтеся бути емоційно стриманими. Якщо ви не можете відповісти на запитання дитини, не намагайтеся вигадати правильну відповідь. Не знати відповіді на всі запитання – нормально. Спробуйте зрозуміти, чому дитина запитує про це, що саме для неї важливо, та з огляду на це побудуйте розмову.
Говоріть про емоції
Якщо ваша дитина переживає чи відчуває злість через те, що відбувається навколо, слова "не переживай" чи "тобі не варто злитись" не заспокоять дитину. Скажіть: "Я бачу, що ти переживаєш через те, які обставини склались у країні, я теж хвилююсь". Дитина буде розуміти, що вона не залишилась сам на сам зі своїми переживаннями. У якості підтримки не варто давати обіцянок, які не залежать від вас: "все буде добре", "нічого не станеться", натомість скажіть: "що б не сталось, головне – ми одне в одного є". Якщо діти грають чи малюють війну – не забороняйте їм. Саме так вони допомагають собі впоратися зі своїми емоціями.
Поділіться з дитиною планом на випадок надзвичайних подій
Допомагає стишити хвилювання наявність плану дій у разі погіршення ситуації у країні. Спочатку план маєте скласти ви, дорослі, нехай він буде максимально простим та зрозумілим. Розкажіть про нього дитині. Обговоріть, де ви можете зустрітися, якщо не працюватиме мобільний зв’язок; до кого з дорослих можна звертатися за допомогою, якщо дитина опинилася у людному місці без вас; які речі краще взяти з собою, а які необхідно буде залишити у разі евакуації тощо.
Залучайте дитину до позитивної діяльності
У часи невизначеності дитина особливо потребує емоційного контакту із важливими дорослими. Це може бути читання разом, гра або фізична активність. Така діяльність допомагає дитині залишатися емоційно пов'язаною з людьми, які є важливими для неї. Окрім того, дотримуйтеся регулярних процедур і розкладу життя родини, наскільки це можливо, особливо перед сном.
Дбайте про себе
Ви краще допоможете дитині, якщо піклуватиметеся про себе. Дитина бачить, як ви реагуєте на новини та копіює вас. Тому для дитини важливо розуміти, що ви зберігаєте спокій. Якщо ви занепокоєні або засмучені, знайдіть час для себе, поспілкуйтеся про те, що вас непокоїть, з іншими членами родини, з вашими друзями та людьми у вашому оточенні, яким ви довіряєте.
Обережно закінчуйте розмови
Дитині важливо знати, що вона не залишиться на самоті. Коли ви завершуєте розмову про важливі речі, оцініть рівень тривожності дитини: спостерігайте за мовою тіла, оцінюйте, чи використовує вона звичайний тон голосу, і дивіться, як вона дихає. Нагадайте дитині, що ви піклуєтеся про неї, слухаєте її і що вона може у будь-який час поговорити з вами на будь-які теми, які її хвилюють.
Корисні поради:
Допомогти з житлом і з речами: в Україні створено сервіс для допомоги біженцям через напад РФ
Ляшко оприлюднив перелік аптек, які продовжують працювати в умовах війни в Україні
Безкоштовні онлайн-консультації від лікарів: створено чат-бот, аби українці могли отримати допомогу
Як боротися з окупантами на цифровому фронті: корисні поради
Що робити, якщо ви потрапили під завал будинку: декілька порад
Що робити, якщо окупанти відібрали мобільний телефон: порада від Міністерства цифрової трансформації
Як діяти, щоб вберегти себе від мародерів: поради поліції та Центру протидії дезінформації
Що робити у разі панічної атаки: поради психологині Світлани Ройз
"Зробимо їх разом": у теробороні порадили, як чинити спротив колонам ворога
Як поводитися на блокпостах: корисні поради для українців (фото)
Як дати відсіч ворогові: ЗСУ підготували поради для українців
Поради, які допоможуть домашнім тваринам менше хвилюватися під час повітряної тривоги
Як допомогти літнім людям впоратися із тривожністю: поради психологині
Що робити українцям, які опинилися за кордоном: поради від МЗС
Поради батькам: дитяча психологиня розповіла, що говорити дітям під час війни
Якщо відключать інтернет: поради як залишатися на зв’язку у разі надзвичайної ситуації
Як подолати паніку в умовах надзвичайних ситуацій: поради психологині
Як уникнути стоматологічних захворювань і що робити, якщо болить зуб: низка порад
Як починалася війна Росії проти України:
21 лютого президент Росії Володимир Путін підписав укази про визнання "незалежності" "ДНР" та "ЛНР".
22 лютого Рада Федерації РФ остаточно ратифікувала договори про визнання "ЛДНР".
22 лютого Рада Федерації РФ задовольнила звернення Путіна й дозволила використання армії за кордоном. Це, по суті, був дозвіл Путіну розпочати війну проти України.
Рано-вранці 24 лютого Путін у відеозверненні оголосив про "спеціальну військову операцію" щодо "захисту" Донбасу. Розпочалася війна Росії проти України.
24 лютого на всій території України запровадили воєнний стан.
Протягом 24 лютого через російські обстріли загинули 137 українських військових та цивільних людей.
28 лютого відбувся перший раунд переговорів між Росією та Україною. 3 березня відбувся другий раунд. Але війна досі триває.
28 лютого Зеленський підписав заявку на членство України в Європейському Союзі.
Втрати росіян, які воюють проти України:
За орієнтовними даними Генштабу Збройних Сил України, від ранку 24 лютого до ранку 6 березня військам країни-загарбника Росії були завдані такі втрати:
особового складу ‒ понад 11 тис. осіб,
танків ‒ 285 од.,
ББМ ‒ 985 од.,
артилерійських систем – 109 од.,
РСЗВ ‒ 50 од.,
засоби ППО ‒ 21 од.,
літаків – 44 од.,
гелікоптерів – 48 од.,
автомобільної техніки ‒ 447 од.,
легкі швидкісні катери ‒ 2 од.,
цистерн з ППМ ‒ 60,
БПЛА оперативно-тактичного рівня ‒ 4.
Дані уточнюються. Підрахунок ускладнюється високою інтенсивністю бойових дій.