Їхати з України чи залишатися: як колонка Мостової розбурхала Facebook

Наприкінці минулого тижня відома українська журналістка і головний редактор тижневика "Дзеркало тижня" Юлія Мостова написала колонку, яка викликала значний резонанс серед українських користувачів у Facebook. Якраз напередодні Дня Незалежності вона вирішила звернутися до теми любові до країни, що живе між війною і корупцією, але разом з тим - із великим прагненням до змін і до перемоги.

Використавши прийом нагромадження негативу (якого, звісно, вдосталь в країні), Мостова зрештою підводить до свого висновку - "не зрікаються в любові". "Найтемніше перед світанком", переконана авторка колонки і стверджує, що сонце на нашому обрії почне з'являтися вже цього десятиріччя: тож між варіантами - їхати до заможної Європи чи лишатися в Україні з усіма її проблемами - вона обирає останній.

Реакція в соцмережах не забарилася і слова журналістки почали трактувати на свій лад. Значна частина уваги була звернена до теми еміграції і люди почали вступати у віртуальний діалог з Мостовою, перераховуючи причини, чому вони обирають свою країну для життя.

Генпрокурор Юрій Луценко не погодився із маніхейським поділом на чорне і біле, який побачив у тексті Мостової: "це дуже спрощує і спотворює світ навколо". Також він відкинув думку, що суспільний вибір полягає в опозиції " їхати - залишатися".

"Поділ в країні - не в тому, хто виїде чи хто залишиться. Поділ є на тих, хто бере відповідальність на себе і тих, хто у всьому звинувачує інших... На щастя - попри одвічну хату з краю, радянську зрівнялівку та сучасне всепропальство - в країні є мільйон інших людей, які особисто і щоденно крутять колесо історії. Вони різні. Когось мотивує патріотизм, когось особисті амбіції, когось - законний прибуток", - вважає генеральний прокурор, котрий, як відомо, і сам має публіцистичний хист: його допис у Facebook вийшов не менш пафосним, ніж у Мостової.

"Я залишалася в Україні не через могилу батька, не через друзів та знайомих, чиї історії реально надихають. Не тому, що не можу без цієї землі, без цих гір, без цих озер і річок. Без маковійчиків, хрестів з льоду, куті, пасок, купальських вогнів. Без пахощів трав. Без бабусь у хусточках. Без маминих вареників. Я залишилася, бо просто ніколи не збиралася нікуди виїжджати", - "відповідає" Мостовій журналістка Наталка Фіцич.

"Київ жвавіший за Прагу. Жвавіший за Брюссель. Страсбург. Гаагу", - пише журналіст Григорій Жигалов, який наголошує, що після півтора року життя між столицею України та Брюсселем, може "годинами перераховувати, що в Києві сильно краще".

"У мене немає причин вважати, що через десять років все буде добре, а віра - аргумент слабкий. Але я кожен день розумію, чому можливості переїхати я вибрав перспективу залишитися", - констатує Жигалов.

Доцент економіки в Піттсбурзькому університеті та почесний президент Київської школи економіки Тимофій Мілованов відповідає Мостовій, що Україна не розвивається не через корупцію, а через некомпетенцію, недостатню освіту та відплив талановитих людей. За його словами, в країні не зроблено нічого, щоб талановиті люди повертались з навчання за кордоном.

"Я не вірю, що уряд спроможен створити дослідницькі центри і університети де буде створюватись і працювати інтелектуальна еліта України. Але це може бути зроблено малим та середнім бізнесом. Бізнес та багаті люди можуть взяти на себе відповідальність за інтелектуальний суверенітет України", - пропонує вихід з ситуації Мілованов.

Тим часом голова ОУН та перший заступник очільника Держкомітету телебачення та радіомовлення України Богдан Червак доволі категорично реагує на на виникнення дилеми їхати чи не їхати. Він наводить приклад письменниці й активістки ОУН Олени Теліги, яка повернулася до України з еміграції 1941 року та вимагала від керівництва відправити її до Києва. Як відомо, в окупованому місті її вбили в Бабиному яру.

Частина користувачів вирішила звернути увагу на особисте життя Мостової, дорікаючи їй за бажання виїхати з країни із "нереалізованою Незалежністю". Звісно, їй згадали заміжжя (чоловік журналістки - колишній міністр оборони Анатолій Гриценко). Зокрема, волонтер Михайло Макарук радить їй таки виїжджати з країни - разом із Гриценком. 

Це вже не вперше український Facebook зачіпає тема міграції, а інтернет-спільнота вибухає сотнями, якщо не тисячами, постів про ймовірний виїзд за кордон та ставлення до цього. Очевидно, питання - залишатися чи виїжджати - одне з головних в суспільстві. Особливо гостро воно сприймається під час війни - коли, з одного боку, міграція розглядається мало не як зрада, з іншого - для неї знаходять десятки захисних аргументів, як то неможливість з жити з корумпованою владою і різке зниження статків населення. Текст Юлії Мостової став черговим приводом для фейсбукерів поміркувати на цю тему: засудити, схвалити, виправдати й винести остаточний вирок опонентам.