«Ї**ть, так королеву»: усі подробиці спецоперації НАБУ «Карфаген» — суми, посадовці та схеми

Правоохоронці з НАБУ та САП провели масштабну спецоперацію «Карфаген» з викриття злочинного угруповання, яке діяло на базі Офісу Генерального прокурора. Слідство встановило, що посадовці систематично покривали діяльність мережі шахрайських кол-центрів і паралельно відмивали мільйонні статки.

Про це повідомляли у НАБУ. Розповідаємо про всі подробиці, відомі у цій справі.

Операція НАБУ «Карфаген»: що відомо

За версією антикорупційників, злочинну групу ще в середині 2025 року створив та очолив один із керівників структурних підрозділів ОГП. До підпільного бізнесу він залучив як своїх чинних колег з органів прокуратури, так і цивільних спільників.

За неперешкоджання діяльності «офісів», які ошукували українців та іноземців, фігуранти регулярно отримували хабарі. За інформацією джерел «Української правди», організатором схеми виявився заступник начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергій Кропива, затриманий увечері 4 вересня.

У матеріалах розслідування фігурують й інші учасники під псевдонімами:

• «Канцлер» (керівник групи)

• «Муза» (близька особа)

• «Камрат» (водій)

• «Флеш» (помічник)

Крім того, на оприлюдненому НАБУ відео затриманий згадує свого керівника — «шефа», по батькові якого — Андрійович.

Отриманий кримінальний дохід угруповання легалізовувало за кількома напрямами. Зокрема, понад 20 млн грн спрямували на купівлю нерухомості, коштовностей та дорогого транспортного майна.

Ще понад 12 млн грн за мінімальними ринковими оцінками переписали на підставних осіб, аби приховати справжніх власників. Серед цих активів — нерухомість у популярному апарт-комплексі поблизу Карпат. Додатково понад 10 млн грн розподілили по банківських рахунках родичів під виглядом легальних прибутків від бізнесу.

Наразі правоохоронці офіційно викрили п’ятьох учасників угруповання. Дії фігурантів кваліфікували за ст. 255 (створення, керівництво злочинною організацією та участь у ній) та ст. 209 (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом) Кримінального кодексу України. Слідчі дії продовжуються, а коло причетних осіб розширюється.

Що на плівках

Прогалина в законодавстві дозволила призначати прокурорів без обов’язкових конкурсів, що відкрило шлях для корупційних схем в Офісі генерального прокурора. За даними Національного антикорупційного бюро України, саме так у серпні 2025 року посаду заступника начальника Департаменту ОГП обійняв фігурант розслідування, відомий під псевдо «Канцлер».

«Наближеність до шефа, відчуття безкарності, свої люди в державних структурах та фактично необмежені повноваження щодо всіх сфер діяльності ОГП дозволили „Канцлеру“ сконцентрувати у своїх руках важелі впливу на один з найбільш прибуткових кримінальних бізнесів в Україні — кол-центри», — зазначили в НАБУ.

За даними слідства, посадовець контактував із фігурантами міжнародного та національного розшуку за кіберзлочини. Організована група намагалася підпорядкувати собі всі кримінальні провадження щодо шахрайських кол-центрів.

Коли в липні 2026 року в медіа з’явилася інформація про ймовірне закриття всіх шахрайських осередків через міжнародний тиск, посадовець забезпечував лише видимість активної роботи прокуратури. За свої послуги він отримував відсоток від діяльності кол-центрів, фінансових компаній та обмінників.

Основною метою «кришування» було збагачення — на аудіозаписах «Канцлер» чітко зазначає, що головним є саме фінансовий результат.

Збагачення фігуранта розпочалося задовго до призначення в ОГП: перелік майна поповнювався з 2021 року, коли він працював у департаменті кіберполіції Нацполіції, та у 2023–2024 роках під час роботи заступником голови Одеської ОДА.

Аби приховати статки, «Канцлер» оформлював нерухомість і транспорт на близьких людей. Коли власних зв’язків перестало вистачати, до схеми залучили родичів особи під псевдо «Муза».

Основою впливу посадовця були зарплати в конвертах, «подяки» та розв’язування питань за гроші. «Канцлер» активно розставляв довірених осіб, серед яких були і його родичі, на керівні посади в обласних прокуратурах. До кадрових рішень долучалися навіть члени його родини.

Фактичні повноваження «Канцлера» перевищували офіційні — він звертався до керівництва поліції Одещини з проханням «нажухати» боржника, використовував зв’язки в прокуратурі в особистих інтересах, впливав на розмір тіньової зарплати заступника голови ДПС тощо.

Чи брав участь у справі генеральний прокурор

Оскільки «шефом» у справі був посадовець Офісу Генерального прокурора з по батькові — Андрійович, у ЗМІ відразу почали поширювати варіант того, що Андрійовичем може бути генеральний прокурор України — Руслан Андрійович Кравченко.

Відразу за цим у Мережі з’явилася інформація, що в нього тривають обшуки, однак в Офісі генерального прокурора заявили, що обшуки проводилися у службових приміщеннях, якими користуються Руслан Кравченко, його заступниця Марія Вдовиченко та інші працівники ОГП.

«Близько опівночі детективи НАБУ все ж провели слідчі дії у службових приміщеннях, якими користуються Генеральний прокурор, перша заступниця Генерального прокурора, а також інші працівники та структурні підрозділи ОГП».

Там додали, що щодо працівника, який фігурував у розслідуванні, розв’язується питання про звільнення з посади. В ОГП пообіцяли сприяти слідству.

Тим часом у відомстві наголосили на необхідності правової оцінки нічних обшуків у кабінетах Генерального прокурора та його першої заступниці Марії Вдовиченко. В ОГП зазначають, що підозри щодо керівництва базуються на припущеннях та побутових розмовах, а самі детективи НАБУ під час слідчих дій отримали доступ до матеріалів інших проваджень — зокрема щодо близьких осіб керівництва САП та НСРД стосовно працівників антикорупційних органів.

За даними журналістів, генпрокурора Руслана Кравченка не могли знайти понад 12 годин від початку спецоперації НАБУ і САП «Карфаген» після того, як той заїхав у будівлю в урядовому кварталі.

В Офісі Генерального прокурора у коментарі УП запевнили, що очільник відомства у суботу «від ранку» знаходиться на робочому місці. Наразі його місце перебування невідоме, і жодних офіційних заяв він не робив.

Корупція: останні новини

Нагадаємо, 19 серпня 2026 року НАБУ та САП провели спецоперацію «Форест Гамп» щодо відмивання коштів для внесення 150 млн грн застави за фігуранта справи «Мідас» (ймовірно, колишнього міністра енергетики Германа Галущенка).

За даними ЗМІ, до схеми причетна низка посадовців і бізнесменів, серед яких вже колишня заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра, народний депутат Вадим Столар, ексдепутат Максим Микитась та відсторонений голова наглядової ради Sense Bank Микола Гладищенко.

Ірина Мудра, яка раніше працювала в «Ощадбанку» та Мін’юсті, а в ОП опікувалася судовою реформою і спецтрибуналом, неодноразово потрапляла у фокус уваги журналістів через елітну нерухомість в ЖК «Аристократ», статки та розкішний спосіб життя.

Інший фігурант, Вадим Столар — колишній член ОПЗЖ та фігурант списку «Батальйон Монако», якого називали «сірим кардиналом Києва» через вплив на девелоперський ринок столиці. Раніше СБУ вже перевіряла його причетність до легалізації коштів підсанкційних Віктора Медведчука та Тараса Козака, яким він у 2020 році продав частку свого будівельного бізнесу.

Екснардеп та колишній очільник «Укрбуду» Максим Микитась також є фігурантом кількох інших гучних кримінальних проваджень: щодо заволодіння майном Нацгвардії на 81,6 млн грн, спроби підкупу мера Дніпра, викрадення адвоката та розкрадання 307 млн грн Міноборони під час будівництва складів. Четвертий фігурант, Микола Гладищенко, опинився під увагою правоохоронців та перевіркою НБУ після оприлюднення записів у справі «Мідас», де фігуранти заздалегідь обговорювали кандидатури до наглядової ради Sense Bank.