З Бандерою до ЄС зась: як у Польщі вже маніпулюють не лише історією, погрожуючи заблокувати євроінтеграцію України

«З Бандерою Україна не вступить до Європейського Союзу». Ця заява міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша, який також додав, що «ніхто не буде вказувати Польщі, як голосувати за вступ тієї чи іншої країни до ЄС», прозвучала одразу після того, як Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про Український національний пантеон — загальнонаціональне місце пам’яті та вшанування найвидатніших представників української нації.

«Ніхто й ніколи не буде наказувати, як нам жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними і яких героїв шанувати», — зазначив президент Зеленський під час виступу з нагоди Дня Конституції України.

Список найвидатніших представників української нації, чию пам’ять вшанує пантеон, поки що невідомий. Законопроєкт визначає, що це можуть бути особи: які обіймали посади глав держав або прирівняні до них у Русі, Українській козацькій державі, УНР, ЗУНР; головнокомандувачі УНР, Галицької армії, УПА; головнокомандувачі ЗСУ; лауреати Нобелівської премії та інші.

Негативна реакція Польщі була миттєвою. Не дивлячись на те, що Британія, Франція, Італія, Португалія та багато інших країн мають свої національні пантеони, за інформацією видання Onet, у польському уряді вважають, що слова президента Зеленського лише загострюють суперечку з Варшавою. Нагадаємо, що велику частину польського політикуму та суспільства вже понад місяць лихоманить указ Володимира Зеленського про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій (ССО) ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА».

Варшава вимагала від Києва, причому в доволі ультимативній формі, скасування цього рішення. Тепер у Польщі погрожують заблокувати вступ України до ЄС. Як політична короткозорість вже грає проти самої Польщі та які наслідки це матиме для України? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

І знову аеропорт у Жешуві: польські політики нікого не чують

Як би у Варшаві не намагалися заперечити, що скандал, зчинений польськими політиками після указу президента Зеленського про присвоєння почесного найменування «імені Героїв УПА» підрозділу ССО, який вже межує з істерикою — це старт передвиборчої кампанії, факти говорять самі за себе. Президент Кароль Навроцький постить у соцмережах, як після рішення позбавити Володимира Зеленського ордену Білого Орла рейтинг довіри до нього зріс на 8,4% за місяць — до 54,8%.

На другому місці за рейтингом довіри міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський — 42,6%. Можливо саме цим продиктована його заява, що еквівалентною відповіддю на указ президента Зеленського могло б бути перейменування летовища в Ясьонці на аеропорт «жертв УПА». На думку Сікорського, рішення Навроцького позбавити Зеленського найвищої польської відзнаки — це неадекватна відповідь, яка особисто принизила українського президента. Водночас, глава польського МЗС нагадав:

«Переговори про вступ до ЄС — це одне, але в кінці є договір, який у деяких країнах вимагає навіть референдуму, а у нас — підпису глави держави».

Ще під час висипання українського зерна, коли у 2023-2024 роках на кордоні були акції протестів польських фермерів, за частиною з яких стояли представники «Права і справедливості» (ПіС, яка й висунула Кароля Навроцького в президенти, хоча він не є їхнім партійцем) та проросійські «Конфедерація» і «Конфедерація корони польської», по соцмережах із польського боку дуже часто лунали заклики заблокувати аеропорт Ряшів-Ясьонка, через який перекидається левова частина військової допомоги Україні.

Як бачимо, судячи із заяви Сікорського, питання щодо цього летовища «не відпускає» навіть польських ліберальних консерваторів. Нагадаємо також, як прем’єр Дональд Туск безпосередньо покладав відповідальність на українську владу за нинішнє загострення польсько-українських відносин, називаючи це помилкою Києва, яку він має виправити.

Що ж до заяви міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша, що «з Бандерою Україна не вступить до ЄС», він є представником «Польської селянської партії» (PSL), яка в коаліції із «Громадянською платформою» Дональда Туска. Разом із цим, він бореться за електорат аграріїв та поляків у сільській місцевості, більшість з яких на минулих парламентських і виборах президента проголосувала за ПіС та Навроцького. До того ж польські фермери є одними з головних бенефіціарів прямих дотацій Брюсселя.

«Вступ України до ЄС становить загрозу для польського сільського господарства», — заявляв у середині червня, вже в розпал чергової суперечки між Україною та Варшавою, Кароль Навроцький.

Блокування вступу до ЄС: «невдячні» українські аграрії

Видання Onet у своєму матеріалі (ТСН.ua згадував про нього вище в цій статті) також навело коментар анонімного співрозмовника, який обіймає високу посаду в польському уряді, що Туск має побоювання щодо впливу українського сільського господарства на ринок Польщі. Тож, як бачимо, польські політики свідомо маніпулюють і цим питанням, адже українська влада неодноразово на різних рівнях давала зрозуміти, що Київ згоден на тривалий перехідний період інтеграції українського агросектору, тому готовий роками чекати на доступ до багатомільярдних фондів Спільної аграрної політики ЄС.

Але польський політикум про це не каже. Разом із «невдячністю українців», розпалюючи ксенофобію, польські ультраправі, з якими вже солідаризуються ліберальні консерватори, тепер закликають блокувати вступ України до ЄС. Зокрема про це днями публічно сказав лідер ПіС Ярослав Качинський, який раніше анонсував повернення Україні ордену князя Ярослава Мудрого II ступеня. Хоча, нагадаємо, брат Ярослава Качинського, президент Польщі Лех Качинський, загинув в авіакатастрофі під російським Смоленськом 2010 року. Тож хто як не він має розуміти важливість і необхідність євроінтеграції України.

Свіжі опитування громадської думки в Польщі свідчать, що 59,7% поляків проти вступу України до ЄС. І найбільше таких саме серед виборців опозиційних польських партій. Водночас голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач вдався до ще більшої маніпуляції, коли заявив, що це саме «клептократичні українські еліти» своїми рішеннями гальмують вступ України до ЄС. Мовляв, це простіше, ніж впровадження реформ. Хоча єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявляла, що, наприклад, перший переговорний кластер «Основи» для України та Молдови був відкритий «за виконання ними своїх зобов’язань».

У липні, які відомо, ЄС має відкрити решту переговорних кластерів щодо вступу України та Молдови до Союзу. Проте, за інформацією багатьох європейських ЗМІ, запуск кластерів 4 та 5 про зелений порядок денний та с/г можуть перенести на осінь через опір Франції, Італії та Польщі. На додачу до цього Угорщина продовжує блокувати відкриття 2-6 кластерів для України та Молдови. Тож, як бачимо, всередині Європейського Союзу опору нашій євроінтеграції не бракує.