За карткові перекази від родичів може "прилетіти" від податкової: які суми під прицілом банків

Хоча перекази та подарунки від близьких родичів оподатковуються за нульовою ставкою, банківський фінмоніторинг має право заблокувати картку й вимагати документи про походження коштів за будь-які нетипові чи великі операції.

Переказ коштів

Переказ коштів

Грошовий переказ від батьків, дітей, чоловіка, дружини чи інших близьких родичів сам собою не означає автоматичного виникнення податкового зобов’язання.

Водночас важливо розрізняти звичайний рух коштів і дохід у вигляді подарунка: саме для спадщини та подарунків від членів сім’ї першого і другого ступенів споріднення Податковий кодекс передбачає нульову ставку ПДФО. Про це пише «Судово-юридична газета».

Однак відсутність податку не звільняє банківську операцію від фінансового моніторингу — за значних або нетипових переказів банк може попросити пояснити походження грошей, підтвердити родинні зв’язки та надати документи про доходи.

Коли гроші від близьких родичів оподатковуються за нульовою ставкою

Податкові правила щодо коштів, які передаються між родичами як подарунок, залежать насамперед від ступеня споріднення. Відповідно до статті 174 Податкового кодексу України, подарунки та спадщина, отримані від фізичної особи-резидента, яка є членом сім’ї першого або другого ступеня споріднення, оподатковуються ПДФО за нульовою ставкою.

До першого ступеня споріднення належать:

  • батьки;

  • чоловік або дружина;

  • діти, зокрема усиновлені.

До другого ступеня споріднення належать:

  • рідні брати та сестри;

  • баба та дід;

  • онуки.

Таким чином, якщо кошти отримані як подарунок від таких родичів і виконуються передбачені Податковим кодексом умови, ПДФО з такого доходу не сплачується. Аналогічна нульова ставка застосовується до спадщини, отриманої від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення.

Спадщина або подарунок від таких близьких родичів, які оподатковуються за нульовою ставкою, не підлягають обов’язковому декларуванню лише на цій підставі.

Чому банк може перевіряти переказ, навіть якщо податку немає

Податкові правила та фінансовий моніторинг — це різні механізми. Тому навіть якщо отримані від родича кошти не створюють обов’язку зі сплати ПДФО, банк може перевірити відповідну операцію.

Фінансові установи аналізують операції клієнтів з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. Увагу банку, зокрема, можуть привернути значні суми, регулярні перекази, нетипова для конкретного клієнта фінансова активність або операції, які не відповідають наявній у банку інформації про його доходи та фінансовий стан.

Запитання водночас можуть виникнути як до людини, яка перераховує гроші, так і до їх отримувача.

Які документи банк може попросити у родичів

Якщо у банку виникнуть питання щодо операції, клієнту можуть запропонувати підтвердити характер переказу, родинні зв’язки та походження коштів.

Для підтвердження споріднення залежно від конкретної ситуації можуть використовуватися:

  • свідоцтво про народження;

  • свідоцтво про шлюб;

  • інші офіційні документи, які підтверджують відповідні родинні зв’язки.

Окремо банк може попросити документи, що підтверджують фінансовий стан та джерело походження грошей. Це можуть бути довідка про доходи, трудовий контракт, документи щодо отримання доходів за кордоном, податкова декларація, а також інші підтвердження залежно від того, звідки фактично були отримані кошти.

Тобто самого пояснення, що гроші переказав близький родич, у певних випадках може бути недостатньо: банк може з’ясовувати не лише характер операції та споріднення між сторонами, а й джерело походження коштів.

Що потрібно знати українцям, які отримують доходи за кордоном

Інша ситуація виникає, коли йдеться не про подарунок від родича, а про власний іноземний дохід фізичної особи — наприклад, заробітну плату чи інші доходи, отримані за межами України.

Для фізичних осіб — податкових резидентів України такі іноземні доходи за загальним правилом необхідно декларувати в Україні. Доходи, нараховані або виплачені від 1 січня 2025 року, оподатковуються ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 5%.

Якщо податок уже був сплачений в іншій державі, уникнути повторної сплати ПДФО повністю або частково можна за правилами міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування. За наявності відповідних підстав та підтвердних документів суму податку, сплаченого за кордоном, можна зарахувати при визначенні податкового зобов’язання в Україні.

Фактично, якщо сума податку, яку дозволено зарахувати, покриває українське зобов’язання з ПДФО, повторно сплачувати цей податок не потрібно. Якщо вона менша — сплачується відповідна різниця.

Водночас ДПС наголошує, що таке зарахування не поширюється на військовий збір: із відповідного іноземного доходу він сплачується в Україні за ставкою 5%.

Що буде, якщо не надати банку підтвердні документи

Ігнорувати запит банку щодо походження коштів не варто. Якщо клієнт не може надати необхідні відомості або документи, фінансова установа може застосувати передбачені законодавством та внутрішніми процедурами заходи, зокрема відмовити у проведенні окремої операції або встановити обмеження на обслуговування.

Значення може мати й відповідність фактичної фінансової активності клієнта інформації про його доходи. Якщо обсяги переказів або витрат суттєво не відповідають відомому банку фінансовому стану людини, це може стати підставою для додаткової перевірки.

Отже, переказ грошей між близькими родичами та оподаткування такого переказу — не одне й те саме. Якщо кошти передаються як подарунок між членами сім’ї першого або другого ступеня споріднення за умов, визначених Податковим кодексом, застосовується нульова ставка ПДФО. Проте банк незалежно від цього має виконувати вимоги фінансового моніторингу і за потреби може попросити підтвердити як родинні зв’язки, так і джерело походження коштів.

Нагадаємо, українцям, які володіють просторими квартирами або будинками, доведеться щороку віддавати до бюджету додаткові 25 000 грн податків. Ця сума є обов’язковою надбавкою за «зайві» квадратні метри, на яку не поширюються жодні пільги.

Раніше ми писали про те, що Державна податкова служба візьметься за детінізацію бізнесу в соцмережах і месенджерах. Тож є шанс, що українці в соціальних мережах більше не побачать товарів з написом «ціна в директ».

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie