Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
За лічені місяці до початку трансплантацій: ТСН дослідила, чи готова Україна до нового етапу змін у медицині

Наразі ситуація далека від ідеальної.

Щодня дев’ять українців помирає, не дочекавшись пересадки серця, печінки чи нирок. До старту дії нового закону про пересадку органів лишилося два місяці, але чи готова Україна рятувати своїх громадян і скільки часу пішло на створення системи трансплантації у країн-лідерів у цій галузі – досліджується в сюжеті ТСН.19:30.

У неї довжелезний список з часткою "не": швидко не ходити, не підніматись сходами, не нахилятися. Серце пані Інни відпрацювало свій ресурс. "Коли розумієш, що твоє життя висить на волосинці, то ти його цінуєш значно більше, ніж інші люди", - зізнається вона. Життя останніх чотири років – це нескінченні походи до лікарів. Ті кажуть, що зарадити проблемі може лише трансплантація органу.

ВідеоМОЗ працює над запуском системи трансплантації від нерідного донора

Міністерство охорони здоров’я розпочало створення інформаційної системи, яка б дозволила запустити систему трансплантації від нерідного донора. Також в Україні має з’явитися нова професія - трансплантат-координатор, а лікарі навчаться констатувати смерть мозку. 

МОЗ працює над запуском системи трансплантації від нерідного донора

Її діагноз, легенева гіпертензія, означає, що замінити потрібно не тільки серце, а ще й легенів. Пані Інна мріє, аби пересадка органів від нерідних донорів розпочалася в Україні якнайшвидше. Лише за приблизними підрахунками, тисяча українців на рік потребує пересадки серця, півтори тисячі – печінки, двом тисячам українців потрібні донорські нирки.

Це столична лікарня швидкої допомоги – місце, де може з’явитися потенційний донор. Органи у людини забирають після констатації смерті мозку, а це – величезна відповідальність для лікарів. "Якщо не буде захисту, то, звичайно, ніхто не захоче з лікарів ходити до правоохоронних органів і пояснювати – і не один раз", - пояснюють там.

Професор Айхан Дінчкан, що 18 років робить у Туреччині операції з пересадки органів, розповідає, що й сама операція – не з легких. "Дві хірургічні бригади працюють параллельно: в цій операційній забирають донорський орган, а ось тут чекає пацієнт, якому він буде пересаджений", - каже він. Нині Туреччина – світовий лідер з родинної трансплантації. "А трупних трансплантацій у нас 20%", - каже медик. Шлях країни до трансплантації розпочинався з масштабного навчання лікарів-реаніматологів, аби вони могли констатувати смерть мозку. "Це надважлива ланка. Без цього не з’явиться донор. Поки ми навчали лікарів констатувати смерть мозку, ми втратили чимало  донорів", - визнають турецькі фахівці. Тепер у реаніматологів є не лише чіткий протокол, але і все необхідне обладнання під рукою. "Щоб переконатися, що в головний мозок не потрапляє кров, ми використовує УЗД або ангеограф, якщо потрібно – робимо МРТ", - кажуть медики.

Підтвердити смерть мозку в Туреччині мають двоє лікарів. На констатацію деколи йде 12 годин. До реаніматологів приєднується трансплант-координатор. У 2014 році Айше Озкан стала найкращою у своїй професії – вона говорить з родичами і переконує їх пожертвувати органи близької людини. "Я питаю, чи хотіли б ви, щоб ваша близька людина продовжувала жити? Якщо вони відповідають так, тоді я кажу, що єдиний шлях – це пожертвувати органи і врятувати одразу кілька життів", - пояснює вона. Така професія , як у Айше, лише має з’явитися в Україні – поки що у нас немає жодного подібного фахівця. Скільки потрібно трансплант-координаторів ще не знають навіть у міністерстві. Їхнє навчання лише має розпочатися, хоч до трансплантацій залишилося менше двох місяців.

Айше вчилася не один рік. Саме від професіоналізму трансплант-координатора залежить, чи відбудеться пересадка органів. "Я знаю два берега: і ту сторону, де родина тільки втратила рідного, і ту, де людина отримала шанс на життя. З одними я сумую, з іншими радію", - каже вона. Далі трансплант-координатор вносить усі дані про донора в єдину інформаційну систему. "Група крові, які органи пожертвували родичі – тут є вся інформація, але доступ до неї має обмежена кількість людей", - розповідає медик. Таку інформаційну систему Україна має побудувати до 2019 року. Пані Інна таки сподівається, що саме вона дозволить зрештою знайти донора для трансплантації серця і легенів в Україні, бо в Індії, де вона дізнавалася, така операція коштує 150 тисяч доларів. Тому поки б’ється її рідне серце, пані Інна мріє дожити до часу, коли трансплантація від нерідного донора буде можлива в Україні.

Кореспондент ТСН Ірина Маркевич

Залиште свій коментар

Вибір редакції