Захист слабких – справа сильних: аналізуємо причини мітингів зоозахисників

Захист слабких – справа сильних: аналізуємо причини мітингів зоозахисників

ТСН.ua розібрав детально причини вимог волонтерів.

Українці все частіше виходять на вулиці своїх міст, аби привернути увагу до проблем захисту тварин. Зірки шоу-бізнесу, блогери та депутати один за одним приєднуються до руху, що закликає до гуманного ставлення до звірів. Активісти виступають за заборону цирків і дельфінаріїв, притравкових станцій, відмову від хутра, за регулювання чисельності безпритульних тварин тощо.

Заборона хутрових ферм

Близько 85% хутра – з тварин, вирощених на фермах. В Україні заради хутра вбивають 800 тисяч тварин. Вони живуть у тісних клітках із дротяним низом, а їхні фекалії та сеча стікають через дроти, залишаючи клітку та хутро чистими. Їх годують спеціальною хімікованою їжею для ожиріння та збільшення обсягу хутряного покрову. Вони не виходять на прогулянки чи полювання, а все життя проводять у малих клітках, тому часто завдають собі болю, б'ються головою об стінки, гризуть залізні дроти та їдять інших.

You Can See the Fear in Her Eyes

She's hunched over and cowering in this filthy cage, terrified of what’s coming next Do you think she knows she will be killed for her fur?

Опубліковано PETA (People for the Ethical Treatment of Animals) Пʼятниця, 20 грудня 2019 р.

Вбивають тварин удушенням газом у декомпресійних камерах чи електричним струменем, пропущеним через ніс та анус. Таємні дослідники швейцарської організації Animal Protection / EAST International виявили, що часто з тварин знімають шкіру заживо, а оголені кров'яні тіла скидають у купи, де вони повільно вмирають, дихаючи та кліпаючи. Такі "місця смерті" через ґрунт переносять бактерії та віруси в підземні води, забруднюють питну воду навколишніх населених пунктів (доведено дослідженнями МОЗ України).

Диких рідких тварин виловлюють, ставлячи пастки. Тварина може довго страждати та стікати кров'ю, поки не прийде мисливець. Часто жертви намагались визволитись, відгризши собі лапу.

В Україні зібрали понад 27 тисяч підписів за петицію про заборону виробництва хутра. 7 лютого 2019-го було зареєстровано законопроєкт №10019 (№2360 у ВР 9-го скликання), що передбачає поступове припинення діяльності підприємств до повного згортання виробництва до 1 січня 2025 року. За цей час працівники ферм можуть знайти іншу роботу чи перекваліфікувалися.

15 країн Європи уже ухвалили закон про заборону хутрових ферм, інші члени ЄС обмежують це виробництво.

Дизайнери вже зрозуміли, що багатошаровість одягу тепліша за хутро, за екоматеріалами легше доглядати та вони значно дешевші. Шуби із штучних матеріалів можуть зігріти в погоду -30, вони не линяють і не втрачають кольору. Українські дизайнери та ритейлери теж не стоять осторонь гуманності та відмовляються від хутра.

Заборона цирків і дельфiнарiїв

Заборона цирків – одна з перших вимог активістів. В Україні є державні цирки та приватні (шапіто). Міністерство культури регулює діяльність лише державних. У спілкуванні з посадовцями зоозахисники досягли деякого успіху: міністерство припиняє придбання нових тварин та створює робочу групу, що має розробити план виведення тварин із державних цирків до 2021 року.

"Діяльність шапіто високопосадовці не можуть регулювати, тому їхню діяльність може обмежити лише місцева влада міст, заборонивши виступати на їхній території, – пояснює засновник гуманістичного руху UAnimals Олександр Тодорчук. – Така заборона діє уже в 26 містах України, у тому числі в Києві: КМДА забороняє шапіто, але вони не можуть прийняти це ж (ред. заборону) по відношенню до державних цирків."

Подібні заборони стали причиною того, що все більше шапіто відмовляються від тварин, адже не хочуть виступати в усіх містах.

Часткову або повну заборону на використання диких тварин уже ввели у 27 країнах Європи. У деяких офіційних обмежень немає, але цирки самі змінюють свої програми. Так, у Німеччині один із цирків використовує лише голограми звірів, і такі зміни не зменшили кількість відвідувачів, а навпаки привернули ще більше увагу.

Причини заборони тварин у цирку:

- Погані умови утримання. Найгірша ситуація у шапіто – цирки, що постійно гастролюють містами і тримають тварин у маленьких фургонах чи автомобілях. До 80% життя тварини проводять у вольєрах.

- Дресирування. Деякі дресирувальники використовують негуманні та жорстокі методи дресирування. Наприклад, ведмедів "вчать" танцювати нагрітим листом заліза і включають музику – тварина починає стрибати від болю. Слонів можуть колоти гострим гаком у найчутливіші місця, якщо не буде виконувати трюк. До коней дресирувальники можуть задіювати електрошок, аби навчити стояти на задніх ногах.

- Тварини на манежі небезпечні для публіки. Відомі випадки, коли дикі тварини проявляли свій характер та нападали на людей на манежі та за його межами. Наприклад, у Львові лев напав на дресирувальника та завдав десятки рваних ран, а в Білій Церкві – бурий ведмідь

- Поганий вплив на психіку дітей. Діти сприймають тварину на арені, як іграшку. Вони спостерігають, як її б'ють за неслух. А потім таку саму модель поведінки переносять у буденне життя.

- Вилов тварин. Найлегше дресируванню піддаються дитинчата тварин. Тому браконьєри часто вбивають дорослих особин, аби безперешкодно забрати малечу. До того ж їх часто перевозять як контрабанду, приспаними, зв'язаними у тісних, душних валізах. Багато тварин так і не переживають такі методи транспортування.

- Коли тварина старіє і не приносить дохід цирку, є декілька варіантів її подальшої долі. "Зоопарки тварин з цирків майже ніколи не беруть, вони зруйновані фізично і психологічно. Їх часто продають у дешевші шоу (наприклад, коли по ресторану водять ведмедя), у ресторанні комплекси, що особливо це популярно на західній Україні, чи притравковим станціям. Останній варіант – одна тварина може стати кормом для інших." – пояснює Олександр Тодорчук.

Разом з цирками вимагають і заборонити дельфінарії. Китоподібні рідко розмножуються у неволі, тому їх виловлюють у відкритих водоймах. Рибалки зазвичай полюють на зграю, а залишають живим лише найкращого дельфіна. У парках розваг тварини лякаються та впадають у депресію через розлучення з рідними. Якщо одного дельфіна забрали від зграї, то решта може прожити решту життя сумуючи.

Зазвичай тривалість життя дельфінів складає 40-50 років. Умови дельфінаріїв зменшують це число вдвічі, або і більше. Шкідливою для них є і постійне перебування у хлорованій воді, що спричиняє опіки шкіри та очей.

"В Україні заборонено використання тварин, що перебувають у "Червоній книзі" для прибутку. Дельфіни входять у цей список, тим не менш дельфінарії існують. До того ж закон передбачає, що заборонені дельфінарії без доступу морської води. Але вони існують навіть у Трускавці та Харкові. Та навіть у Одеському дельфінарію штучно підсолюють воду." – уточнює засновник UAnimals. "Варто ще звернути увагу на питання "дельфінотерапії", коли 20 хвилин планування коштує до 3 тисяч грн. Вчені порівнюють позитивний вплив такої терапії із грою з собакою чи котом. По-друге, це може навіть нашкодити, адже дельфіни мають багато хвороб, небезпечних для людей. Коли у закритому басейні людина купається з дельфіном, може багато вірусів підхопити".

Регулювання кількості безпритульні тварини

В Україні є проблема з кількістю безпритульних котів та собак. Насамперед часто люди викидають на вулиці тварин, коли вони їм набридають, вагітніють чи хворіють, чи чотирилапи губляться під час самовигулу. Також не рідкістю є випадки, коли під час переїздів тварин не забирають з собою на нове місце чи залишають на дачі чотирилапих самих. У Німеччині за викидання тварини існує штраф – до 25 тисяч євро, у Таїланді – близько 5 тисяч батів (130 євро), в Італії – рік за ґратами чи штраф 10 тисяч євро.

Тому активісти вимагають ухвалити законопроєкти, що забезпечать захист прав тварин та покарання за знущання з них, реєстрацію безпритульних і домашніх котів та собак, регулювання їхньої чисельності стерилізацією.

"По-перше, має бути чіткий процес індикації та обліку тварин, вони мають бути зареєстровані в єдиній базі. І якщо на вулиці знайдуть покинуту тварину, то буде розуміло хто несе за неї відповідальність, кому повертати, якщо вона загублена. По-друге, це стерилізація. Важливо, аби самі власники тварин займались своїм улюбленцям. На рівні держави це є об'єктом корупції, у нас є історії декількох міст, це яких виділених на стерилізацію бюджетів вистачило б на декілька разів." – розповів засновник UAnimals.

Волонтери та працівники притулків часто займаються пошуком родини для безпритульних тварин. Вони закликають не купувати котів та собак, а брати безпородних.

"Якщо ви вирішили дати любов хвостатому другові, бажано обирати тварин з притулків, або навіть особисто брати на вулиці, " – вважає волонтер Анна. "По-перше, якщо немає запитів на породистих тварин, їх менше розводять, від чого і тварини для розведення (особливо самки) менше страждають, адже постійний стан вагітності їм не йде на користь і часто тварини для такого бізнесу перебувають у поганих умовах.

По-друге, рятуючи тварину з вулиці ви зменшуєте потік розмноження безхатченків, та робите добру справу і для себе, і для тварини. Адже тваринка в домі – це дійсно щастя. Можливо, не можна порівнювати, але, вважаю, за тваринами як за дітьми потрібен догляд, увага, але у відповідь вони подарують щиру любов.

Якщо ви берете тваринку у волонтера чи у притулку, то рятуєте одразу двох тварин. Адже одна тваринка буде у Вас, залюблена і щаслива, а іншу з вулиці волонтери зможуть взяти на уже вільне місце.

"Наразі ми з маленькими підопічними часто беремо участь у фестивалях, зокрема "КуражБазар" та "Всі.Свої", "Свій до Свого". Завдяки таким заходам, десятки тварин знайшли домівки!" – розповідає Анна.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

A post shared by Анна Сокол Фотограф (@annasokol_) on

Заборона притравкових станцій

Притравкові (дослідні) мисливські станції — установи для навчання мисливських собак. Як "тренажер" використовують вовків, лисиць, кабанів, ведмедів, борсуків та ін.

Тваринам виривають ікла та кігті, прив'язують та нацьковують собак, які їх розривають зубами. Такі дії або вбивають, або калічать. Якщо тварина виживає, їй зашивають рани, лікують і знову прив'язують для "навчання". І так до того часу, поки тварина не загине.

Чому потрібно заборонити притравочні станції?

Чому потрібно заборонити притравочні станції? В цих місцях дикі тварини перетворюються на тренажер для вбивства. На лисиць, ведмедів та єнотів спускають собак. Після того тварину підліковують і повторюють процес до тих пір, поки звір не помирає. На цьому відео із борсуком найбільш "мирні" кадри з притравочної станції, але навіть по ним видно, що притравочні станції мають бути під забороною. Закликаємо депутатів проголосувати за законопроєкт 2232!

Опубліковано UAnimals Середа, 4 грудня 2019 р.

"Ми були би раді, якби це взагалі не відбувалось. Але принаймні є практика того, як під час притравлень використовуються муляжі, а не живі тварини. Законопроєкт 2232 містить пункт заборони таких станцій, вже на ступного року його мають розглянути в парламенті" – розповідає про шляхи вирішення проблем.

Закриття контактних зоопарків

У контактних зоопарках теж мало простору для нормального існування тварин. Вони не мають змоги втекти чи сховатись від відвідувачів. "Тварина не може існувати за власним ритмом. Якщо ви згадаєте свого кота, то він більше частину дня спить. Ці ж тварини не можуть обирати собі ритм. Уявіть, що вас будять вночі щогодини, трясуть. Другий момент, це контакт з дітьми: наприклад тварина важить 5 кілограм, а дитина – 20. Такі контакти часто приводять до травм і переломів, а в багатьох закладах навіть не працюють ветеринари. Тому часто такі тварини стають "одноразовими" – пояснює активіст Олександр Тодорчук.

Коли кафе з єнотами пробиває дно

Що не так з контактними зоопарками та кафе з єнотами? В одеському "Доме Енота" вважають диких тварин іграшками, які можна жмакати, ламати та кидати. В їх сприйнятті лише зоозахисники з цим не погоджується. Насправжі ж, кожен та кожна, хто має здоровий глузд скаже: контактні зоопарки та кафе з єнотами - дно. Тварини - не іграшки!

Опубліковано UAnimals Четвер, 19 грудня 2019 р.

Через постійний контакт із людьми і порушення життєвого ритму в тварин з’являється стереотипна поведінка. Вони похитують головою, сидять нерухомо, ходять гойдаючись і навіть кусають. Власники контактних зоопарків не гребують антидепресантами або транквілізаторами.

Чому потрібно заборонити контактні зоопарки? На цих фото ви бачите маленьке левеня, якого для заробітку експлуатує...

Опубліковано UAnimals Середа, 7 серпня 2019 р.

Також такі тварини можуть нести небезпеку людям. Часто вони кусають, дряпають або навіть нападають. Дикі звірі також можуть переносити захворювання, такі як кампілобактеріоз, сальмонельоз, лістеріоз, бруцельоз тощо. Представлені на конгресі ECCMID дослідження заявили, що у контактних зоопарках часто зустрічаються антибіотикорезистентні бактерії, які неможливо вилікувати антибіотиками. Тобто методів боротьби з ними не існує.

Представники "Анімал Парк на ВДНГ" не погоджуються з інформацією наданою зоозахисниками. Вони заявляють, що у штаті працюють постійні 8-10 працівників (на 30 вольєрів з тваринами) та штабний ветеринар, що 24 години перебуває на території: "У нас є на усіх тварин паспорти, документи про прививки. Якщо відвідувач їх попросить – ми надамо." Також працівники розповіли, що взимку тварини, які не можуть утримувати в холодні пори року на території "Анімал Парк" вивозять на перетримки, але куди саме – не повідомляють.

Тестування на тваринах

Випробовувати косметику на тваринах почали ще в 40-х роках минулого століття. Зазвичай для цього використовували тест Дрейза. Експериментатори наносили 0,5 мл речовини на очі чи шкіру притомної тварини, змивали через певний час і занотовували наслідки. Такі випробування призводять до втрати зору тварин, виразок, кровотеч і судом.

Аби перевірити засіб на подразнення шкіри, тварин голять, знімають шкіру і без знеболювання втирають у рану досліджувану речовину. На тварину у будь-якому разі чекає смерть, адже, якщо вона витримає це, її все одно вбивають.

Токсичність речовини перевіряють на тваринах, які не можуть блювати: морські свинки чи щури. Їм у шлунок вводять продукт і спостерігають, скільки тварин виживе.

Деякі експерименти проводять на вагітних кролицях. Їм згодовують випробувальні матеріали, присипляють, дістають дитинчат і спостерігають за їхнім станом. Для експериментів також використовують щурів, морських свинок, приматів, навіть собак та кішок.

Експерти зоозахисної організації PETA зазначають, що навіть після таких експериментів косметика все одно може потрапити на прилавки. До того ж навіть, якщо тваринам випробувані речовини не нанесли шкоди, це не означає, що вони безпечні для людей.

Країни Європи давно відмовились від таких експериментів та використовують тестування in vitro (у пробірці), клітинне тестування та комп’ютерне моделювання.

Фото: PETA

"Коли мова йде про тестування – то це щось, що важко помітити. В Україні немає закону про маркування. Також відомі випадки, коли виробник заявляє про відмову від тестування, але продовжує це робити, обманюючи покупців, і не несе кримінальної відповідальності. А деякі самі погоджуються із забороною, аби мати змогу йти на експорт до ЄС.

Активісти PETA створили перелік відомих косметологічних компаній із позначкою, чи використовують ті тварин. Вони закликають не купувати продукцію цих брендів, аби не бути їхніми спонсорами. Перевірити виробника можна за посиланням.

Зазвичай етична косметика має маркування cruelty free:

Маркування cruelty free / Фото: peta.org

Постійні клієнти органічної косметики мають помічати ось таке маркування COSMetic Organic Standard – перший європейський стандарт для натуральної та органічної косметики: 

Маркування COSMetic Organic Standard

Повʼязані теми:

Наступна публікація