Захід перестає реагувати на прохання Зеленського: що буде із захистом неба — NYT

Україна зіткнулася з найгострішим дефіцитом засобів протиповітряної оборони від початку повномасштабної війни. Тим часом західні партнери дедалі стриманіше реагують на заклики президента Володимира Зеленського щодо передавання додаткових ракет-перехоплювачів до Patriot.

Про це пише The New York Times, аналізуючи ситуацію на тлі найінтенсивнішої російської ракетної кампанії за весь час війни.

За даними видання, скорочення постачань засобів ППО відбувається одночасно зі зростанням кількості російських ударів по українських містах та об’єктах критичної інфраструктури.

У Києві дедалі частіше заявляють, що без термінових рішень союзників захист цивільного населення та енергетичної системи країни опиняється під загрозою.

Постачання ракет різко скоротилося

Після чергових масованих атак Росії президент Володимир Зеленський повідомив, що кількість ракет для систем ППО, отриманих Україною від партнерів 2026 року, скоротилася утричі порівняно з минулим роком.

За словами глави держави, союзники мають необхідні ракети та технічні можливості для підтримки України, однак бракує політичних рішень щодо їх передавання та прискорення виробництва.

The New York Times нагадує, що в попередні роки активні дипломатичні зусилля Зеленського сприяли отриманню Україною перших систем Patriot та додаткових комплексів від західних держав. Проте нині його заклики не дають такого результату.

Захід неохоче передає перехоплювачі

Як зазначає видання, західні країни дедалі обережніше ставляться до передавання ракет-перехоплювачів, оскільки прагнуть зберегти власні запаси на тлі зростання глобальної нестабільності та конфліктів в інших регіонах світу.

Додатковою проблемою є обмежені виробничі можливості оборонної промисловості. За оцінкою The New York Times, Росія нині виробляє балістичні ракети швидше, ніж країни Заходу здатні випускати сучасні перехоплювачі PAC-3 для систем Patriot.

Від початку року Росія застосувала проти України сотні балістичних ракет, тоді як темпи виробництва ракет-перехоплювачів залишаються недостатніми для повного покриття українських потреб.

Ефективність ППО суттєво знизилася

Як наголошує The New York Times, останні масовані атаки продемонстрували різке погіршення можливостей української протиповітряної оборони.

Під час одного з останніх ударів українські сили змогли перехопити лише незначну частину випущених ракет, а в окремих випадках балістичні та гіперзвукові цілі взагалі не було збито. Унаслідок двох недавніх атак загинули десятки цивільних.

Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв назвав нинішню ситуацію найкритичнішою від початку війни.

За його словами, раніше Україні також бракувало протиракетних засобів, однак Росія не мала таких обсягів балістичного озброєння, як зараз.

Україна шукає нові механізми підтримки

На тлі дефіциту ППО Київ продовжує переговори із союзниками щодо постачання додаткових ракет і систем Patriot. Зеленський обговорював це питання з президентом Фінляндії Александром Стуббом та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

Україна також працює над довгостроковими рішеннями, зокрема над укладенням контрактів на закупівлю американського озброєння за європейські кошти, отриманням ліцензій на виробництво окремих систем та розвитком власних протиракетних технологій.

Однак The New York Times підкреслює, що всі ці проєкти потребують часу, тоді як додаткові засоби ППО необхідні Україні вже зараз — насамперед для захисту міст, енергетичної інфраструктури та цивільного населення напередодні чергової зимової кампанії російських ударів.

Видання також зазначає, що на тлі скорочення постачання засобів протиповітряної оборони зростає кількість жертв серед мирного населення.

За даними ООН, за перші шість місяців 2026 року кількість загиблих цивільних в Україні суттєво збільшилася порівняно з попередніми роками, що ще більше посилює заклики Києва до союзників ухвалити рішення про додаткову підтримку української ППО.

Нагадаємо, під час засідання РНБО 5 серпня президент Володимир Зеленський заявив, що від початку 2026 року Україна отримала майже втричі менше антибалістичних ракет, що стало серйозним викликом для оборони держави.

У відповідь речник Єврокомісії Балаж Уйварі заявив, що саме українська сторона визначає свої потреби в озброєнні, а Європейський Союз оперативно розглядає відповідні запити та забезпечує їхнє фінансування.