Законопроєкт про дезінформацію: як влада хоче боротися із фейками та чому журналісти виступають проти
ТСН.ua
  • Кількість коментарів 2
  • Кількість переглядів 2327

Наразі документ досі не внесено до Ради.

На початку листопада 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав указ, який неабияк насторожив журналістів та працівників ЗМІ. У цьому указі він доручив уряду підготувати новий законопроєкт про регулювання інформаційного простору, у якому мають бути "положення щодо вимог та стандартів новин", механізми "запобігання розповсюдженню недостовірної, викривленої інформації", а також "заборона фізичним та юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні".

Ще тоді журналісти почали бити на сполох та всерйоз обговорювати це доручення уряду. Міністру культури, молоді та спорту Володимиру Бородянському довелось пояснювати, що слова про "стандарти новин" були просто термінологічним непорозумінням. "Що ми збираємось робити: ввести поняття небезпечна інформація, дезінформація, недостовірна інформація. Що є дуже важливим в умовах інформаційної війни з РФ та можливим фінансуванням деяких ЗМІ країною-агресором. Введення визначень характеру інформації, як-то новинна, розважальна, гумористична тощо разом із можливим обов’язком позначати поширюваний контент відповідно до того виду контенту, до якого відноситься інформація. Це є частиною належного інформування громадян і реалізацією їхнього права на інформацію", - уточнив міністр Бородянський.

Однак у січні його міністерство презентувало законопроєкт, про який йшлося в указі Зеленського. Наразі документ досі не поданий до парламенту, тривають громадські обговорення. За планом Бородянського, зареєструють у Раді його в лютому, а вже у березні планують проголосувати. ТСН.ua розповідає основні деталі урядового законопроєкту і чому проти нього активно виступає журналістська спільнота.

Як влада планує боротися із дезінформацією

Підготований Мінкультом законопроєкт має назву "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації". Він не є новим законом, однак вносить низку змін до багатьох чинних в Україні законів.

Чи не найбільше дісталося закону "Про інформацію". Саме його найбільше планують відредагувати автори законопроєкту. Ще на самому початку закону планується додати фразу – "Метою регулювання (інформаційних відносин – ред.) є захист прав громадян на отримання достовірної та збалансованої інформації, прозорість діяльності поширювачів масової інформації та забезпечення національної інформаційної безпеки України".

У документі планується розмежувати поняття "журналіст" та "професійний журналіст". Відрізнятимуться вони лише тим, що професійний журналіст буде членом новоствореної Асоціації професійних журналістів. Також вводиться і поняття "поширювач масової інформації" – фактично це будь-хто (юридична або фізична особа), хто створює або збирає і поширює масову інформацію. Водночас, масовою інформацією планується визначити таку інформацію, яка є доступною для необмеженого чи невизначеного кола осіб або до якої можливо отримати доступ будь-якій особі з будь-якого місця і у будь-який час за власним вибором.

До закону "Про інформацію" автори законопроєкту хочуть додати цілий розділ ІІІ, який регулюватиме саме питання поширення дезінформації. Там чітко вказується, що дезінформацією не можуть бути оціночні судження (за умови наявності мінімальної фактологічної основи), сатира або пародія (якщо про це чітко заявлено), а також недобросовісна реклама. Стежити за поширенням інформації та перевіряти її справжність буде новостворений орган – Уповноважений з питань інформації. Для його роботи має бути створена спеціальна електронна система довіри, яка повинна моніторити інформаційний простір та автоматизувати виявлення дезінформації. На основі цієї системи з’явиться і індекс довіри – це показник, який інформуватиме споживачів інформації про те, наскільки джерело цієї інформації дотримується усіх необхідних стандартів.

Уповноважений матиме право подавати заяви поширювачам масової інформації з метою оприлюднення відповіді або спростування. Після оприлюднення відповідної заяви поширювач масової інформації (що цікаво, це стосується не лише мережі Інтернет, але й месенджерів, що потенційно може охоплювати і низку Telegram-каналів) не має права змінювати адресу розміщення матеріалу, а також зобов’язаний вказати, що ця інформація перевіряється уповноваженим (біля назви, першого речення або в описі матеріалу, а також контрастним до фону кольором). Це має бути здійснено протягом 24 годин.

Після отримання заяви від уповноваженого поширювач масової інформації має право або задовольнити її та спростувати своє інформаційне повідомлення, або ж навпаки – відмовити у задоволенні заяви. Останнє може відбутися, якщо поширювач масової інформації має підтвердження справжності оприлюдненої інформації, або ж якщо це є дослівним відтворенням слів чи заяв органів державної влади або місцевого самоврядування. Якщо ж поширювач жодним чином не реагує на заяви уповноваженого, той може подати до суду та вирішити це питання у судовому порядку, зокрема навіть обмежити доступ до цієї інформації.

Ще одним важливим розділом нового законопроєкту стало питання самоврядування журналістів. Для цього планують створити Асоціацію професійних журналістів України, яка буде єдиною некомерційною та недержавною організацією саме для професійних журналістів. У рамках цієї асоціації працюватиме низка структур, такі як Регіональна рада журналістів, Конференція журналістів регіону, З’їзд журналістів України та інші. Членом асоціації можуть стати журналісти, які приймають Кодекс професійної етики журналіста та мають підтверджений досвід роботи (на основі договорів) щонайменше три роки.

Однак чи не найголовнішим нововведенням цього законопроєкту стане відповідальність журналістів. Наразі вони майже не несуть відповідальності за свої публікації, однак документ планує внести зміни до багатьох кодексів, які використовуються правоохоронними органами. Зокрема, запроваджуватиметься окремий процес судочинства щодо професійних журналістів, а також врегульовуватиметься подання позовів до суду від уповноваженого з питань інформації:

  • якщо визнана судом дезінформація буде поширюватися щонайменше тричі протягом року, однак добровільно спростовуватися – це тягтиме на штраф у розмірі 1000 мінімальних зарплат за кожен випадок (4,7 мільйона гривень).
  • якщо ж дезінформація не спростовується – штраф у 2000 мінімальних зарплат за кожен випадок (9,4 мільйона гривень).
  • якщо ж поширювач інформації не повідомляє про те, що стосовно інформації було подано заяву від уповноваженого протягом 24 годин – штраф у 20 мінімальних зарплат (94 460 гривень) за перші 10 днів, і додатково одна мінімальна зарплата (4723 гривні) за кожен наступний день.
  • у разі поширення ЗМІ індексу довіри, який не є чинним, – штраф у 20 мінімальних зарплат (94 460 гривень).
  • за зміну адреси посилання інформації, на яку подана заява від уповноваженого, – штраф у 5 мінімальних зарплат (23 615 гривень).
  • за ненадання у встановлений термін відповіді на заяву уповноваженого – штраф у 5 мінімальних зарплат (23 615 гривень).

Водночас, у Кримінальному кодексі навіть планується ввести нову статтю – поширення дезінформації. Там планують карати за "систематичне умисне масове розповсюдження завідомо недостовірних повідомлень про факти, події або явища, що становить загрозу національній безпеці, громадській безпеці, територіальній цілісності, суверенітету, обороноздатності України, права українського народу на самовизначення, життя та здоров’я громадян, стану довкілля протягом періоду відсутності повного контролю України за державним кордоном України". Такий "злочин" каратиметься штрафом від 5 тисяч до 10 тисяч неоподаткованих мінімумів громадян (85 000 – 170 000 гривень) або виправними роботами від 1 до 2 років. Якщо ж такий самий злочин виконується із застосуванням автоматизованих систем (ботів у соцмережах, спеціальними групами акаунтів та користувачів) – це тягтиме на позбавлення волі від 2 до 5 років. За фінансування цього злочину також передбачена відповідальність – позбавлення волі від 3 до 5 років.

Окрім цього, поширення масової дезінформації має з’явитися як доповнення до багатьох наявних у Кодексі статей, які стосуються злочинів проти основ національної безпеки України, а також проти громадської безпеки та громадського порядку у галузі тероризму.

Водночас, автори законопроєкту хочуть і значно посилити відповідальність за перешкоджання роботі журналістів. У статті 171, яка і стосується перешкоджання, планується посилити відповідальність. За незаконне вилучення зібраних журналістом або оператором даних, а також умисне перешкоджання здійсненню обов’язків може бути накладено штраф у розмірі від 3 до 5 тисяч неоподаткованих мінімумів громадян (51 000 – 85 000 гривень), або арештом на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років. Раніше штраф був у розмірі до 50 неоподаткованих мінімумів громадян (850 грн). Незаконний вплив на журналіста або оператора або незаконне втручання у їхню роботу – тягтиме штраф у розмірі від 5 до 10 тисяч неоподаткованих мінімумів громадян (85 000 – 170 000 гривень), або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до чотирьох років. Якщо ж ці дії були вчинені групою осіб за попередньою змовою - штраф у розмірі від 10 до 20 тисяч неоподаткованих мінімумів громадян (170 000 – 340 000 гривень), або обмеження волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Також планують посилити відповідальність за погрози журналістам. За погрозу вбивством, насильством або знищенням майна журналісту чи оператору можна буде потрапити у в’язницю на термін до 3 років, або отримати обмеження волі на такий же термін. Умисне заподіяння легких або середніх тілесних ушкоджень журналістам, операторам, членам їхніх сімей - обмеження волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. За тяжкі тілесні ушкодження - позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

За умисне знищення або пошкодження майна журналістів та операторів можна буде отримати штраф від 5 до 10 тисяч неоподаткованих мінімумів громадян (85 000 – 170 000 гривень), або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років. Якщо ж буде здійснено замах на вбивство або саме вбивство журналіста чи оператора, їхніх близьких – це каратиметься позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Відео У соцмережах створюють фейкові профілі авторитетних людей та видурюють гроші з їхніх знайомих

У соціальних мережах копіюють профілі військових, лікарів, вдів, волонтерів та телеведучих - шахраї таким чином з підробних акаунтів авторитетних людей просять гроші на допомогу армії чи хворим дітям. Як вберегти власну сторінку та як слідкувати за справжніми друзями - у сюжеті.  

У соцмережах створюють фейкові профілі авторитетних людей та видурюють гроші з їхніх знайомих

Що кажуть автори законопроєкту

Головним захисником законопроєкту у публічному просторі став сам міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський. За його словами, ще 2017 року Україна затвердила Доктрину інформаційної безпеки, де чітко затверджено, що влада має протидіяти дезінформації.

"Вона (дезінформація — ред.) може розпалювати ворожнечу і ненависть, призводити до конфліктів у суспільстві, порушення кордонів, до розвалення країни… Проти нас діє серйозний потужний ворог, і ми повинні вміти захищати свій інформаційний простір так само, як ми захищаємо територіальну цілісність та економічні інтереси країни", — уточнив він.

Також міністр наголошує, що цей закон не будуть використовувати для боротьби із "незручними" журналістами, однак він має на меті підвищити їхню відповідальність, а також захистити професійних журналістів під час їхньої роботи.

Своєю чергою, також лобістом у ЗМІ владних законопроєктів "Про медіа" та щодо протидії дезінформації став і нардеп від "Слуги народу" Микита Потураєв. Він звертає увагу на можливості для журналістів для самоврядування шляхом створення Асоціації професійних журналістів, яка буде захищати їхні права. Під час досить гарячої дискусії в ефірі "Свободи слова із Савіком Шустером" між представниками медіа та Бородянським з Потураєвим останній взагалі звинуватив журналістів, що вони досі не змогли створити подібну організацію.

"Самі вирішіть за себе, як вам жити. Ви не можете без держави обійтися, чи що? Ми вам пропонуємо на рівні закону - обійдіться без держави [...] Що ж ви постійно колами ходите? Ми хочемо і так, щоб без держави, але щоб держава вам було винна. Ви не хочете самі свої права відстоювати?!", - сердився депутат.

Як реагують медіа

Журналісти та працівники медіаспільноти після оприлюднення деталей законопроєкту висловилися категорично проти багатьох пунктів цього документу. Його навіть розкритикували і в ОБСЄ.

"Я розумію необхідність боротьби з дезінформацією, особливо в контексті нинішнього конфлікту в Україні та навколо неї. Але це не повинно робитися за рахунок свободи засобів масової інформації та втручання держави в зміст ЗМІ й організацію журналістської діяльності в країні... Більше того, чинне українське законодавство вже передбачає механізми протидії суспільно небезпечній інформації", – йдеться у заяві представника ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлема Дезіра.

Серед основних критичних моментів: діяльність уповноваженого, величезні штрафи та навіть можливе ув’язнення або громадські роботи за поширення дезінформації, нечіткість у визначеннях багатьох понять, зокрема і головного – самої дезінформації.

"Журналісти" будуть обмежені у доступі до державних органів влади, а також не матимуть інших видів захисту і гарантій своєї професійної діяльності (зокрема, захисту від злочинів проти журналістської діяльності). Усі "поширювачі інформації" будуть зобов'язані поширювати тільки достовірну інформацію і перевіряти її достовірність перед розповсюдженням та водночас додатково забезпечувати свою "відкритість і прозорість"", – наголошують в "Інституті масової інформації".

Схожу думку висловила і виконавча директорка "Українського інституту медіа і комунікацій" Діана Дуцик. Вона також заявила про набагато більшу кількість прав, які матимуть професійні журналісти, на відміну від просто журналістів.

"У законі (законопроєкті – ред.) також виписано, хто має право клопотати про обшук у вас чи інші слідчі дії. І це не менше ніж генпрокурор та його заступники (Стаття 40. Гарантії при проведенні оперативно- розшукових заходів чи слідчих дій стосовно професійних журналістів). Можна було б це трактувати, звісно, як захист від свавілля місцевих прокурорів. Але загальна тональність закону підказує мені, що це дещо про інше – зокрема про те, щоб було одразу зрозуміло, на якому рівні вами цікавитиметься держава. А якщо ви такий впертий і не захотіли вступити в Асоціацію та отримати прескарту, то не будете мати ні захисту від держави, ні й жодних інших "привілеїв". А то ще й посадити можуть. Раптом ваше розслідування про статки якогось чиновника буде визнане недостовірним", – написала вона.

Розкритикували законопроєкт і в Національній спілці журналістів України (НСЖУ) та Комісії з журналістської етики (КЖЕ). За словами очільника НСЖУ Сергія Томіленка, цей документ лише посилить тиск на ЗМІ.

"Пропонуємо уряду припинити обговорення і просування настільки конфліктного законопроєкту, який піддається критиці як українськими журналістами, національними медійними організаціями, так і міжнародною спільнотою. Закликаємо журналістські та інші громадські організації не брати участі в доопрацюванні шкідливого для медіа документу", – ідеться в заяві організації.

Подібну заяву оприлюднили і в КЖЕ. Там також закликали владу зняти законопроєкт із розгляду через величезну кількість суперечливих моментів.

"Ми усвідомлюємо, що окремі журналісти та власники ЗМІ зловживають свободою слова, і готові робити усе належне, аби мінімізувати наслідки такого зловживання. Проте ми свідомі того, що у вільному та демократичному суспільстві свобода слова важливіша, ніж чистота рядів журналістського цеху. Спроби загнати усіх журналістів в єдину організацію, нав’язати єдині стандарти, карати за будь-які відхилення від "партійної лінії" матимуть ще гірші наслідки, ніж ті, які ми зараз маємо через безвідповідальність окремих журналістів", – наголошують в організації.

Відео Facebook запустив механізм відстеження фейкових новин

Залиште свій коментар