Залікована до смерті: неточність діагнозу і невчасна допомога медиків вбили жительку Білої Церкви

Залікована до смерті: неточність діагнозу і невчасна допомога медиків вбили жительку Білої Церкви

Фото: Reuters

Спецпроект ТСН "Лікар зло" розповідає про фатальні помилки медиків.

Жителька Білої Церкви Оксана Целікова намагається покарати лікарів місцевого онкодиспансеру, які не змогли врятувати її матір. Версії лікарні - жінка була приречена. Хоча експертизи свідчать інше.

Привітні медсестри, задоволені пацієнти. Так на камеру виглядає життя в Білоцерківському онкодиспансері. Головний лікар намагається показати заклад з найкращого боку.

«Ось бачите тут тиск, це підведений кисень. В нас найкращі палати в області», - запевняє лікар.

Така люб’язність неспроста, говорить працівник Білоцерківської поліції. 

 «27 лютого 2017 року до поліції звернулася місцева мешканка із письмовою заявою з приводу того, що в онкодиспансері Біла Церква померла її мама» - каже працівник Білоцерківського відділу поліції Андрій Семиренко.

Мирославі Целіковій було 49, коли вона звернулася до онкодиспансеру, щоб видалити пухлину в грудях.  Аналізи показували: новоутворення доброякісне. Тобто – не рак.

« Це така операція, що 2-3 дні і люди вдома знаходяться», - каже донька загиблої.

У дочки збереглося відео зняте за кілька днів до операції і невдовзі після. На ньому вже жінка навіть не пам’ятає власного імені.

«І на це вони говорять, що вона в нормальному стані. Вона лінива, вона вставать не хоче, казали мені», - розповідає дівчина. 

За два дні після цієї зйомки Оксанина мати померла. Лікарі до останнього запевняли, що з мамою все гаразд, мовляв, так люди відходять від операції. Хоча всі, хто відвідував Маргариту, бачили зовсім іншу картину.

Тетяна, подружка Оксани. Маргарита Целікова, була для неї другою матір’ю. Дівчина боїться говорити відкрито. Бо подрузі вже погрожували.

«І ногами своїми не дойде додому, і що з неї там з голови все позлітає, якщо буде копать», - розповідає Тетяна. 

Маргарита помирала у страшних муках. Тіло розпухло,  шкіра тріскалася.

"Лікар зло": жителька Білої Церкви доводить, що її матір залікували до смерті

"Лікар зло": жителька Білої Церкви доводить, що її матір залікували до смерті

«Вони вже кололи все без перебору, все вливали в неї. Рідина не відходить, людина просто роздувається», - розповідає дівчина.

Слідство триває вже майже рік, підозру нікому з лікарів досі не висунули. В експертизі зробили висновок,  що померла Маргарита через несвоєчасне заміщення крововтрати та ДВС синдром, тобто порушення згортання крові.

Діагноз дуже зручний для лікарів. Адже ДВС-синдром може бути як наслідком кровотечі, яку не зупиняли. Так і причиною: приміром - у ракових хворих він розвивається блискавично і тут вже нічого не вдієш.

Саме такої версії притримуються в онкодиспансері. Хірург, який оперував Маргариту знімати себе не дозволяє. Поза камерою підкреслює. що операція пройшла у штатному режимі. Кровотеча була раптова.   

«Ми перевірили чи немає кровоточащих судин, їх просто не було. Рана кровила дифузно. Кровотеча в неї почалася о 6 ранку», - каже хірург.

Головний лікар захищає честь халата. Наполягає, що жінку вбив рак.

«Поступила з діагнозом рак 2 стадії. Метастази вже були. Вона була нездорова, як вам намагаються розказати», каже головний лікар.

Тим часом дочка загиблої отримує остаточні висновки судово-медичної експертизи. Про рак у ній ані слова! Висновок такий, якщо б лікарі вчасно і правильно зреагували на післяопераційні ускладнення, жінка була б жива.

Щоб всадити на лаву підсудних конкретного винуватця – одного папірця замало, каже адвокат. Слідство призначить ще не одну експертизу. І це триватиме роками.  

У МОЗі кажуть, затягування справ – проблема правоохоронної та судової системи. У розслідуванні міністерство задіяно лише на першому етапі: клініко-експертна комісія вивчає летальні випадки, щоб запобігти таким у майбутньому. Щоправда, визнає заступник міністра, міняється система дуже повільно.

Поки єдина сатисфакція, на яку може розраховувати згорьована Оксана – грошова. Адвокат  радить подати ще один - цивільний позов – на компенсацію. Але дочка не знає такої суми, яка може заповнити цю порожнечу.

«Вони забрали просто її життя і моє. Я думаю, що вона десь поїхала, я не вірю і все», - каже Оксана.

Повʼязані теми:

Наступна публікація