Знову невдячна Україна: як Польща зчинила скандал через героїв УПА, погрожуючи заблокувати вступ до ЄС

Указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій (ССО) ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА» Володимир Зеленський підписав 26 травня. Вже 28 травня експрезидент Польщі Лех Валенса повідомив у соцмережах, що публічно зняв з грудей український прапор за особисту образу з боку «президента України, який віддає належне бандитам з УПА».

Наступного дня, 29 травня, президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що буде домагатися позбавлення Володимира Зеленського найвищої нагороди країни — ордену Білого Орла. Тоді ж із мерії Любліна зняли прапор України, який майорів там разом із прапорами Польщі та ЄС чотири роки. Трохи пізніше експосол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький повернув орден «За заслуги» другого ступеня, вручений йому президентом Зеленським. А експосол Польщі в Україні Як Пєкло пов’язав присвоєння почесного найменування підрозділу ССО ЗСУ з «серйозними іміджевими проблемами, які має Зеленський».

Протягом цього тижня Україна на різних рівнях багато разів знову дякувала Польщі за її лідерську роль і підтримку в часи війни, наголошуючи, що назва підрозділу ССО ЗСУ «імені Героїв УПА» — це аж ніяк не внутрішня політика, не спроба образити Польщу, а вибір наших військових, які заслуговують на повагу. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликав знизити градус емоцій, залишивши питання спільної історії на розгляд фахівців-істориків.

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук дякував маршалку польського Сейму Влодзімєжу Чажастому за виважену відповідальну позицію, як і польському народу за солідарність, підтримку й відкриті серця. А заступниця голови ВРУ Олена Кондратюк підкреслювала, що Україна має право на власну пам’ять, так само, як Польща має право на свою, ці пам’яті можуть бути різними, але вони не мусять бути ворожими й політизуватися. Вона нагадала, що 24 червня у Гданську відбудеться чергове засідання україно-польської парламентської асамблеї, де планується обговорення й питання історичної пам’яті.

Проте в Польщі не чують виважених аргументів з боку України, вимагаючи від Зеленського відмінити указ. Тобто, забрати у підрозділу ССО ЗСУ найменування «імені Героїв УПА». Як польські політики вчергове зробили Україну та історичну пам’ять елементом передвиборчої боротьби, та які червоні лінії перетнули? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Переписування історії: чому Польща навіть себе не чує

У понеділок, 8 червня, відбудеться засідання Капітули ордена Білого Орла, де за поданням Кароля Навроцького розглянуть питання позбавлення Володимира Зеленського найвищої відзнаки Польщі. Проте навіть якщо там вирішать забрати в українського президента орден, рішення ще має схвалити прем’єр Дональд Туск. За даними джерел Gazeta Wyborcza, він цьому не перешкоджатиме.

Проте доволі цікавим в історії з орденом є ще один момент. Щодо позбавлення Зеленського найвищої відзнаки Польщі до Навроцького звернувся депутат від «Конфедерації» Ґжегож Плачек. Партія відома не лише своєю антиукраїнською, а й проросійською позицією. Й це вже не вперше, коли «Право і справедливість» «солідаризується» з «Конфедерацією». ТСН.ua писав, як протести польських фермерів на кордоні у 2023-2024 роках, за якими стояла «Конфедерація», коли українське зерно висипали просто на дорогу, підтримувала ПіС.

Українську громадськість це не має дивувати. Україна вже давно є заручником внутрішньої польської політики не лише через питання спільної історичної пам’яті. У Польщі перебувають понад 1,5 млн українців. Ставлення до них з боку поляків із року в рік погіршується. За даними опитування Центру дослідження громадської думки (CBOS), які були опубліковані в лютому цього року, 43% поляків заявили про неприязнь до українців як до нації. Тому дописи-реакції деяких польських експертів, що українські «мігранти та біженці в Польщі можуть подякувати президенту Зеленському», виглядають дуже загрозливо.

Наразі найпоширеніша в Польщі думка — що Зеленський присвоїв почесне найменування «імені Героїв УПА» підрозділу ССО ЗСУ виключно через пріоритети внутрішньої політики. Дехто з польських експертів взагалі припускав, що якщо у війні з Росією Україна не деокупує всі свої території, то почне шукати зовнішніх ворогів. Звичайно, в соцмережах можна було побачити й найбільш радикальні погрози — перекрити всю допомогу Україні, яка йде через Польщу, разом з аеропортом Жешув-Ясьонка.

При цьому ні експертна спільнота, ні тим паче ПіС (на проросійську та антиукраїнську «Конфедерацію» навряд чи щось подіє) не чула не те, що «здорові» коментарі та заклики українських посадовців, експертів та істориків, а й навіть польських.

Так, наприклад, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський дописував в Х: «Якщо орден Білого Орла має бути скасований, то чи не варто почати з цариці Катерини, Муссоліні…». До того ж, цей орден також має колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер (до травня 2022 року був головою ради директорів «Роснафти» — Ред.), якого Путін нещодавно пропонував в якості переговірника ЄС із Росією.

А Rzeczpospolita опублікувала звернення відомих польських журналістів, громадських діячів та представників польської демократичної опозиції до польських політиків із закликом «схаменутися», бо «ми не воскресимо вбитих, а спалені церкви не повстануть із попелу».

«Ми з соромом спостерігаємо за публічними заявами представників польського політичного класу, які оплакують „фатальну помилку“ Зеленського, читають українцям лекції про „справжню історію“, кричать про образу польської пам’яті та розпалюють пробуджені антиукраїнські фобії», — йдеться в тексті звернення.

Допомога та вступ до ЄС: як уряд Туска вмив руки

Наступна важлива дата для Польщі — парламентські вибори восени 2027 року. Тож скандал, який зчинили польські політики після рішення Зеленського про присвоєння почесного найменування підрозділу ССО ЗСУ, й тепер він охопив всю експертну спільноту й соцмережі, можна сміливо вважати стартом передвиборчої кампанії.

І знову, як і під час протестів польських фермерів на українському кордоні, уряд Туска робить вигляд, що нічого не відбувається, втрачаючи контроль над ситуацією, поки Навроцький каже, що Україна не готова бути частиною ЄС, а віцеспікер Сейму й член «Конфедерації» Кшиштоф Босак (був безпосереднім учасником блокади українського кордону у 2023-2024 роках) закликає блокувати вступ України до ЄС.

Про рівень, на який вийшла цими днями дискусія в Польщі, дуже красномовно говорить наступний факт: колишній польський прем’єр Лешек Міллер назвав Павла Коваля, голову комітету Сейму у закордонних справах», «бандерівською п’ятою колоною в Польщі». Приводом стали висловлювання Коваля про те, що хоч рішення Києва дійсно негативно сприймаються польським суспільством і б’ють по чутливих темах, заяви Міллера та інших грають на руку російській пропаганді.

Проте, як і під час блокування фермерами українського кордону, за діями яких стояли абсолютно конкретні політичні сили, так і зараз уряд Дональда Туска вмиває руки. Повертаючись із саміту ЄС-Західні Балкани в Чорногорії, прем’єр Польщі заявив, що «українська сторона сама призвела до цієї проблеми, тож нехай тепер шукає рішення».

Після такої заяви польського прем’єра Україна цілком може поставити зустрічне запитання: як тоді бути з рішенням Сейму від червня 2025 року про встановлення 11 липня Днем пам’яті «жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Речі Посполитої» у 1939-1946 роках; та «антибандерівським законом» Навроцького, який у підсумку Сейм не ухвалив.

Чи перепросив хтось у України за ці речі? Як і за активне роздмухування антиукраїнської істерії під час президентської передвиборчої кампанії у Польщі?

У п’ятницю, 5 червня, до Варшави прибув очільник Офісу президента України Кирило Буданов. Він вже мав зустрічі в польському МЗС, де заступник міністра закордонних справ Марчин Босацький «виклав позицію Польщі, наголосивши, що рішення президента України викликало біль та обурення в польському суспільстві, яке підтримує Україну». Також у Кирила Буданова буде зустріч із міністром оборони Польщі Владиславом Косіняком-Камишем.

Напередодні польський міністр оборони написав великого листа до українців, оприлюднивши аналогічне звернення на YouTube, закликаючи Зеленського переглянути своє рішення. Проте його звернення не набуло широко поширення в Україні. Набагато більше українська громадськість обговорювала відкритий лист Зеленського до Путіна, в якому український президент закликає до особистої зустрічі та негайного припинення війни.

Як бачимо, Україна вже стала елементом парламентської передвиборчої кампанії у Польщі. Тож градус антиукраїнської істерії, яку польські політики навіть не намагають приборкати, буде лише зростати. Деякі українські експерти справедливо пишуть: якщо польські політики хочуть зміни почесного найменування «імені Героїв УПА» підрозділу ССО ЗСУ, хай приїздять до України. Тим паче, після вступу на посаду президента Кароль Навроцький так і не доїхав до Києва.

«Назва підрозділу була вибором наших військових. Наші захисники заслуговують на безумовну повагу. Сьогодні саме вони, ціною свого здоров’я і часто життя тримають лінію фронту та захисту всієї Європи від російської загрози. І платять за це найвищу ціну. Я точно знаю, що наші військові навіть близько не мали нічого антипольського не думці. Для них йшлося про вшанування тих, хто так само багато років тому боровся проти імперської Москви, більшовицько-комуністичної окупації та репресій», — наголосив Андрій Сибіга.