Зупинка по лінії фронту: про яке замороження війни домовляються Україна і США, та чи прийме це Путін

За інформацією The Economist, між США та Росією відновилися неформальні переговори, а між Україною та командою Трампа тривають щоденні консультації. Один із сценаріїв, які обговорюються, — це двоетапне заморожування війни: спочатку — припинення бойових дій на 50–70 км по обидва боки лінії фронту, а потім — вихід на ширшу мирну домовленість. Не можна сказати, що це принципово нова ідея. Відтоді як адміністрація Трампа заходилася врегульовувати війну Росії проти України, Київ постійно наполягає на встановленні режиму припинення вогню за принципом «стоїмо там, де стоїмо».

У червні 2024 року на розширеній колегії МЗС РФ напередодні саміту миру у Швейцарії, про який зараз вже не згадують, Путін висунув ультиматум, від якого за ці два роки не відмовився. Це, нагадаємо, не лише вихід Сил оборони з Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей, які Путін незаконно записав до російської конституції, а й міжнародне визнання окупованих українських територій частиною РФ.

Не можна сказати, що адміністрація Трампа не намагалася задовольнити апетити Кремля. Протягом останнього року в західній пресі неодноразово з’являлися публікації про начебто готовність Вашингтона визнати тимчасово окупований Крим російським де-факто або де-юре. Так само Володимир Зеленський публічно заявляв, що адміністрація Трампа пов’язує надання Україні американських гарантій безпеки з виходом Сил оборони України з Донбасу. І судячи з відкритого листа Зеленського до Путіна, напевно саме це Трамп обіцяв Путіну під час їхнього саміту на Алясці в серпні 2025 року.

Тож що змінилося зараз, якщо Кремль не поступається своїми ультимативними вимогами? Чи є шанс на мир, і від чого це залежить? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Невигідні угоди: як Трамп переслідує свої інтереси

ТСН.ua вже писав, що після саміту G7 у Франції канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і президент Франції Еммануель Макрон заявили, що Трамп змінив свою думку щодо війни Росії проти України.

«Він приїхав і думав, що Україна програє. Але він змінив свою думку. Він також побачив, що Росія не дотримується своїх зобов’язань. Тож під час цього саміту G7 відбулася справжня зміна (поглядів Трампа — Ред.)», — вважає Еммануель Макрон.

Дійсно, підсумки саміту «Сімки», який Єлисейський палац намагався будь-що врятувати (адже всі пам’ятають, як минулорічний саміт у Канаді Трамп залишив достроково, грюкнувши дверима), є доволі успішними для України.

По-перше, у спільній заяві лідери G7 заявили про готовність поширення на Україну ліцензій для збільшення військового виробництва. Йдеться насамперед про протибалістичні ракети. За словами Зеленського, щодо цього є позитивні сигнали від всієї «сімки», включно з президентом США.

По-друге, Трамп публічно заявив, що готовий відновити санкції проти російської нафти, які американська адміністрація послабила через світову енергетичну кризу, спричинену блокуванням Іраном Ормузької протоки.

Також напередодні саміту G7 американський президент підкреслював, що після досягнення угоди з Іраном США сфокусуються на врегулюванні війни Росії проти України. Й на перший погляд це хороша новина. Особливо на тлі успіхів України на фронті та в застосуванні далекобійних санкцій. Фото та відео палаючого Московського НПЗ у Капотні облетіли всі світові ЗМІ. За словами європейських дипломатів, чиї коментарі з’являлися в західній пресі, Трамп поважає сильних. Тож, судячи з заяв Макрона, Мерца та інших, на саміті G7 американського президента вдалося переконати, що Україна не програє війну.

Трамп висловив готовність підтримати Україну й посилити тиск на Росію в обмін на допомогу європейських союзників у розмінуванні Ормузької протоки. Свою згоду на це вже давно дали Британія, Франція та Німеччина, щоправда лише після укладення між США та Іраном остаточної угоди про врегулювання. А з цим виникли неабиякі проблеми. Мало того, що ще до саміту G7 Вашингтон віртуально уклав із Тегераном меморандум про взаєморозуміння, який передбачав суттєві поступки з американського боку, так ще й переговори та офіційне підписання угоди між США та Іраном у п’ятницю, 19 червня, були скасовані.

Домовленості зірвалися в більшості своїй через різке загострення бойових дій між Ізраїлем та Хезболлою в Лівані. Водночас, і без цього Трамп пішов на програшні для США домовленості з Іраном, бо це є вигідно в першу чергу для нього особисто напередодні виборів до Конгресу в листопаді, коли американці переобиратимуть третину Сенату та всю Палату представників. Вже зараз різні соцопитування дають невтішну для республіканців картину. Майже стовідсотково вони втрачають одну з палат Конгресу.

Єдиний переговірник з Росією: в Європі немає єдності

Саме тому експерти наголошують, що в переговорах з Росією Трамп у першу чергу керуватиметься власними інтересами. У книзі журналістів The New York Times «Зміна режиму» про 14 місяців другого президентського терміну Трампа, яка вийде в продаж наступного тижня, автори приводять слова, сказані Трампом на зустрічі високого рівня в Овальному кабінеті:

«Я не великий шанувальник України. За винятком їхніх жінок. Вони продовжують вигравати „Міс Всесвіт“.

Навряд чи Трамп змінив свою думку. Проте недосягнення США своїх цілей у війні проти Ірану та потреба в допомозі європейських союзників по НАТО можуть змусити американську адміністрацію дещо змінити свою позицію щодо війни Росії проти України. Власне, ми вже це бачимо на тлі очікуваного візиту спецпредставника Трампа Стіва Віткоффа та зятя Трампа Джареда Кушнера до Києва та Москви для продовження переговорів щодо встановлення режиму припинення вогню.

Водночас, треба також враховувати, що адміністрація Трампа перебуває не в найкращій внутрішньо- та зовнішньополітичній позиції, щоб домогтися від Росії справжніх поступок. Враховуючи ще й те, що саме Пекін і Москва, яким Трамп двічі публічно подякував за посередництво в переговорах із Тегераном, постачали Ірану дрони, а також компоненти до БпЛА та ракет. Тож у цій ситуації європейські країни мають нарешті дійти єдності щодо того, хто саме зможе й буде представляти Європу на переговорах із Росією.

На саміті ЄС цього тижня, який відбувся одразу за самітом G7, стало відомо, що команда президента Європейської ради Антоніу Кошти встановила дипломатичний канал із Росією. Попередніх консультацій про це з ключовими європейськими столицями не було. Макрон і Мерц розкритикували Кошту. На їхню думку, зараз не час для переговорів із Путіним (особливо на тлі підготовки Кремля до чергової великої хвилі мобілізації в Росії — Ред.), лідерство в яких мають взяти на себе Британія, Франція та Німеччина.

«ЄС має бути представлений, і президент Кошта, оскільки його повноваження визначені, матиме там своє місце. Однак держави-члени також матимуть там своє місце. Він не може представляти їх, коли йдеться про гарантії безпеки, які стануть ключовим елементом усіх переговорів», — заявив Макрон, додавши, що наразі не йдеться про те, хто представить Європу на переговорах з Росією, бо Путін не демонструє готовності до перемовин.