Жінка заявляє, що її дочку пообіцяли віддати на удочеріння ізраїльській сім'ї, якщо вона не підпише визнання у тероризмі.
Українка Ірина Поліщук, яку в числі інших 1027 палестинських ув'язнених обміняли на полоненого капрала Гілада Шаліта, розповіла про засудження і перебування у в'язниці. Її дочку пообіцяли віддати на удочеріння ізраїльській сім'ї, якщо вона не підпише визнання, пише "Сегодня".
Зокрема, Поліщук розповіла, що в 2000-му вона переїхала з чоловіком до Палестини. Доньку, яка раніше народилася в Україні, не взяла з собою - не встигла оформити документи, дитина залишилася з мамою.
"За рік і чотири місяці до арешту в мене народилася друга донька Газалех. У травні, коли тут стали частіше стріляти, ми з чоловіком вирішили поїхати в Тель-Авів, зняти там готель і відпочити на морі 10-20 днів", - розповіла жінка.
"Тоді я зовсім не знала арабську. У день, коли стався вибух (за який її і чоловіка потім засудили -. ред.), ми приїхали в Тель-Авів на нашій машині, зареєструвалися в готелі. Тут хтось подзвонив чоловікові, і він сказав: "Потрібно повернутися до Віфлеєму". Ми зупинилися біля блокпоста, він пішов за насип. Чоловік повернувся через 10 хвилин, сказав, що поговорив з одним. І ми повернулися в готель. Вранці ми вирушили в супермаркет за подарунками рідним. А коли спустилися з магазину до машини, нас відразу заарештували", -розповіла Ірина.
"У мене вихопили дочку з рук, чоловіка повалили і побили, весь час запитуючи про якусь сумку, про яку я нічого не знала, - розповідає жінка. - Мене вдарили, я знепритомніла, а прокинулася ввечері. У мене було розбите обличчя. Я кричала: "Де моя дочка Де мій чоловік!". О 12 годині ночі мені привели доньку. Вона була дуже брудна, а я сиділа зі зв'язаними руками і ногами, з закривавленим обличчям, навіть вмитися не дали! Сказали, що дочку відвезуть в дитбудинок".
За словами Ірини, їй сказали, що дочку віддадуть євреям на удочеріння, але можуть віддати матері чоловіка, якщо вона підпише визнання.
"Дівчинку мені привели через три дні, але дитина не впізнала мене. Я вирішила: хочу, щоб вона була живою і здоровою, і заради цього підпишу все... Коли мені дали по телефону поговорити з родиною чоловіка, і я почула голос своєї дитини, я підписала всі папери. Я не знала, що там. Потім адвокат сказав, що мене звинуватили, що я - дружина терориста, що ми разом відвозили на ізраїльську територію бомбу і смертників, що я особисто їх знала. Але це брехня!", - заявила Ірина.
Жінку засудили до 3,5 років в'язниці.
"Сказали, що дали так мало, тому що я громадянка України. Коли сидіти залишалося місяць, до мене приїхав тодішній консул Україні, привезли чоловіка і сказали, що оформляють мою з дочкою депортацію на батьківщину. Чоловік був проти. А консул сказав, що я - терористка, що я заслуговую на те, щоб гнити у в'язниці, і в Україні мене посадять на більший термін. Я не стала підписувати папери на депортацію, і в 2005-му мене засудили на 20 років!", - говорить Ірина.
Українка сиділа у камері на двох осіб 2 на 2 метри, з чайником, плитою і телевізором. Дивилася російські та українські телеканали.
"Кожні півроку я дзвонила мамі і доньці в Україну. Вони кілька разів приїжджали до мене, у нас було побачення на 2-3 години. Арабське радіо влаштовувало нам прямі ефіри на 20 хвилин. Молодшу дочку привозили батьки чоловіка. Вона раніше ніколи не посміхалася, а зараз, коли я з нею, весь час посміхається і почала сміятися. А ось наш посол, який тоді був, лише раз приїхав. Сказав, що я сиджу в комфортних умовах, як в готелі, що у мене є гроші на все необхідне, що у мене адвокати по три дні на місяць бувають, сказав: "Ти терористка справжня, палестинці тебе обожнюють", - і поїхав", - розповіла Ірина.
Читайте також:
Гілад Шаліт дав перше інтерв'ю після 5-річного полону: "Я сподіваюся на мир"
Засуджену за тероризм українку звільнили в обмін на ізраїльського солдата
Подія десятиріччя в Ізраїлі: капрала Гілада Шаліта звільнено з полону