Звільнені з полону українці чекають на допомогу держави

Дата публікації
Перегляди
1253
Звільнені з полону українці чекають на допомогу держави

Люди пройшли реабілітацію, однак досі не мають вирішення своїх життєвих проблем.

Закінчується період реабілітації колишніх бранців терористів "ДНР" і "ЛНР", які повернулися на вільну територію України наприкінці минулого року, і тепер перед ними постає питання про те, де жити і працювати. Адже в багатьох родини і майно залишилися на окупованих територіях, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.

Санаторій "Лісова поляна" на Київщині, тут проходять реабілітацію і живуть колишні цивільні полонені, яким тепер нікуди податись. Лариса Багненко – одна з них. Вона вже майже місяць на волі, але поки що так і не змогла зустрітися з найдорожчою людиною. Лариса з Донецька, там у неї залишилася донька. Вона за час полону навчилася чекати, робить це і тепер.

Починає життя з чистого аркуша: історія звільненої з полону бойовиків українки

Починає життя з чистого аркуша: історія звільненої з полону бойовиків українки

У полоні Лариса була дев’ять місяців. Її, медсестру однієї з донецьких лікарень, запідозрили в шпигунстві на користь України та забрали просто з вулиці. "На мене накинулися двоє здоровезних чоловіків. Я взагалі не розуміла, в чому справа, чого від мене хочуть. У підсумку, на мене вдягли кайданки, зайшли до мене у квартиру. Дитина чекала маму з чимось смачненьким, а побачила таку картину", - каже колишня полонена.

Про полон та умови вона розповідає стримано. Жінка зізналася майже одразу, хоча й не була винна і взагалі не розуміє, за що її затримали. "Мене зламали дуже швидко. Не катували, але я чула, катування були", - каже вона. Обмін, свобода й одразу страх – як забрати свою 10-річну Маргошу з Донецька. Поїхати туди Лариса не може, тож аби вивезти дитину з окупованої території, зорганізували цілу спецоперацію. За цей місяць родичам вдалося перевезти Маргариту через блокпост бойовиків. Бабуся з боку батька, який сам не хоче виховувати доньку, зустріла її в Україні та забрала дитину до себе – в Селідове на Донеччині.

Маргарита по-дорослому розуміє, що зустрітися з мамою ще не може. Житло Лариси нині – це ліжкомісце в санаторії. Обіцяну суму компенсації, за яку можна було б винайняти житло, держава досі не виплатила. Тішать її хіба відеопривітання від донечки. На Донбас жінка повертатися не бажає – погані спогади і побоювання, що роботу там не знайде. Тож нині шукає роботу, щоби орендувати помешкання і перевезти доньку до себе. "Нам, звичайно, буде важко, але ми прорвемось", - упевнена вона.

Чи не кожен другий з 76 людей, які три тижні тому вийшли з тюрем окупованого Донбасу, наразі немає ні житла, ні роботи, ні навіть документів. У багатьох родини залишились на окупованій території. І зараз ці люди в розпачі, але вірять, що держава все ж таки допоможе знову встати їм на ноги.

Кореспондентка ТСН Мар’яна Бухан