Доля безпритульного може спіткати навіть успішну людину. Лише за офіційною статистикою в Україні більше 30 тисяч "бомжів". І багато з них потребують допомоги.
Слово "бомж" з’явилося у 70-х, коли таке скорочення почали вживати у протоколах радянської міліції – "без определенного места жительства".
Тоді ж став популярним вислів: "бомж – вища форма егоїзму". Вважається, що точну статистику таких людей навести неможливо. За підрахунками МВС, в Україні їх близько 30 тисяч, стільки ж – безпритульних дітей. Але за даними громадських організацій, цифра у рази вища – наприклад, у "західній" Франції 100 тисяч безхатченків, тож в Україні їх ніяк не може бути менше.
Правозахисники жаліються, що в України немає самої ідеології боротьби з безпритульністю.
"Дати безпритульній людині 5 тисяч гривень, які вона завтра проїсть. А що далі? Реальний спосіб боротьби з безпритульністю – це працевлаштування людей", - впевнений відомий правозахисник Олег Мицик.
Питання №1 для половини безхатченків – як відновити документи. Центри обліку бездомних громадян надають їм таку послугу, але без реєстрації. А з таким паспортом практично неможливо знайти гарну роботу.
Вихід - громадські волонтери. Неля Бєляєва відновлює паспорти бездомним у соціальній комуні в Бродах. Комуна розташована у лісі, на території колишньої ракетної бази.
Тут їх і реєструють. Там, де місце реєстрації, написано: м. Броди, об’єкт 580 (кодове число військової частини). Реєстрація тимчасова, але роботу знайти вже легше.
За словами Бєляєвої, простіше виробити паспорт колишнім в’язням, аніж безпритульним. У в’язнів, принаймні, є довідка про звільнення. А серед безхатченків є люди, які не отримували паспорта або ходять без посвідчення особи більше 15 років.
У 2005 Україна нарешті визнала існування бездомних, з’явилися центри обліку і нічліжки.
Але набагато раніше з’явилися спільноти, де безхатченки разом працюють і допомагають один одному. Наприклад, міжнародний рух ЕМАУС, який у 1949 році заснував католицький священик і тепер він нараховує 350 спільнот безпритульних у світі.
В Україні одна з таких спільнот - у містечку Винники під Львовом. За 6 років через Винники пройшли вже 500 безхатченків. Вони заробляють самі на себе - збирають, ремонтують і реставрують старі меблі та прилади, вживаний одяг, обтягують м’які частини. Лише торік вони заробили 122 тисячі гривень.
Безпритульність – це не злочин, а доля, яка може спіткати навіть успішну людину. Про вершини соціального дна дивіться розслідування ТСН.варти.
Читайте також:
Від переохолодження в Україні загинули 66 людей
Карпачова вимагає пустити в приміщення Кабміну і Ради бомжів
Валуєв став офіціантом для берлінських бомжів
Принц Уїльям прикинувся бомжем і заночував на вулиці