Ця історія про п’ятдесяти дев’яти річну мешканку Ірпеня Ольгу Усову. Під час окупації жінка не виїхала з міста, бо не могла покинути літніх сусідів. Пані Ольга безкоштовно їм допомагала: готувала та розносила їжу. А ще долала десятки кілометрів, аби принести одномістянам ліки.