Нову Раду "розбавлять" нові обличчя із Західної України
Галичани проходять у Раду за списками "Самопомочі", БПП, Радикальної партії та навіть "Опозиційного блоку".
Західна Україна голосувала за самовисуванців / © УНІАН
Західна Україна у своїх мажоритарних симпатіях була більш прихильною до самовисуванців. Про це свідчить аналіз інтернет-видання Українська правда.
Не бракуватиме галичан і у партійних списках, йдеться у сюжеті ЗІК. Через сенсаційний прорив "Самопомочі", за партійним списком до Ради потрапляють одразу дев'ять кандидатів із львівськими коренями: Ганна Гопко, Олексій Скрипник, Олег Лаврик, Остап Єднак, Руслан Сидорович, Лев Підлісецький, Олег Березок, Сергій Кіраль та Любомир Зубач.
Трохи менше - сімох львівських обранців - під своїм брендом поведе до Ради "Народний фронт". Майже усі ці прізвища доволі знайомі, бо в політиці не нові: Андрій Парубій, Ігор Васюник, Андрій Левус, Микола Величкович, Михайло Хміль, Микола Кадикало, Наталя Кацер-Бучковська.
Якщо "Свобода" раптом таки подолає 5-відсотковий бар'єр, то проведе до парламенту чотирьох кандидатів зі Львова. Усі вони - депутати із досвідом: Руслан Кошулинський, Олег Панькевич, Леонтій Мартинюк, Ігор Янків. Серед свободівців-мажоритарників рідна Львівщина не підтримала жодного.
Лідер перегонів, "Блок Петра Порошенка", взяв до себе на прохідні місця у списку двох депутатів-львів'ян: Андрія Антонищака і Степана Кубіва.
Син головнокомандувача УПА, львів'янин Юрій Шухевич, працюватиме в парламенті від Радикальної партії. Ще один галичанин - Тарас Козак - від "Опозиційного блоку".
Є у нинішній Раді і львів'яни-мажоритарники, які перемагають не лише в рідному регіоні. Приміром, на Хмельниччині у 190-му шепетівському окрузі лідирує мешканець Львова Роман Мацола.
Донині чимало парламентарів-галичан було хіба за президента Ющенка. Але вони нічим особливим так і не відзначились, кажуть експерти. Їхню теперішню популярність пояснюють привабливим іміджем самого Львова, як найбільш проєвропейського міста країни. А ще - прагненням людей бачити в парламенті нових політичних персон, яких запропонував зокрема і Львів в час Революції гідності.
"Особливістю є нові обличчя. І часто ці нові обличчя є родом зі Львівщини, зараз вони працюють чи в органах місцевого самоврядування чи виконавчої влади тут, на Львівщині. Проєвропейсько орієнтований вибір був орієнтований власне на львівські обличчя", - зауважила виконавчий директор "Комітету виборців України" Соломія Саврук.
Із мажоритарників львівську діаспору в Раді, імовірно, представлятимуть: від "Блоку Петра Порошенка" - Оксана Юринець, Богдан і Ярослав Дубневичі, Тарас Батенко, Андрій Кіт; від "Народного фронту" перемагає Михайло Бондар; від "Самопомочі" у лідерах - Ірина Подоляк.
Феноменом цьогорічної передвиборчої кампанії стала прихильність виборців до самовисуванців. На Львівщині серед лідерів їх п'ятеро. Це журналіст Дмитро Добродомов, сотник Майдану Володимир Парасюк, екс-міністр охорони здоров'я Олег Мусій, майданівець Богдан Матківський та бізнесмен Андрій Лопушанський. Популярними самовисуванці були по всій Україні. Приміром, на Харківщині їх 13 із 14-ти мажоритарників.
На думку політологів, людям без партійного ярлика українці нині довіряють більше.
"Якщо раніше самовисуванець - був фактично вирок, що людина має дуже маленькі шанси попадання у Верховну Раду, то зараз так не є. Увага виборців зросла до самовисуванців, тобто тих людей, які не прив'язані до політичних проектів, які є самостійними, які є громадськими активістами", - сказав політолог Анатолій Романюк.
Проте імена тих, хто увійде до восьмого скликання, ще можуть змінитися. Остаточні результати позачергових парламентських виборів ЦВК обіцяє повідомити до 10 листопада.