"Герань-4" з ракетами Р-60: що відомо про новий дрон-вбивцю РФ (фото)
Росія вивела на поле бою реактивний БпЛА «Герань-4» зі швидкістю 500 км/год та ракетою Р-60. Читайте про технічні характеристики нового ворожого дрона, дальність польоту та відповідь українського ОПК.
- Автор публікації
-
Реактивні дрони РФ / Фото ілюстративне / © tsn.ua
Сили оборони України збили новітній тип російського реактивного БпЛА — «Герань-4». Головною особливістю знахідки стала наявність пускової установки та авіаційної ракети ближнього радіусу дії Р-60, що фактично робить дрон загрозою не лише для наземних цілей, а й для української авіації чи вертольотів.
Про це повідомляють оператори 413-го батальйону «Рейд».
Експерти зазначають, що поява «Герані-4» вносить плутанину в класифікацію ворожих безпілотників. Наразі відомо про три типи реактивних апаратів ворога: «Герань-3» (реактивний «Шахед»), «Герань-5» (ракето-дрон) і тепер — «Герань-4».
Технологічний стрибок: чим «Герань-4» небезпечніша за попередників
Нова модифікація є глибокою модернізацією третьої версії. Основні зміни торкнулися швидкості та двигуна:
крейсерська швидкість зросла до 500 км/год (проти 350 км/год у «Герані-3»). Це значно ускладнює перехоплення дрона мобільними вогневими групами та навіть зенітними FPV-дронами;
дрон отримав удвічі потужнішу силову установку та оновлений корпус, що дозволило збільшити дальність польоту до 850 км;
злітна маса становить 450 кг, з яких 50 кг — бойова частина. Окрім самостійного польоту, передбачена можливість підвіски БпЛА під штурмовики Су-25.
Чому ракета Р-60 на дроні — це виклик
Підвіска ракети Р-60 (класу «повітря — повітря») на БпЛА свідчить про спроби РФ створити платформу, яка зможе відганяти українські винищувачі або збивати наші вертольоти та дрони-перехоплювачі в автоматичному чи напівавтоматичному режимі.
Прогнози на майбутнє
Наразі реактивні «Герані» використовуються ворогом обмежено, ймовірно, триває етап випробувань у бойових умовах. Однак аналітики попереджають про масштабування: вже наступної зими (2026/2027 рр.) ворог може перейти до масованого застосування цих апаратів як дешевої заміни дорогим крилатим ракетам.
Україна не стоїть на місці. Наші аналоги — ракето-дрони «Паляниця» і «Барс» — уже демонструють свою ефективність, що дозволяє ЗСУ нав’язувати власну ініціативу в цих технологічних перегонах.
Нагадаємо, раніше фахівці пояснювали низький відсоток збиття балістичних ракет під час російської атаки в ніч проти 13 січня. Йшлося про те, що ворог цілеспрямовано обирав для ударів регіони, які не захищені потужними західними зенітно-ракетними комплексами.