Мозок стає «дорослим» лише до 32 років — невтішний прогноз експертів

Мозок людини проходить п’ять чітко визначених фаз розвитку, які тривають від народження до пізньої старості, показало нове дослідження Кембриджського університету.

Про це пише Euronews.

Вчені визначили чотири критичні вікові точки, які позначають перехід між фазами: 9, 32, 66 і 83 роки. Дослідження дозволяє краще зрозуміти, в які періоди мозок особливо вразливий до різних проблем, від труднощів навчання у дитинстві до вікових захворювань, як-от деменція.

«Багато людей відчувають, що їхнє життя складається з різних фаз, які відрізняються одна від одної, і виявляється, що мозок проходить власні, чітко визначені етапи розвитку», — зазначив професор нейроінформатики Кембриджського університету Дункан Астл, старший автор дослідження.

Для аналізу вчені порівняли результати сканування мозку близько 3,8 тисячі людей віком від народження до 90 років. Використання цього методу дозволяє відстежувати рух молекул води в мозку, створювати детальні карти нейронних зв’язків і визначати ключові моменти зміни структури мозку протягом життя.

П’ять фаз розвитку мозку згідно з дослідженням

Дитинство (від народження до 9 років): у цей період формуються мільярди нових нейронних зв’язків, одночасно відбувається обрізання неактивних, зростає як сіра, так і біла речовина мозку. Сіра речовина відповідає за оброблення та інтерпретацію інформації, а біла передає інформацію між різними частинами нервової системи, забезпечуючи комунікаційну мережу мозку. В цей період досягається пік товщини кори та формуються складки кори, які вважаються критично важливими для здоров’я мозку і його розвитку.

Підлітковий період (до 32 років): зазначається зростання білої речовини та підвищення ефективності зв’язків між різними частинами мозку. Вчені виявили, що підлітковий період мозку триває значно довше, ніж традиційно вважалося, і мозок стабілізується лише у віці близько 32 років.

Дорослий вік (32–66 років): на цьому етапі структура мозку стабілізується, що дослідники назвали «найсильнішою топологічною переламною точкою» життя. Мозок отримує відносну «тривалу паузу» у змінах перед наступною фазою.

Раннє старіння (66–83 роки): відбувається поступова деградація білої речовини, знижується ефективність нейронних зв’язків, що підвищує ризик розвитку різних станів, які впливають на мозок, включно з гіпертонією та іншими хворобами.

Пізнє старіння (після 83 років): спостерігається подальше зниження нейронної взаємодії, мозок більше покладається на окремі ділянки для підтримки функцій. Дані для цієї фази наразі обмежені, проте вона характеризується поступовою втратою структурної пластичності мозку.

За словами провідної авторки дослідження Алекси Мослі з Кембриджського університету, результати дозволяють краще розуміти нейронні основи порушень уваги, пам’яті, мовлення та поведінки. «Це може допомогти зрозуміти, чому мозок деяких людей розвивається інакше у ключові періоди життя, чи то труднощі навчання у дитинстві, чи деменція у пізні роки», — додала Мослі.

Дослідження, за словами авторів, відкриває нові перспективи для вивчення розвитку мозку, зокрема для прогнозування та запобігання віковим і дитячим когнітивним розладам.

Нагадаємо, раніше повідомлялось про що, є одна ранкова звичка, яка підсилює мозок і допомагає отримати підвищення.