Коли звучить орган, то відчуття приблизно такі ж, як від драйвового рок-концерту: від потужних вібрацій здається, що земля дрижить під ногами, а всередині все завмирає в передчутті нового витка мелодії.

Один орган здатен замінити цілий оркестр і навіть відтворити звуки природи чи людського голосу. Інструмент, для якого писав Бах, може бути сучасним і цікавим.

ТСН.ua спільно зі Львівським органним залом розповідає, чому органна музика – це круто, як вона стала трендом 2018 року та як органний зал дивуватиме відвідувачів у майбутньому.

Ми поспілкувалися з солістками Оленою Мацелюх та Надією Величко, а також із молодим директором Оргзалу Іваном Остаповичем і його заступником Тарасом Демком.

А ще на вас чекають "Щедрик", "Привид опери", "Марш імперії" із "Зоряних воєн" та інші відомі на весь світ мелодії, зіграні ексклюзивно для нас на львівському органі.
ЩЕДРИК. НАДІЯ ВЕЛИЧКО
РІК ПО-НОВОМУ
Наприкінці 2017 року було обрано нового керівника Львівського органного залу. Місце Юліана Винницького, який керував комунальною установою від моменту її створення – майже 30 років – обійняв 30-річний диригент Іван Остапович.

До того разом із культурним менеджером та поетом Тарасом Демком [нині він заступник директора] вони мали багатий досвід організації концертів і фестивалів класичної музики у Львові.

Молоді ентузіасти створили музичну агенцію Collegium Musicum, яка організовує виступи найкращих виконавців з України та з-за кордону. До команди Органного наразі приєдналося багато ініціативної молоді та талановитих музикантів.
МУЗИКА НОН-СТОП
Після оновлення Органний зал взяв доволі високий темп – тут проходить по 30, а то й 40 подій щомісяця. Це не тільки органні концерти. На сцені звучить симфонічна та камерна музика, виступають всесвітньовідомі солісти та колективи Львова, України і зарубіжжя, каже Іван Остапович.

"Я надзвичайно гордий тому, що у нас виступають зірки світової класичної сцени. За останній рік до нас із концертами приїжджали перша скрипка Берлінської філармонії Ноа Бендінкс-Белґлі, скрипалька Мідорі, піаніст Вадим Холоденко, найпрестижніші колективи України та Заходу", – додає він.
СВІТОВІ ХІТИ В ОРГАННОМУ.
ПЛЕЙЛИСТ
За минулий 2018 рік в Органному відбулося 335 концертів. Щоб усім слухачам було зручно, концерти проводять у різний час доби, наприклад, можна завітати по обіді в неділю на ланч-концерт чи послухати містичні звуки органа опівночі.

"Ми експериментуємо. Одним із таких експериментів був "Концерт для публіки, ансамблю та телеграм-бота". Уявіть собі, що публіка в залі може керувати оркестром, кожен слухач, який прийшов на концерт керує музикантами на сцені. Цей проект мав шалений успіх", – говорить Остапович.

Тут музику можна не тільки почути, але й побачити. Наприклад, на концерті "Органне відеошоу" гру органістки супроводжують візуалізації від віджея.
ОРГАННИЙ ЗАЛ З ДРОНУ
Двері концертного залу відкриті для маленьких слухачів, кажуть керівники. Є концерти, на які можна приходити з малечею від народження. Одна з їхніх улюблених програм – мультфільми під живу музику.

"Ми працюємо для того, щоб створювати якісну промоцію класичній музиці. Саме тому ми раді бачити в Органному залі різноманітну публіку: це і знавці класики, а також і ті, хто цю музику чує вперше", – каже заступник директора Тарас Демко.

Рік тому, в Органному не було ні комп'ютера, ні принтера, а зараз у залі працює безкоштовний wi-fi, у холі багато розеток, де можна заряджати гаджети. "Для нас є дуже важливим, щоб наша публіка чекінилась, а також робила стріми з концертів", – зазначає Тарас Демко.

Нещодавно закінчився ремонт холу, в ньому відкрили галерею, також перед початком нового сезону Інститут міста створив комфортний громадський простір перед входом до зали.
ФЕЇ-ОРГАНІСТКИ
Але, звичайно, головна родзинка залу – один із найкращих та найбільших органів України – "Наш головний співробітник", жартує директор.

Львівський орган, побудований чеською фірмою "Rieger-Kloss" 1933 року, тривалий час був найбільшим органом в Україні. Він належить до органів романтичного типу, але на ньому можна грати майже все – від бароко до симфонічних творів ХІХ століття і навіть саундтреки до фільмів. Його звучання відрізняється силою та величністю. Орган має 60 регістрів, понад чотири з половиною тисячі труб, 3 мануали (клавіатури) та педалі.

Опікуються величним і великим інструментом солістки-органістки Олена Мацелюх і Надія Величко. Кожна має за плечима багатий репертуар та цікаву історію.

"Коли заграв орган, я наче почула голос Бога, і все інше відійшло на другий план! – згадує Надія Величко про своє перше знайомство з органною музикою. – Відтоді твердо вирішила опанувати цей інструмент".
До народження дитини Надія поєднувала роботу в Органному з консерваторією. 20 років працювала концертмейстером на двох кафедрах – духових інструментів та диригування.

Надія дуже ретельно ставиться до підбору репертуару, у неї є такі унікальні програми, як "Львівська органна музика", "Органна музика Богемії", "Містичний орган" та інші.

Органістка відкрита до музичних експериментів. "Я колись дуже хотіла зіграти з "Океаном Ельзи", та й зараз не відмовилась би виступити з рок-виконавцями. Мені здається, що орган для цього чудово підходить", – каже вона.

Поки мрія про "ОЕ" ще не втілилася в життя, пропонуємо послухати хіт Queen у виконанні Надії:
WHO WANTS TO LIVE FOREVER.
НАДІЯ ВЕЛИЧКО
"Я 15 років ішла до того, щоб стати органісткою, – каже Олена Мацелюх, – а тепер я, як той спраглий, що п'є і не може напитися – граю і не можу награтися. Можу приходити і грати навіть вночі".

Окрім Органного, Олена працює Львівській філармонії як піаністка та органістка. Серед її творчих партнерів – вокалісти, скрипалі, піаністи, але найбільше їй подобається грати з оркестром.

Олена Мацелюх по вуха закохана у Баха. Але, крім творів Йогана Себастьяна, може зіграти будь-що, навіть саундтрек із "Гри престолів".
ТОКАТА І ФУГА РЕ МІНОР
ОЛЕНА МАЦЕЛЮХ
400 РОКІВ ІСТОРІЇ
1995 року всередині костелу проводили розкопки. Під вівтарною частиною виявили справжній скарб – 28 золотих монет різних періодів. Найстарша монета датована 1853 роком, найновіша - 1913. Імовірно, скарб заховали у храмі на початку Першої світової війни, коли Львів був окупований військами Російської імперії. Його оцінюють у 35 тисяч доларів. Нині монети зберігають у Львівському музеї історії релігії.

Також під час розкопок знайшли таємну крипту – квадратне приміщення без входу. Археологи тоді не змогли потрапити всередину нього, але припустили, що це могла бути бібліотека домініканців чи таємне сховище. Були і моторошні знахідки. Під долівкою віднайшли людські рештки. Кістки лише нещодавно віддали на експертизу, після якої їх перепоховають.
КОЛОНА СИКСТІВ
Якщо йти до Органного вулицею Степана Бандери, з лівого боку видніє кам'яна колона, ніби вмурована у паркан. Це стовп Сикстів, який встановили близько 1580 року на пагорбі, що відмежовував володіння родини впливових львів'ян. З нього й почалася історія цього місця.
ПЕРШИЙ ХРАМ
Біля стовпа Сикстів приблизно 1600 року на кошти шляхтянки Анни Пстроконської звели дерев'яну капличку. Багата пані передала каплицю ордену домініканців, які вирішили побудувати на її місці кам'яний храм-фортецю. У ті часи костел був набагато меншим, ніж зараз, і складався лише зі сучасної вівтарної частини.

ВЕЛИКИЙ ХРАМ
1648 року Богдан Хмельницький бере Львів у облогу. Костел домініканців був пошкоджений. Його відбудували, а вже 1704 року шведські війська підпалили храм і пограбували монастир. Після цього він пережив кілька перебудов і врешті в середині ХVІІІ ст. костел Марії Магдалини набув більш сучасного вигляду.
ФІГУРИ НА ФАСАДІ
На фасаді встановили скульптури двох домініканців – св. Домініка та св. Яцека. За однією з версій, вони створені Йоанном Пінзелем.
ВІД ШКОЛИ ДО В’ЯЗНИЦІ
Австро-Угорська влада закривала костели та монастирі, які на її думку, не приносили користі суспільству і державі, наприклад, не мали при собі сиротинців, шкіл тощо. З 1780-х рр. у колишньому монастирі Марії Магдалини влаштували канцелярію державних маєтків. Згодом там розміщувалися школа і міський будинок праці. А 1841 року навіть відкрили в костелі жіночу в'язницю, яка проіснувала до 1923 року.
ВЕЖІ
Зовнішній вигляд будівлі у той час теж змінювався. Вежі перебудували 1889 року. На правій встановили годинник із двома циферблатами по різних боках. Його механізм сьогодні зберігається у Львівській картинній галереї.
ТЕРАСА
Наприкінці ХІХ століття перед костелом ліквідували залишки старого кладовища, закритого ще у XVIII столітті (такі були раніше біля кожного храму). Через це рівень ґрунту перед входом значно знизився. Довелося будувати терасу зі сходами. Нині цей вхід замурований.
СТАТУЯ БОЖОЇ МАТЕРІ
На клумбі перед храмом наприкінці ХІХ століття встановили фігуру Божої Матері, а над терасою побудували балкон. За радянських часів статую забрали, а п'єдестал засипали землею. Під час реставрації площі перед будівлею у 2018 році постамент відкопали.
РЕСТАВРАЦІЯ
Після ліквідації жіночої в'язниці у 20-х роках ХХ ст. у костелі Марії Магдалини розпочали реставраційні роботи, які тривали до початку Другої світової війни. Монастирський будинок віддали Львівській Політехніці.
ОРГАН
Новий орган у костелі Святої Марії Магдалини у Львові вирішили встановити 1932 року. Було підписано угоду з чеською компанією "Gebrüder Rieger". Днем народження органа вважається 5 червня 1933 року, коли інструмент освятили.
МАЛЕНЬКИЙ ОРГАН
Не всі знають, що в протилежному від сцені частини будівлі "схований" маленький орган – 12-регістрові "хори" розташовувалися над вівтарем, у так званій шафі Fernwerk. Для них був окремий мануал (клавіатура). Коли відчиняли внутрішнє вікно, звук органа огортав присутніх з двох боків зали. Сьогодні більша частина труб Fernwerk'у втрачена, тож почути "стерео" звучання органа поки неможливо.
АПГРЕЙД ОРГАНА
З приходом радянської влади до Львова багате внутрішнє оздоблення костелу зникло, а саме приміщення почали використовувати як клуб Політехніки. 1969 року споруду передали у власність Львівської філармонії. Почався довгий процес ремонту. Перебудування органа проводила чеська фірма "Rieger-Kloss". Замінили старий пульт, регістри, відновлені труби. Після реконструкції орган отримав 60 регістрів, 4560 труб, три мануали, педалі та електропневматичне керування.
ХРАМ І МИСТЕЦТВО
1988 року був відкритий Будинок органної і камерної музики. Нарешті унікальний орган зазвучав для всіх. Із набуттям України незалежності власником будівлі на вулиці Степана Бандери, 8, стало місто. У костелі поновилися богослужіння римо-католицької парафії. Рішенням Львівської Міської Ради від 11 березня 2010 року храм святої Марії Магдалини передано на 20 років у розпорядження Будинку органної та камерної музики міста Львів.
Ще одна таємниця Органного відкрилася очам відвідувачів зовсім нещодавно. Баптистерій костелу, де проводили хрещення, розписував майстер Ян Розен. Всесвітньовідомий модерніст працював у Європі та Америці, його пензлю належать розписи Вірменської церкви у Львові. Радянська влада переробила каплицю на туалет.

І сьогодні, відвідуючи вбиральню Органного залу, можна побачити фрагменти фресок Розена, що проглядають крізь штукатурку. Перед ремонтом холу 2018 року експертиза підтвердила автентичність розписів. Нове керівництво Органного збирається перенести туалет, а на його місці зробити камерну сцену і реставрувати унікальні фрески.

Слухайте хіти від Львівського оргзалу в нашому плейлисті: