Президент України Петро Порошенко запам'ятається українцям як політик, активний учасник Євромайдану, який після буремних лютневих подій відмовився від крісла прем'єра, але під час президентських виборів у першому ж турі здобув перемогу набравши 54,7 % голосів українців.

Порошенко прийняв країну в непростий час – анексований Крим, спорожнілий державний бюджет, розорений Януковичем і Ко, недієздатний парламент, війна на Донбасі й постійні погрози з боку Кремля.

У 2014 році п'ятий президент України запам'ятається українцям перемогою в першому турі із підтримкою виборців із усіх регіонів країни, підписанням Угоди про асоціацію з ЄС та зближення з НАТО. При цьому він керує державою в умовах відкритої військової агресії та інформаційної війни з Росією.

Проте 2015 рік ставить перед главою держави ще більш глобальні виклики: остаточне вирішення конфлікту на Донбасі, реалізація обіцяних радикальних реформ і продовження вдалої євроінтеграції України.

Не можемо обійти стороною й той факт, що цього року Україна також отримала елегантну та публічну першу леді в особі дружини президента Марини Порошенко, яку вже встигли порівняти із легендарною Жаклін Кеннеді.

Президент Росії Володимир Путін у цьому році запам'ятається українцям як зовнішній ворог №1. Саме він на очах у всієї світової спільноти посилає на територію сусідньої суверенної держви озброєних солдатів, режесує спектакль під назвою "референдум" та нахабно анексує Кримський півострів.

Але попри одностайну реакцію світу та санкції з боку західних країн, на цьому він зупинятися не став. Наступні кроки – фінансова й політична підтримка сепаратизму в Україні, перекидання військової техніки, найманців, диверсантів, а в підсумку - вторгнення російської армії на територію України.

Це все втягнуло Україну в кривавий військовий конфлікт, який має наслідки не лише для державної безпеки, але й для регіону та світу загалом.

Тож через свої неймовірні амбіції Путін став ворогом №1 для багатьох українців. Це особливо стосується тих, хто став жертвою або кого зачепила війна. Щоб зрозуміти це, достатньо було б відвідати футбольний матч у будь-якому місті країни та затягнути народний хіт "Путін х*йло, ла-ла-ла" або пройтися соцмережами із сотнями креативних фотожаб та іронічних мемів щодо російського президента.

Проте "агітуючи" брязканням своєї зброї за "руський мир" і міфічну "Новоросію", Путін, як не дивно, "посприяв" європейському вибору українців та, більш того, в новорічні свята "привітав" 140 мільйонів росіян міжнародною ізоляцією і рекордною девальвацією рубля. Не варто забувати і про рекордне зростання рівня підтримки інтеграції України до структур НАТО та поступовий перехід армії до стандартів Альянсу.

У найтяжчий для країни час, на відміну від більшості політиків та чиновників, знайшлися добровольці, які взяли відповідальність за цілісність держави та життя своїх співвітчизників. Мова йде про комбатів, які за нетривалий час стали вже, без перебільшення, легендарними особами. Вони змогли в надскладних умовах зібрати людей, натренувати їх, озброїти й підвищити бойовий дух.

Одною із найбільш колоритних постатей серед цього списку став лідер "Правого сектору" Дмитро Ярош – "страшний сон" для Володимира Путіна та росіян. Саме з ним пов'язані вигадані російськими ЗМІ історії, найвідоміша з котрих – візитівка Яроша, яку нібито знайшли на місці обстрілу блокпосту неподалік Слов'янська у вщент згорілій машині.

Дмитро Ярош, Семен Семенченко, Андрій Тетерук, Євген Дейдей, Борислав Береза, Андрій Білецький – командири добровольчих батальйонів, які запам'ятаються українцям не тільки своїми бойовими звитягами та мужністю, але й сміливцями, які несподівано зробили стрімку політичну кар'єру, потрапивши з лінії фронту одразу під купол Верховної Ради.

Тож українці, які довірили комбатам займатися законотворчою діяльністю, чекають у 2015 році від них такої ж мужності та звитяги, що вони продемонстрували на фронті, а також більше чесності й відкритості, ніж у парламентарів Ради минулих скликань.

Позиція федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель стосовно України в 2014 році була виваженою і стриманою протягом тривалої агресії РФ проти України.

З одного боку, вона підтримувала введення західних санкцій проти Росії й посилення тиску на Москву, а з іншого – всіляко намагалась підтримувати тісний контакт із Путіном, проводячи тривалі телефонні переговори та запрошуючи його на важливі зустрічі.

У певний момент українці обурилися тим фактом, що Меркель нібито підігрує Кремлю. На соціальній сторінці канцлера у Facebook почався флешмоб зі словами "Danke, frau Ribbentrop!", натякаючи на схожість домовленностей між Меркель та Путіним із сумнозвісним пактом Молотова-Ріббентропа.

Проте, слід зазначити, останнім часом контактів Берліна та Москви значно поменшало. ЗМІ та експерти пишуть про втому й невдоволення Анлеги Меркель небажанням йти на компроміси з боку очільника Кремля.

Оборона Донецького міжнародного аеропорту українськими військовими від атак бойовиків "ДНР" вже увійшла в історію української армії.

Запеклі бої за стратегічно важливий об'єкт почалися 26 травня. Протистояння триває й досі, завдяки небаченому героїзму українських "кіборгів" - саме так наприкінці вересня почали називати захисників летовища.

Десятки потужних атак із боку ворога, щонайменше 20 загиблих героїв, які віддали своє життя за майбутнє країни, – українські бійці тримають оборону та в надскладних умовах роблять усе, щоб над аеропортом продовжував майоріти державний прапор.

Вдома, у рідних містах, їх зустрічають як героїв: сотні людей із квітами, солодощами та сльозами на очах навіть посеред ночі збираються на площах, аби потиснути руку та подякувати хлопцям за їхні титанічні зусилля.

Легенда про "кіборгів" розійшлася всією країною й дісталася кожної української родини, а також стала прикладом мужності, героїзму та звитяги для цілого народу.

Раптова втеча президента України Віктора Януковича в лютому цього року сколихнула всю країну. Впродовж кількох днів у Межигір'ї тривала підготовка Януковича до втечі, щоб прихопити із собою якнайбільше награбованих у держави цінностей, грошей та антикваріату.

Увечері 21 лютого сотник Володимир Парасюк із головної сцени Майдану висловив ультиматум Януковичу: він повинен добровільно скласти президентські повноваження до 10 години 22 лютого: "Якщо ви завтра до 10 ранку не виступите із заявою, щоб Янукович ішов у відставку, ми йдемо на штурм зі зброєю, я вам клянуся", - заявив тоді майданівець. Тієї ж ночі президент утік з країни.

Двері президенту-втікачу люб'язно відчинила Росія. Загалом, за підрахунками експертів, екс-гаранту вдалося вкрасти в держави десятки мільярдів доларів. Цих грошей йому вистачило не тільки на маєток під Москвою вартістю 52 мільйони доларів, яка в декілька разів перевищує задекларовані ним цінності за весь час перебування на посаді президента, але й на фінансування сепаратистів та бойовиків на Донбасі, які продовжують тероризувати мешканців Східної України.

Час від часу Янукович нагадував про себе та давав "прес-конференції" для російських ЗМІ, приголомшуючи своїми вже звичними ляпами.

Янукович разом зі своїми поплічниками-втікачами опинився в "чорному списку" осіб, на яких поширені персональні санкції Заходу. В Україні заарештовані майже 35 мільярдів гривень екс-гаранта, а Генпрокуратура відкрила понад 30 кримінальних проваджень проти Януковича та його оточення.

21 жовтня президент України Петро Порошенко підписав закон, який довзоляє провести заочний суд над Януковичем. Колишня резиденція екс-гаранта "Межигір'я" передана в державну власність і продовжує вражати відвідувачів одіозними золотими унітазами та розкішшю.

Відео, на якому спецпризначенці "Ягуару" на лютому морозі принижують і катують оголеного майданівця, шокувало українців своєю жорстокістю.

Під час запеклих протистоянь 22 січня на вулиці Грушевського в Києві силовики роздягли чоловіка до шкарпеток і оголеного піддавали тортурам та зробили із ним знущальну фотосесію.

Активний учасник Революції Гідності Михайло Гаврилюк швидко став живим підтвердженням того, що козацькому роду нема переводу.

Із початком війни на Донбасі козак Гаврилюк займався доставкою гуманітарних вантажів у зону бойових дій, а під час парламентських виборів його несподівано обрали нардепом у виборчому окрузі № 95 у Київській області, хоча сам він родом із Буковини.

Тож 2014 рік кардинально змінив життя Гаврилюка, а українців козак вразив своєю мужністю та стрімкою політичною кар'єрою.

Руфер Mustang Wanted цього літа переполохав Москву. Він до Дня незалежності України заліз на московську висотку й перефарбував радянську зірку в синьо-жовті кольори. Крім того, він вивісив там український прапор. Одразу після цього Мустанг став не тільки героєм українців, а й героєм Інтернету. Пізніше екстремал пояснив, що своїм учинком хотів привітати українців зі святом.

У Росії спочатку не знали, хто пофарбував їхню зірку, та почали затримувати всіх підряд руферів за фактом хуліганства. Тим часом Мустанг на своїй сторінці у Facebook зізнався, що це зробив саме він. Проте російська влада ще довго не брала цього до уваги. Пізніше Мустанга таки вирішили судити заочно, оголосили його в міжнародний розшук, а від України вимагали доставити руфера в Москву.

Ці події не обминули росіян: вибухнув справжній скандал, а вчинок Мустанга довго обговорювали в соцмережах. Найбільшу хвилю обговорень викликало затримання російською владою за витівку руфера "не тих" хлопців, яким спочатку загрожувало до семи років за вандалізм, а потім їм пом'якшили звинувачення до хуліганства. Поштовхом до обговорення стало й те, що Mustang Wanted "нагрів" пропагандистський канал Lifenews, продавши йому ексклюзивне відео перефарбування зірки, яке Мустанг згодом виклав на своїй сторінці в соцмережі.

Пізніше, попри заклики Кремля видати Мустанга, глава МВС Арсен Аваков заявив, що цього не станеться, і на запит російського Інтерполу відповів відмовою. Поза тим, хлопця нагородили іменною зброєю за зразкове виконання завдання.

Mustang Wanted ще до епізоду із перефарбуванням зірки був відомий широкому загалу. Його захопливі ролики про підкорення різних висоток бачив ледь не кожен у світі підліток. За плечима руфера безліч екстремальних підйомів та небезпечних трюків. Він має величезну армію шанувальників, яка із завмиранням серця переглядає його відео.

Примітно й те, що Мустанг не залишився осторонь від революційних подій і брав активну участь спочатку на Майдані, а потім у складі добровольчого батальйону "Азов", про що свідчать фото на його сторінці у Facebook, за якою, до речі, слідкує майже чверть мільйона користувачів. Згодом Мустанг провів тиждень в одній з найбільш гарячих точок українського Сходу – у Донецькому аеропорту.

Генеральний директор російського державного міжнародного інформаційного агентства "Россия сегодня" Дмитро Кисельов протягом року став символом російської пропаганди та відвертої, а іноді навіть комічної, брехні про події в Україні.

Саме він є автором ідеї спалювати серця геїв, першою після розвалу Радянськог­о Союзу посадовою особою, яка озвучила ядерні погрози, заявивши в ефірі програми, начебто тільки Росія "… здатна перетворити США в радіоактивний попіл".

На кремлівських каналах під ретельним наглядом Кисельова протягом року невпинно "годували" російських глядачів "страшилками" про те, як бійцям АТО порадили грітися кров'ю або ж як "карателі" вбивають людей на Донбасі за клаптик землі та рабів.

Українці, у свою чергу, тільки й встигали кепкувати та жартувати з чергових перлів російської пропаганди, штурмуючи соцмережі мемами та іронічними роликами.

Саме волонтери допомагали вистояти Євромайдану, а з початком російської агресії розгорнули широкомасштабну програму підтримки українських захисників.

Поки військові зі зброєю в руках захищають країну на лінії фронту, сотні волонтерів не покладаючи рук збирають своїми силами продукти, спорядження й навіть військову техніку, щоб допомогти воїнам вистояти під час атак ворога в запеклу спеку та в лютий мороз.

Допомогти армії поспішають усі – від найменших вихованців дитячих садків, які малюють патріотичні вітання для бійців на фронті, жінок-волонтерів, які забезпечують солдатів смачними продуктами, до літніх дідусів та бабусь, які добровільно віддають власні пенсії захисникам на передовій.

У той же час, щодня сотні волонтерів ризикували життям, доставляючи власними зусиллями в зону бойових дій харчі та іншу необхідну допомогу.

Щодня в зону АТО волонтери доправляють їжу, ліки, одяг, екіпірування, зброю й навіть техніку на сотні тисяч гривень. І високопосадовці Міністерства оборони, і самі бійці зізнаються, що волонтери забезпечують армію краще, ніж генерали. Саме завдяки зусиллям волонтерів захисники вітчизни мають все необхідне, що держава не завжди може їм надати.

Нині ж на різних посадах у Міноборони вже працює десяток екс-волонтерів, а легендарний Юрій Бірюков "Фенікс" став помічником міністра оборони з питань забезпечення армії.

Українці, які в умовах мирного часу вийшли на Майдан заради нової країни та віддали найцінніше, що має людина, - своє життя. Відійшовши у вічність, Герої Небесної сотні власною кров'ю вписали свої імена в історію цілого народу і стали страшним нагадуванням того, яких помилок не має припускати ані народ цієї країни, ані його влада.