КВИТОК В ОДИН КІНЕЦЬ

Як загибель незатоплюваного "Титаніка" стала однією з найтрагічніших катастроф минулого століття
Кораблетроща пасажирського лайнера "Титанік", під час якої загинули більше ніж 1 500 з понад 2 200 пасажирів і членів екіпажу, стала однією з наймасштабніших морських катастроф мирного часу в історії людства.

Лише деякі катастрофи викликали такий резонанс і мали такий сильний вплив на суспільну свідомість. Ця катастрофа змінила ставлення до соціальної несправедливості та вплинула на правила здійснення пасажирських перевезень в Атлантичному океані.

Вона також сприяла посиленню вимог до наявності достатньої кількості рятувальних шлюпок на борту пасажирських суден і призвела до створення Міжнародної льодової служби.

Минуло 104 роки з дня, коли "Титанік" був спущений на воду і через чотири дні затонув в Атлантичному океані, зіткнувшись із айсбергом. Темі трагедії "Титаніка" присвячено безліч книг і фільмів, виставок та меморіалів. Ми згадуємо, що тоді відбулося і як виглядає зараз "Титанік", занурений на дні океану.
ПОВНИЙ ВПЕРЕД
10 квітня 1912 року "Титанік" вирушив зі Саутгемптона в свій єдиний рейс. Зробивши зупинки у французькому Шербурі та ірландському Квінстауні, корабель вийшов в Атлантичний океан зі 1 317 пасажирами і 908 (за деякими даними 891) членами екіпажу на борту. Командувати "Титаніком" у першому рейсі було доручено Едварду Джону Сміту - найдосвідченішому капітану "Уайт Стар Лайн". Його капітанський стаж налічував 25 років.

У першому класі "Титаніка" у подорож вирушили за океан багато відомих людей того часу, представники вищого суспільства. Серед пасажирів були американський мільйонер Джон Джейкоб Астор IV зі своєю вагітною дружиною Мадлен, промисловець і мультимільйонер Бенджамін Гуггенхайм зі своєю коханкою Леонтіне Обар.
Також там перебували: світська левиця і філантроп Маргарет Браун, власник мережі універмагів "Macy's" Ісидор Штраус із дружиною Ідою, модельєр, власниця лондонського будинку мод "Maison Lucile" Люсі Дафф Гордон із чоловіком, віце-президент залізниці штату Пенсильванія Джон Тайєр із дружиною Маріан та 17-річним сином Джеком.

У першому класі, крім того, пливли 4 з 10 членів гарантійної групи верфі "Гарленд енд Вулф", очолюваної конструктором Томасом Ендрюсом. Глава "Уайт Стар Лайн" Джозеф Брюс Ісмей займав розкішні люкс-апартаменти на палубі B. Спочатку вони призначалися для президента тресту "IMM" Джона Пірпонта Моргана.

Однак він відмовився від подорожі в останній момент, пославшись на поганий стан свого здоров'я. Мультимільйонер Альфред Вандербільт із дружиною також вирішили не подорожувати "Титаніком" перед самим відплиттям, коли їхній камердинер, покоївка і багаж уже перебували на борту.
9 квітня
на "Титанік" із заключною інспекцією піднялася комісія Міністерства торгівлі Великобританії. Тоді від перевіряльників був прихований факт загоряння вугілля на борту, що надалі призвело до невеликого крену лайнера на лівий борт
10 квітня
10:30
на судні почалася посадка пасажирів
09:45
з лондонського вокзалу Ватерлоо вирушив спеціальний поїзд компанії "Уайт Стар Лайн", що доправляв пасажирів першого класу до порту Саутгемптона
11:50
судновий гудок сповістив про те, що "Титанік" через десять хвилин відчалить. Борт лайнера залишили журналісти, ті, хто проводжав пасажирів, та портові чиновники
Через годину
"Титанік" вийшов із порту із годинним запізненням, до якого призів невеликий інцидент - була загроза зіткнення з іншими лайнерами, коли "Титанік" намагався відшвартуватися. Але інцидент швидко залагодили
Зі Саутгемптонської затоки "Титанік" вийшов у протоку Те-Солент, огинаючи острів Уайт. Потім лайнер узяв курс до берегів Франції
18:30
"Титанік", подолавши відстань у 147 кілометрів, прибув у Шербур
20:00
стоянка лайнера в Шербурі тривала півтори години. Після цього він знявся з якоря і вирушив до Квінстауна
11 квітня
11:15
"Титанік" приплив до Ірландії, кинувши якір у гавані Кірка
13:30
Після того, як усі гості залишили лайнер, був піднятий якір, і "Титанік" вирушив до Нью-Йорка з понад 2 200 людьми на борту
Коли "Титанік" досяг маяка Фастнед, що позначав початок трансатлантичної траси, капітан віддав команду "Повний уперед" і пароплав розвинув швидкість у 21 вузол
11-14 квітня
Від полудня 11 квітня до полудня 12 квітня "Титанік" подолав 715 км, за третю добу - 962 км, за четверту добу - 1 012 км. Тільки-но лайнер залишив Ірландію, небо вияснилося, протягом усього рейсу була хороша для цієї пори року погода. Пасажири багато часу проводили на відкритих палубах
14 квітня
Пароплав уже йшов зі швидкістю 22,75 вузла (42 км/год), але вранці, за ініціативою капітана, в котельні № 5 були запущені ще два котли
09:00
радисти "Титаніка" почали отримувати повідомлення про айсберги і крижані поля з їхніми координатами. З 7 попереджень про кригу на місток були передані тільки 4
23:39
наглядач Фредерік Фліт помітив прямо за курсом приблизно за 650 м айсберг. Ударивши тричі у дзвін, він доповів про це телефоном на місток. Лайнер зупинили
23:40
"Титанік" по дотичній зіткнувся з айсбергом. У результаті - в обшивці правого борту утворилося 6 пробоїн сумарною довжиною близько 90 м. Пошкодженими виявилися п'ять носових відсіків, на це система непотоплюваності судна не була розрахована
15 квітня
00:05
капітан Сміт наказав екіпажу готувати рятувальні шлюпки до спуску, оголосивши сигнал лиха
00:20
почалася посадка перших пасажирів до рятувальних шлюпок
01:20
вода стала наповнювати палубу. В цей час з'явилися перші ознаки паніки. На сигнал лиха відгукнулися і вирушили на місце 7 суден
01:30
диферент на ніс став швидко зростати. Шлюпки на кормі з правого борту були спущені переповненими. Екіпаж всіма силами намагався стримати натиск натовпу і пропустити в шлюпки першими жінок і дітей
02:05
була спущена остання шлюпка
02:10
вода почала охоплювати шлюпкову палубу і капітанський місток. 1 500 людей, які залишилися на борту, кинулися в бік корми
02:15
обвалилася перша димова труба
02:16
відключилася електроенергія
02:18
через диферент на ніс близько 23° лайнер розколовся. Носова частина, відвалившись, одразу пішла на дно, а корма заповнилася водою
02:20
"Титанік" повністю зник під водою
Сотні людей виплили на поверхню, але майже всі вони загинули від переохолодження: температура води становила -2 °С. На двох складних шлюпках, які не встигли спустити з лайнера, врятувалося близько 45 осіб. Ще восьмеро були врятовані двома шлюпками, які повернулися на місце аварії.

Через півтори години після повного занурення "Титаніка", на місце катастрофи прибув пароплав "Карпатія" і підібрав 710 (за деякими даними 712) вцілілих у катастрофі. Аварія "Титаніка" забрала понад 1 500 життів (різні джерела дають різні дані, тому цифра варіюється в межах 1 520 - ред.).
"ТИТАНІК" ДО КАТАСТРОФИ
"Титанік" мав вісім палуб, розташованих одна над одною на відстані 250-320 сантиметрів: верхня - шлюпкова, під нею сім палуб, позначених зверху донизу літерами від А до G.

Шлюпкова палуба і палуба А не доходили ні до носової частини, ні до корми, а палуба G розташовувалася тільки в передній частині лайнера - від котельних відділень до носа і в кормовій частині - від машинного відділення до зрізу корми.

На відкритій шлюпковій палубі розміщувалося 20 рятувальних шлюпок, уздовж бортів розміщувалися променади (прогулянкові палуби). Палубу A завдовжки 167 м повністю займали каюти, салони і променади для пасажирів першого класу.

Палуба завдовжки в надбудові 170 м переривалася в носовій частині, утворюючи відкритий простір над палубою, а потім тягнулася у вигляді 38-метрової носової надбудови з обладнанням для обслуговування якорів і швартовим приладдям.

За носовою надбудовою розміщувалася прогулянкова палуба для пасажирів третього класу довжиною 15 м.
Палуби C, D, E і F простягалися вздовж усього судна. Палуба G захоплювала тільки носову і кормову частини. Носова частина палуби завдовжки 58 м за рахунок сідлуватості була на 2 м вищою ватерлінії близько форпіка, а до центру лайнера поступово знижувалася.

Тут були 26 кают для пасажирів третього класу, іншу площу займали багажне і поштове відділення та корт для сквошу. Носову і кормову частини поділяли вісім відсіків, в яких базувалися шість котелень з вугільними бункерами, машинне та турбінне відділення.

В кормовій частині палуби завдовжки 64 м розташовувалися продовольчі склади, комори і 60 дво-, чотири - і шестимісних кают для 186 пасажирів третього класу.
ПІСЛЯ КАТАСТРОФИ
Після аварії уламки "Титаніка" опустилися на глибину 3 750 м. Носова частина перебуває за 600 м від кормової. Крім двох основних частин лайнера, дном на площі 4,8×8 км розкидані десятки тисяч дрібних уламків: частини корпусу судна, залишки меблів та оздоблення приміщень, посуд, особисті речі людей. Ніс і корма під час падіння на дно дуже деформувалися.

Палуби біля місця розлому в носовій частині склалися одна на іншу, борти вигнулись назовні, в середній частині остова по обидва борти утворилися великі отвори. Корма спочатку занурювалася гвинтами догори, але на глибині близько 150 м вибухнули повітряні кишені, корма стала рухатися спіралеподібною траєкторією, при цьому відлетіла обшивка корпусу, відшарувалося палубне покриття, відвалилося подвійне дно, повністю зруйнувалися верхні палуби.
Ідея підняття "Титаніка" народилася одразу після аварії. Родичі багатих пасажирів, загиблих у катастрофі, обговорювали можливість підняти затонулий лайнер, проте в 1912 році необхідні для цього технології були відсутні.

Першу серйозну спробу знайти "Титанік" почав техаський нафтовий магнат Джек Грімм. Його експедиція вийшла до острова Ньюфаундленд у 1980 році. З 1985 до 2010 року до уламків "Титаніка" було зроблено 17 експедицій, на поверхню піднято понад п'ять тисяч предметів - від особистих речей пасажирів до 17-тонного шматка обшивки.

У квітні 2012 року, до сторіччя катастрофи, журнал "National Geographic" опублікував нові фотографії затонулого лайнера, який досі спочиває на дні океану.
"Айсберг!!! Прямо за курсом..." - цю частину історії про "Титанік" ми всі знаємо. Але що сталося з кораблем після того, як він зник під водою? Титанік - чудова, невирішена загадка. Що відбувалося в останні хвилини з кораблем? Як він розвалився? Як потонув? Як досяг дна? Чому лайнер потонув так швидко? Чи можна було врятувати більше людей?

Джеймс Камерон зібрав докупи всі свідчення і запросив вісьмох провідних експертів із "Титаніка", залишивши їх усіх у одній кімнаті. Одні були на місці катастрофи, інші знаходили свідчення очевидців, а треті проводили безпосередній аналіз. У 2012 році, до сторіччя катастрофи, Камерон випустив півторагодинний документальний фільм, у якому вирішив сказати останнє слово про те, що насправді сталося з "Титаніком".
**звук гудка, який лунає в лонгріді - реконструкція,
взята із фільму "Титанік" режисера Джеймса Камерона, 1997 рік.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ