Відкриття ринку газу в Україні викликало у споживачів чимало питань. Багато хто помилково вирішив, що їх можуть залишити без газу, ціни на паливо будуть високими, а перейти від одного постачальника до іншого надто складно. Однак переважно усі ці страхи є лише міфами і чутками, які ширяться серед людей.

Важливо, що клієнтів газопостачальних компаній не кинуть напризволяще, якщо постачальник не зможе забезпечити споживачів паливом. Понад те, у людей не буде навіть тимчасового відключення газу.

Роботу ринку страхує постачальник "останньої надії", скорочено – ПОН.

Що це за послуга і чого не варто боятися — ТСН.ua і компанія "Газ України" розібрали у спецпроєкті про постачальника "останньої надії".

Реформа ринку газу передбачила появу постачальника "останньої надії". Ця структура зобов'язана захищати клієнтів газопостачальних компаній та забезпечувати їхні домівки блакитним паливом, якщо постачальники з якихось причин не виконують свої функції.

Наразі таким постачальником в Україні є Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", на яку покладено виконання цієї ролі протягом трьох років.

Відтак, якщо компанія, якій ви довірили постачання газу, не зможе вчасно виконати зобов'язання, вас підстрахує постачальник "останньої надії". ГК "Нафтогаз України" виконає свої обов'язки, тому що компанія працює на ринку також як комерційний постачальник газу та має необхідний сервіс й інфраструктуру.

ПОН – не комерційний постачальник газу, тому перейти до постачальника "останньої надії", як то кажуть, за власним бажанням, не вийде. Людина чи підприємство може потрапити до ПОН в низці визначених законодавством випадків. Перехід відбувається автоматично, стежить, щоб до ПОНу потрапили всі, хто має потрапити туди, Оператор газотранспортної системи України (ОГТСУ).

Людина, яка газ використовує для хатніх потреб, може потрапити до постачальника "останньої надії" тільки в чотирьох випадках: постачальник збанкрутував або ліквідований; ліцензія постачальника припинена або анульована; клієнта немає в реєстрі споживачів; постачальник не замовив паливо для клієнтів.

Якщо ж ринковий постачальник підвів якогось бізнесмена (в законодавстві – непобутового споживача), його підприємство потрапить до ПОНу також автоматично. Але для юросіб є дві причини потрапляння до постачальника "останньої надії": постачальник збанкрутував або ліквідований; ліцензія постачальника припинена або анульована.

1 жовтня механізм ПОНу включився для понад, ніж 400 тис. побутових клієнтів "Донецькоблгазу". Ці люди залишаються з газом, але до кінця листопада мають перейти до будь-якого ринкового постачальника газу.

Клієнти постачальника "останньої надії" отримують газ за середньоринковою ціною. Наприклад, у жовтні вартість блакитного палива для клієнтів ПОН становила 5,55 гривні за кубометр з ПДВ, без вартості доставки. Для порівняння: в цьому ж місяці населення купувало паливо у газопостачальних компаній за середньою ціною від 4,7 до 6,8 грн за кубометр.

Тільки слід пам'ятати, що ціна на блакитне паливо у постачальника "останньої надії" змінюється щомісяця. Так само, як і в ринкових постачальників. Розрахунки проводяться за формулою, яка затверджена Міністерством енергетики та вугільної промисловості України. До всього, вартість палива в ПОН завжди повинна бути відома заздалегідь. А все тому, що постачальник "останньої надії", як і комерційні постачальники газу, зобов'язаний публікувати ціни на паливо до 25 числа кожного місяця.

Водночас можна бути впевненим в тому, ПОН не поставить "захмарні" ціни на газ, бо Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", що виконує функції постачальника "останньої надії", продає газ клієнтам, які потрапили в складні умови, взагалі без націнки. Саме ця умова — реалізація блакитного палива з нульовою націнкою — дозволила "Нафтогазу" виграти урядовий конкурс і стати на три роки оператором ПОН.

Постачальник "останньої надії" готовий забезпечувати клієнтів газом лише обмежений час — не більше, ніж 60 днів, і тільки раз на рік.

За цей час споживач має знайти ринкового постачальника і піти від ПОНу.

Обрати нового постачальника газу можна за допомогою сайту "ГазПравда" або "Газотека" . На цих ресурсах можна вивчити, які компанії працюють на ринку газу, та які пропозиції у них є для населення. Там можна знайти інформацію про базові тарифи, спецпропозиції та сервіси.

Після цього варто подати заяву про перехід до нового постачальника. Зробити це можна онлайн, наприклад, на сайті компанії або офлайн — в центрі обслуговування або представництві компанії. Тільки спочатку потрібно дізнатися у обраного постачальника, які він пропонує варіанти по підключенню. Зараз частина компаній переводить клієнтів тільки онлайн, частина – тілки офлайн. Є компанії, які пропонують обидві ці опції.

Новому постачальнику потрібно надати дані з паспорту, ідентифікаційний податковий номер, свідоцтво про право власності або розпорядження житлом. Не виключено, що постачальник може запросити додаткові дані.

Після розгляду заяви вас поінформують про підключення або відмову. Відключення від системи ПОН відбудеться автоматично, оскільки абонент підключився до нової компанії. Не хвилюйтеся: цей процес не вплине на забезпечення житла газом — подавання палива відбуватиметься без перебоїв.