Упродовж багатьох років секрети криваво-червоної планети, названої на честь римського бога війни Марса, не давали спокою людству. Чи могло на ній утворитися життя? Чи придатна вона для колонізації?

Марс поставав "героєм" у багатьох літературних творах. Одним з найперших романів про Червону планету став "Чорний Зодіак" Персі Грега, опублікований ще 1880 року.

А вже 1897-го вийшов друком культовий твір Герберта Веллса "Війна світів", у якому марсіани намагаються захопити Землю. Червона планета також надихнула відомого музиканта Девіда Бові на створення його культового хіта Life on Mars, а Енді Вейра – на написання роману "Марсіянин", за яким пізніше зняли популярний фільм з однойменною назвою.

Викликала жвавий інтерес вона й у наукових колах. Як досліджували четверту планету від Сонця – читайте у проекті.
ПЕРШІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Перші згадки про Марс можна знайти у працях, написаних ще до нашої ери. Планетою цікавилися давньогрецькі вчені, стародавні римляни, мешканці Вавилона, арабські та індійські дослідники.

У 1543 році Миколай Коперник у творі "Про обертання небесних сфер" запропонував геліоцентричну модель Сонячної системи. Згідно з нею Марс, як і інші планети, рухався за круговою орбітою. Пізніше Йоганн Кеплер довів, що орбіта Червоної планети є овальною.

Вже у 1610 році Галілео Галілей став першим, хто вивчав планету за допомогою телескопа. Примітно, що у 17 столітті з'явилася й перша мапа марсіянської поверхні.

Її творець –Християн Гюйгенс – зробив ще одне важливе відкриття: він помітив крижану "шапку" на північному полюсі планети (аналогічний покрив на південному полюсі побачив Джованні Кассіні).
Чинна система позначення об'єктів на Марсі виникла наприкінці 19 століття. Винайшов її видатний італійський астроном Джованні Скіапареллі. Саме він охрестив елементи ландшафту планети такими термінами як "море", "озеро", "мис" тощо.

Від кінця 20 століття розпочалася космічна ера дослідження Марса і планету вивчали за допомогою різноманітних зондів.

У 1960-х роках дев'ять таких космічних апаратів на Марс запустив СРСР. Та жодному з них не вдалося успішно завершити свою місію.

Деякі зазнали аварії ще на старті, інші – не змогли вийти на навколоземну орбіту або ж зіткнулися з проблемами невдовзі після прибуття у систему Марса.

У космічних перегонах між двома наддержавами досягли успіху США – у 1965 році американський космічний апарат "Марінер-4" передав на Землю перші 22 фотографії марсіанської поверхні.
А вже 1975 року NASA запустило програму "Вікінг", у межах якої два спускні апарати успішно висадилися на поверхню Марса.

Одним із найперших марсоходів (спеціальних космічних апаратів, призначених для дослідження Червоної планети) став Sojourner. Він вивчав Марс протягом 1996-1997 років і був свого роду "тестовим" марсохолодом.

NASA створило його для того, щоб відпрацювати схему, згідно з якою посадка на Марс обійдеться якомога дешевше.

Інші завдання – такі як отримання фотографій, вивчення складу порід спектрометром, дослідження атмосфери – були для нього вторинними.
Створено апарат було у межах програми, що мала назву Mars Pathfinder. Посадку на Марс він здійснив на День незалежності США. Цій події популярне американське видання Time навіть присвятило свій номер від 4 липня 1997 року.

Sojourner був розрахований на місію тривалістю у 7 марсіанських діб – сол (1 сол в середньому триває трохи більше, ніж 24 години), проте пропрацював аж протягом 83, доки ретранслятор не вийшов із ладу, через що марсохід втратив зв'язок із людством.

2003 року розпочалася грандіозна місія NASA, яка отримала назву Mars Exploration Rover. Вже у січні 2004 року два марсоходи, розроблені у межах цієї програми, Spirit та Opportunity, висадилися на поверхню Марса.

Тоді ніхто й уявити не міг, наскільки значним буде їхній внесок у дослідження четвертої від Сонця планети.
Вода на МарсІ?
Космічний апарат Spirit виконав м'яку посадку на Марс 4 січня 2004 року у місці, відомому як кратер Гусева. Він мав досліджувати планету лише протягом 90 сол, однак пропрацював понад 6 років – аж доки з ним не втратили зв'язок 2011 року.

Spirit побував у багатьох куточках Червоної планети, досліджував ґрунт, атмосферу та робив унікальні знімки. На 40 сол свого перебування на Марсі, 13 лютого 2004 року, він зробив фото загадкового Каменя Мімі, що має чудернацьку лускату поверхню.

А вже незабаром, 5 березня 2004 року, Spirit знайшов докази того, що на Марсі може бути вода – одна з найголовніших передумов для створення життя.
Spirit спостерігає за курними дияволами
Космічний апарат сфотографував Камінь Хамфрі, який сформувався з магми і містив у тріщинах щось схоже на кристали. Учені одразу ж висунули гіпотезу, що вони могли виникнути унаслідок впливу водного розчину.

В об'єктив десятьох камер марсохода потрапили також такі мальовничі місцини, як кратери Бонневіль та Міссула.

Марсоходу Spirit вдалося також зафіксувати потужні пилові вихори, що виникають на Марсі. 10 березня 2005 року космічний апарат спостерігав за "курними дияволами" та згодом передав унікальні знімки на Землю.
Ця зустріч стала подарунком не лише для дослідників, а й для самого Spirit – потужний вихор почистив його сонячні батареї від пилу, що дозволило їм краще поглинати випроміннювання зірки. У марсохода відкрилося друге дихання і він зміг продовжувати місію з новими силами.

16 березня 2006 року космічний апарат втратив у халепу – одне з його коліс перестало працювати. Та вчені не розгубилися та перепрограмували металевого дослідника – відтоді ровер їхав задом і волочив за собою пошкоджене колесо.

Ці незручності не завадили Spirit зробити неймовірні знімки хребта "Невеликий притулок", вкритого дивним, схожим на метеорити, камінням.
Космічний апарат продовжував свою доблесну місію аж до квітня 2009 року. Тоді він застряг у піску і втратив друге з своїх шести коліс.

Протягом певного часу фахівці намагалися відновити контакт з Spirit. Зрештою, 2011 року NASA оголосило про завершення місії – усі спроби вчених врятувати металевого дослідника виявилися марними.
Однак попри те, що Spirit було втрачено, його брат-близнюк – марсохід Opportunity – продовжував завзято працювати. Місія цього космічного апарата розпочалася трохи пізніше.

Він висадився на Плато Меридіана 25 січня 2004 року та досліджував планету аж до серпня 2018 року – тоді космічний апарат був змушений перейти у сплячий режим через потужний шторм із пилу, який унеможливив поглинання світла сонячними батареями Opportunity.

Протягом своє місії на Червоній планеті марсохід, подібно до свого родича, робив знімки поверхні планети, досліджував ґрунт та аналізував зразки гірських порід.
Йому вдалося зробити низку неймовірних панорамних знімків, які передають усю велич Марса. На 1 сол свого перебування він зняв кратер Ігл, а згодом вивчав кратери Фарм та Ендьюранс. Opportunity також відшукав метеорит, відомий зараз як Heat Shield Rock.

Аналіз гірських порід, знайдених марсоходом, знов навів вчених на думку про існування у минулому на планеті води.

Та лише у 2013 році NASA змогло офіційно підтвердити цю гіпотезу. Це відбулося на конференції, присвяченій десятиріччю запуску Opportunity.
З'ясувалося, що досліджуваний марсоходом камінь Esperance 6 містить алюміній, калій, кальцій, натрій та залізо у гливкій породі у його тріщинах. Ця глина могла сформуватися лише за умови наявності прісної води.

Фахівці NASA досі намагаються відновити зв'язок з легендарним ровером. Адже залежно від погодних умов, він може "спати" протягом багатьох днів, тижнів та навіть місяців перш ніж зможе як слід зарядитися.

Проте, окрім браку живлення, у нього, ймовірно, зламався ще й таймер, через що достукатися до марсохода ще складніше.
Від часу останнього контакту з ровером минуло понад вже 6 місяців. Шторм, який змусив марсохода зануритися у сплячку, давно минув.

Загальна тривалість шляху, пройденого марсоходом Opportunity станом на 18 червня 2018 року (5148 сол), становила понад 45 тисяч метрів.
Кисень та
живІ організмИ
Невдовзі після втрати марсохода Spirit на Червону планету приземлився новенький космічний апарат – роботизований ровер Curiosity. Це відбулося 6 серпня 2012 року.

Перед ним дослідники поставили завдання визначити, чи можливим є заселення Марса людиною у майбутньому. Для цього марсохід обладнали покращеною хімічною лабораторією.
За шість років на Марсі Curiosity з'ясував кілька надзвичайно важливих фактів. Так, зокрема, йому вдалося дізнатися, що раніше на планеті не лише були річки та струмки, а й існувало ціле озеро з прісною водою.

Ця вода, ймовірно, містила усе необхідне для зародження примітивного життя. Космічний апарат також відшукав на планеті сліди органічних речових, до складу яких входить карбон. Лабораторія Curiosity виявила аж шість таких зразків.
Curiosity милується кометою
Проте науковці поки не можуть підтвердити це напевно і зазначають, що явище може бути спричинене витоком органічних речовин земного походження з самої лабораторії.

2016 року марсохід відшукав на поверхні Червоної планети мінерал, що асоціюється з вулканічними процесами, унаслідок яких утворюється лава.

Це дало вченим можливість висунути гіпотезу, що раніше Марс був геологічно активним і що вулкани могли сформувати атмосферу, придатну для життя.
Та одним з найсенсаційніших відкриттів Curiosity стало те, що раніше на Червоній планеті було набагато більше кисню – пристрій ChemCam відшукав високий вміст оксиду марганцю у гірських породах.

Марсохід Curiosity продовжує свою непросту місію й дотепер. Станом на 4 січня 2019 року він провів на Марсі вже майже 2280 сол (2342 земні доби).

Дослідженням Червоної планети займається й низка зондів. У грудні 2018 року міжпланетна станція Європейського космічного агентства "Марс Експрес" зробила унікальну світлину.
На ній можна побачити льодовик, що займає практично все дно 80-кілометрового кратера Корольов у північній півкулі.

Кратер примітний не тільки своєю красою, але і тим, що це наочний приклад "холодної пастки" - місця, в якому довго може зберігатися лід.

Передбачається, що в подібних "холодних пастках" у приполярних зонах Місяця також може зберігатися водяна крига.
ЯК СПІВАЄ МАРС
І донині вчені не полишають спроб дізнатися нові факти про загадкову Червону плнету. Так, наприклад, 26 листопада 2018 року американське космічне агентство NASA успішно посадило на Марс робота InSight.

Зонд приземлився на пласку рівнину, відому під назвою Elysium Planitia, поруч із екватором планети. Його місія триватиме 728 днів.

Апарат розробили для поглиблення знань про структуру Марса та його будову від ядра до поверхні. Створено InSight було у межах програми Discovery.
Перше селфі InSight
Вчені сподіваються, що пристрій допоможе краще зрозуміти не лише як сформувалася Червона планета, а й Земля та Сонячна система в цілому.

InSight летів до місця призначення цілих шість місяців та подолав майже 500 тисяч кілометрів.Він став дев'ятим роботом, якого відправили на Марс.

У грудні 2018 року космічний корабель передав на Землю запис звуків марсіанського вітру. Щоб люди могли почути його на своїх мобільних пристроях та ноутбуках, фахівці NASA збільшили оригінальний аудіозапис на дві октави.
Апарат заряджається від сонячної енергії - він вкритий спеціальними панелями. У арсеналі InSight наукове обладнання вагою 50 кілограмів.

До нього входять не слише спеціальні інструменти, а й системи, що забезпечують виконання роботом поставлених завдань.

Так, наприклад, він має комплект додаткових датчиків корисного навантаження, камери, системи розгортання інструментів і лазерний ретрорефлектор.
Життя НА МАРСІ?
У той час, коли вчені лише досліджують Червону планету, як у наукових колах так і серед широкої аудиторії не стихають розмови про її колонізацію.

Так, наприклад, нідерландський дослідник Бас Лансдорп вже відбирає учасників для своєї програми Mars One.

У її межах він хоче відправити на Марс перших колонізаторів планети і створити реаліті-шоу, завдяки якому можна буде спостерігати за їхнім життям.
До числа перших 100 претендентів на політ до Марсу увійшов українець – інженер Сергій Якимів.

Реалізувати проект технологічно має компанія американського мільярдера та винахідника Ілона Маска Space Х.

Ще восени 2016 року остання повідомила про намір створити транспортний корабель для заселення Червоної планети. Проте точної дати вильоту поки немає.
Щодо того, як людям житиметься на Марсі, вирішив поспекулювати також телеканал National Geographic. Він створив серіал "Марс", що базується на книжці Стівена Петранека. Прем'єра відбулася 14 листопада 2016 року.

Сюжет базується навколо шістьох учасників першої пілотованої експедиції на Марс та викликів, із якими вони стикаються протягом місії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: