Автостопом по галактиці: як "Розетта" осідлала комету

Ввечері 12 листопада Європейське космічне агентство (ESA) повідомило про успішну посадку зонда Philae на комету 67P/Чурюмова-Герасименко. Зонд подорожував верхи на апараті Rosetta, який залишив Землю 2 березня 2004 і більше десяти років летів до комети.

Основна мета місії - дослідження еволюції ранньої Сонячної системи. У разі успіху, найамбітніший проект ESA може стати проривом не тільки в астрономії, але і в технологіях.

Це перший і єдиний випадок в історії людства, коли робот "перестрибнув" на рухому комету. Успішність місії становила близько 75 відсотків. Однак, це не зупинило амбітних учених.

Загальна вартість програми становить близько 1,4 мільярда євро. Якщо розділити суму на 20 років, що були витрачені на будівництво та відправку зонда до комети, то вийде, що кожен мешканець Європи витрачає на неї близько декількох євроцентів щороку.

Чому місія важлива

Головна мета цієї подорожі - пошук відповіді на питання, як виглядала Сонячна система в "дитинстві" і звідки взялася вода на Землі, Марсі та інших внутрішніх планетах. Запаси льоду та вморожені в комету органіка і складні неорганічні сполуки, що вкривають поверхню її ядра, допоможуть вченим зробити це.
"Ми створили Розетту для того, щоб знайти відповіді на базові, найбільш фундаментальні питання про те, як виникла і розвивалася наша планета. Ми зможемо відповісти на питання, чи зародилося життя на Землі, чи воно було занесене на її поверхню кометами, подібними до цієї, мільярди років тому".

Томас Райтер

Космонавт, співробітник ESA

"Розетта вивчає таємниці минулого Сонячної системи, оскільки, не знаючи минулого, ми не можемо дивитися в майбутнє. Це великий крок для всієї людської цивілізації. Ми перші, кому вдалося сісти на комету, і цей титул залишиться за нами назавжди".

Жан-Жак Дорден

генеральний директор ESA

Історія місії та погляд у майбутнє

У 1986 році в історії досліджень космічного простору сталася грандіозна подія: на мінімальну відстань до Землі підійшла комета Галлея. Її досліджували космічні апарати різних країн. Вченим вдалося отримали цінну інформацію про склад і походження комет.

Однак залишилися нерозкритими багато питань, тому NASA разом з ESA почали спільну роботу над новими космічними дослідженнями, в результаті чого і народилася місія під назвою "Розетта".

Зонд "Розетта" був запущений до комети Чурюмова-Герасименко більше десяти років тому - у березні 2004 року. Через рік він здійснив перший проліт повз Землю. До лютого 2007-го апарат пролетів повз Марс. У 2008 році "Розетта" зустрілася з астероїдом Штейнс, а в 2010-му - з астероїдом Лютеція.
Наближення до комети Чурюмова-Герасименко почалося тільки в січні 2014 року. З серпня 2014-го зонд займався картографуванням комети. Після приземлення модулю "Філа" (був так названий на честь давньоєгипетського обеліска на острові Філе), сама "Розетта" повинна буде виконати разом із кометою політ навколо Сонця.

Якщо у європейського кометного першопрохідника все буде добре, він почне вивчати хімічний склад та інші таємниці комети Чурюмова-Герасименко протягом близько 68 годин, на що розраховані його батареї.

За ці три неповних дні вчені зроблять кілька спроб повернути "Філу" навколо своєї осі для того, щоб отримати панорамні знімки. Але поки немає ніяких гарантій, що це вдасться зробити. Після того як батареї "Філи" вичерпаються, робота "Розети" не закінчиться - зонд продовжить картографувати поверхню комети.

Як була відкрита "Розетта"

Комету було відкрито 23 жовтня 1969 року Климом Чурюмовим у Києві в результаті вивчення фотоплівок комети 32P/Комас Сола.
Фото були зроблені Світланою Герасименко в Алматинській обсерваторії у вересні того ж року.

Перший знімок, на якому видно комету, датований 20 вересня 1969 року. Біля краю фотознімку було виявлено ще одну комету, проте спочатку вона розглядалась як фрагмент комети Комас Сола.

Після вивчення наступних фотознімків було з'ясовано, що цей об'єкт рухався за іншою траєкторією і, таким чином, є самостійною кометою.

У 2004 році, незадовго до запуску "Розетти", Світлана Герасименко дала невелике інтерв'ю і згадала, як відкривала комету, яку потім назвали на її честь.

"...У вересні 1969 року разом із Климом Чурюмовим полетіла в експедицію в Алмати для спостереження комет. Там я вела спостереження на 50-сантиметровому телескопі. У ніч проти 12 вересня я спостерігала кілька комет, у тому числі і комету Комаса Сола. Клим у цей час був у горах. Закінчивши спостереження, я почала проявляти пластинки. Готового проявника у мене залишалося мало, але я вирішила, що одразу проявлю пластинки, а потім приготую свіжі розчини. Плівка з кометою Комаса Сола виявилася бракованою. В її центрі була невелика пляма, а навколо неї зона, де щільність фону була меншою, ніж на добре проявлених ділянках. Я дуже засмутилася, що зробила помилку і думала все викинути.

Але не зробила цього, оскільки мій учитель Дмитро Рожковський говорив, що частково зіпсовані пластинки викидати не варто, а слід проаналізувати, чому це сталося, щоб у майбутньому застрахуватися від подібних помилок. І ось на цьому блідому тлі недалеко від центру була комета. Я думала, що це Комаса Сола. Тож пластинка збереглася. Я продовжувала програму спостереження комет. Після повернення до Києва у жовтні ми з Климом стали роздивлятися пластинки. І виявилося, що на цій горезвісній плівці зазначена комета знаходиться приблизно в двох градусах від ефемерідного місця. Такого бути не могло. Почали ретельно переглядати і на пластинках за 9 і 21 вересня знайшли цей об'єкт..."
З інтерв'ю Світлани Герасименко
Перше фото комети, зроблене Валентиною Герасименко 20 вересня 1969 року.
Комета Чурюмова-Герасименко - короткоперіодична комета з періодом обертання 6,6 року. Діаметр ядра: 3×5 км. Період обертання навколо осі: 12.40 год (до проходження перигелію 2009 року було 12.76). Оскільки орбіти таких комет контролюються силою тяжіння Юпітера, їх ще називають кометами родини Юпітер. Ці комети, як вважають, походять із Поясу Койпера. Як і в інших комет, ядро, загалом, чорніше за вугілля, що вказує на поверхневий шар або кірку органічного матеріалу, багатого вуглецем.

З чого зроблений "Філа"

5 цікавих фактів про місію

ESA створило розкішний фільм про те, чому "Розетта" полетіла до комети Чурюмова-Герасименко. Один із двох героїв короткометражки - ірландський актор Ейдан Гіллен, відомій усім як Петір Бейліш в серіалі "Гра престолів". Фільм "Амбіції" розповідає про постапокаліптичну планету, на якій люди за допомогою магії можуть створити Сонячну систему.
Несподівано з'ясувалося, що комета Чурюмова-Герасименко вміє "співати". Щоб почути цей спів, потрібно було збільшити частоту звуку в 10 тисяч разів. Із чим пов'язаний такий феномен, поки невідомо. Припускають, що ефект викликають електрично заряджені частинки, що випускаються космічним об'єктом під час руху.

"Розетта" робить селфі

Камера CIVA (Comet and Infrared Visible Analyser), що встановлена на посадковому модулі "Філа", крім розкішних панорам, вміє робити і селфі.

Так, перший знімок був зроблений 7 жовтня. На ньому видно зображення 16-метрової сонячної батареї апарату на фоні комети 67P/Чурюмова-Герасименко.

На фото також чітко видно перешийок в її подвійному ядрі, а також потоки пилу і газу, які відходять від комети.
Якби ця комета опинилася на Землі, від неї би несло тухлими яйцями, кінською сечею і алкоголем. Про подібне відкриття розповіли самі астрофізики після спектрального аналізу газів "Розетти". За словами учених, запах комети містить у собі і сірководень, і аміак, і задушливий аромат формальдегіду, і тонке амбре синильної кислоти. При цьому є відтінки алкоголю, оцтовий запах сірчистого ангідриду і навіть аромат солодкого сірковуглецю.

Вчені жартують про гумову качку

Перші знімки комети Чурюмова-Герасименко, зроблені "Розеттою", стали сенсацією. Виявилося, що тіло має два ядра, тому за своєю формою нагадує гумову іграшкову качку. Однак, це - не гумова качечка, а ядро комети, яке, на думку вчених, сформувалося в результаті злиття двох кометних ядер. Вчені також жартують, що комета більше схожа на "чорного лебедя", ніж нам гумову качку через свій чорний колір.

Десятирічний квест "Розетти"

Дивіться також:

13 наймістичніших місць на планеті

Пропонуємо поринути в атмосферу найпримарніших та наймоторошніших місць нашої планети.

Битва за аеропорт

Ми крок за кроком відтворили битву за Донецький аеропорт і згадали, яким було летовище у мирні часи.

20 зразків ідеального дизайну

Ми відібрали 20 унікальних дизайнерських ідей, які зробили світ кращим і яскравішим.