МІЖРІЧИНСЬКИЙ ПАРК
УНІКАЛЬНА ПРИРОДА ПІВНОЧІ УКРАЇНИ
Прокинутися під спів пташок, вдихнути свіжого повітря, прогулятися лісом верхи на конях, а потім спуститися додолу і пірнути у чисту воду річки або озера – у таку реальність можна потрапити, лише трохи від'їхавши від міста.

Україна володіє незліченними природними багатствами, доторкнутися до яких можна на природоохоронних територіях, яких чимало у кожному регіоні. В Україні налічується більше сотні заповідників, національних і регіональних парків.

Саме регіональні ландшафтні парки (РЛП), які на відміну від заповідників мають не такий високий природоохоронний статус, представляють туристичний інтерес.

Прокинутися під спів пташок, вдихнути свіжого повітря, прогулятися лісом верхи на конях, а потім спуститися додолу і пірнути у чисту воду річки або озера – у таку реальність можна потрапити, лише трохи від'їхавши від міста.

Україна володіє незліченними природними багатствами, доторкнутися до яких можна на природоохоронних територіях, яких чимало у кожному регіоні. В Україні налічується більше сотні заповідників, національних і регіональних парків.

Саме регіональні ландшафтні парки (РЛП), які на відміну від заповідників мають не такий високий природоохоронний статус, представляють туристичний інтерес.
Актівський каньйон – це прірва в кристалічному щиті. Водний провал просто посеред голого степу розташований на річці Мертвовод на Миколаївщині
Загалом в Україні є 80 регіональних ландшафтних парків, деякі з них доволі відомі. Наприклад, Кінбурзька коса на Миколаївщині, де густі дубово-вільхові й березові гаї омиваються водами Чорного моря і Дніпровсько-Бузького лиману.

Ще одна водна рекреація розташована на узбережжі Тилігульського лиману поблизу Одеси.

Також варті уваги каньйони Гранітно-степового Побужжя у Миколаївській області. Парк охоплює річкову долину Південного Бугу та його приток і простягається на 70 км.
Серед гірських ландшафтів на Львівщині розташований парк "Надсянський". А на Хмельниччині розвивається РЛП "Мальованка" - край лісів, боліт та озер, цінний унікальними формами рельєфу та червонокнижними тваринами.

Найбільшим в Україні регіональним ландшафтним парком є Міжрічинський. Він розташований на Чернігівщині у межиріччі Дніпра та Десни, звідки й отримав назву.
Міжрічинський РЛП було утворено 2002 року з більше ніж десятка об'єктів природно-заповідного фонду. Тут є гідрологічна пам'ятка загальнодержавного значення "Озеро Святе", ботанічний заказник "Ревунівське", близько десяти гідрологічних заказників, заповідне урочище "Псьолів острів" та інші.

Зараз триває процес перетворення Міжрічинського РЛП на національний парк. Таким чином держава збільшить фінансування та штат працівників парку, що вирішить, зокрема, проблему збору сміття.
Територія парку (більше 100 тисяч гектарів) – це величезний лісовий масив, сільгоспугіддя, болота, піски, акваторія двох річок та Київського водосховища.

Східна межа парку проходить по Десні, південна й західна — вздовж межі Чернігівської області. В межах Козелецького району вона представлена переважно лісовим масивом на піщаній боровій терасі, частково – акваторією Київського водосховища, сільгоспугіддями, болотами, пісками.

Міжрічинський парк межує з військовою частиною, а на самій його території розташовані два полігони, тож почути тут звуки вибухів – звичайна справа.
Територія парку (більше 100 тисяч гектарів) – це величезний лісовий масив, сільгоспугіддя, болота, піски, акваторія двох річок та Київського водосховища.

Східна межа парку проходить по Десні, південна й західна — вздовж межі Чернігівської області. В межах Козелецького району вона представлена переважно лісовим масивом на піщаній боровій терасі, частково – акваторією Київського водосховища, сільгоспугіддями, болотами, пісками.

Міжрічинський парк межує з військовою частиною, а на самій його території розташовані два полігони, тож почути тут звуки вибухів – звичайна справа.
У Міжрічинському парку є більше 2 тисяч видів тварин та рослин, з яких 100 – червонокнижні. Тут є яскраві півники, прекрасні орхідеї та навіть хижі болотні росички, які ловлять необачних комах.

У парку є можливість спостерігати за птахами. Під час екскурсії можна влаштувати фототур за такими рідкісними пернатими, як журавель сірий, лелека чорний і сорокопуд сірий.

Із хижих птахів тут можна зустріти орлана-білохвоста, підорлика великого і луня польового. На луках та заболочених ділянках мешкає деркач. А ранньою весною можна побачити перелітних птахів.
Зустріти великих тварин складніше. Зокрема рись, яка красується на емблемі парку, виходить лише у сутінках, але не наближається до людей. Так само вовки і лисиці. Тож жити у наметі в парку цілком безпечно.

Парк славиться популяцією лосів, яка тут є найбільшою в Україні. До речі, влаштувати на них фотополювання можна під час шлюбного сезону восени або ж раннью весною, коли зголоднілі після довгої зими тварини пасуться на луках.
Для огляду місцевих краєвидів, зокрема на болотах, у парку облаштовані чотири екостежки європейського рівня. Також у парку можна неквапливо збирати гриби у сезон або ж за бажання пройти справжню школу виживання.
Керівником Міжрічинського парку і єдиним його працівником є Андрій Сагайдак. Доглядати за великою територією йому періодично допомагають волонтери.

Сагайдак також самостійно проводить відвідувачам екскурсії парком, натхненно і з гумором розповідає про звичаї лісових мешканців та привідкриває їхні таємниці.
Андрій Сагайдак
Директор парку
“
Величезні ліси тайгового типу, верхові болота – це те, що можна побачити лише десь на півночі, у тій же Фінляндії, а тут воно зовсім близько, поруч із Києвом. Плюс у нас є долини двох величезних річок. Це і Дніпро, і Десна. Десна, мабуть, остання така велика і чиста річка, яка залишилася в Україні. І ми хвалимося тим, що у нас є непогані пізнавальні екскурсії. Можна не просто погуляти лісом, а дізнатися щось нове про ті речі, які здаються нам звичайними, ті, що ми зазвичай бачимо під ногами, але не звертаємо уваги.
Вид з десятиметрового урвища над Десною
Характерною особливістю парку є наявність заболочених ділянок у заплавах, численних рукавів, проток, стариць, озер, блюдцеподібних западин. "Блюдця" — це замкнуті зниження овальної форми, які заповнюються весною повеневими водами. Окремі "блюдця" являють собою невеликі озера.

Шукачам екстремальних вражень обов'язково треба прогулятися болотом навколо озера "Святе". Подих захоплює, коли під час пересування трясовиною, яка коливається і затягує, усвідомлюєш, що під ногами лише тонкий шар торфу, а далі – кілька метрів води.
Із озером пов'язана містична легенда. Згідно з нею, на цьому місці колись було село із церквою, яке опустилося під воду. І якщо вночі на Великдень тричі обійти навколо озера, то з-під води виринає затонула церква. Ходять чутки, що начебто один сміливець наважився на це, і на третьому колі йому почулися дзвони і він побачив куполи.

Ще одним містичним пунктом екскурсії у парку є язичницьке капище з дерев'яними ідолами і черепами тварин на частоколі. Це капище – реконструкція. Тим не менш фігури Мокоші та Чорнобога не залишать вас байдужими.
Окрім відвідування екскурсій болотами, лісом та полями, на території парку також можна покататися верхи на конях. В Отрохах молода родина заснувала кінну базу "Сокіл", де навчають відвідувачів верховій їзді, а більш досвідчених супроводжують на прогулянку.
Центральна садиба Міжрічинського ландшафтного парку розташована у селі Отрохи Козелецького району. Тут облаштований музей лісових промислів Полісся, де можна потримати у руках величезні роги лося, які той скидає щоосені, та приміряти одяг, який носили місцеві.
Сучасні великі міста мають небагато місць для спілкування людини з природою. Тож втомлені жителі мегаполісів все частіше прагнуть виїжджати за місто у пошуках місць для усамітнення та споглядання природи.

Відтак почав набувати популярності екологічний туризм, який започаткували захисники природи та волонтери, яким не байдужі проблеми екології.

Екотуризм передбачає подорожі у місця з недоторканою природою. Водночас він сприяє підвищенню екологічної освіти туристів. Одним з його постулатів є зменшення негативного впливу людини на довкілля.

Також екотуризм дозволяє збирати гроші на заходи зі збереження довкілля для майбутніх поколінь.

Зараз все більше українців долучаються до екотуризму, чому радіють екологічні чиновники, адже в Україні є багато заповідників, національних та ландшафтних парків з унікальною природою. Водночас туристів просять бережно ставитися до природних багатств країни.
Заступник міністра екології Василь Полуйко:

"По-перше, ми хочемо привернути увагу до проблематики природно-заповідного фонду України, зокрема до національних природних парків. Вони повинні стати національною гордістю України. Ми маємо пишатися тим, що ми бачимо навколо нас.

По-друге, нам потрібно за допомогою ЗМІ впливати на місцеве населення, щоб у нього також було розуміння, що це унікальна територія, її треба зберігати для наступних поколінь.

Є місцевості, де люди негативно сприймають, коли на їхній території створюється національний парк, тому що це створює певне обмеження їхньої господарської діяльності. Особливо, якщо йдеться про гірські райони, про Карпати, де люди звикли рубати ліс. А тут створюється національний парк і їм кажуть, що ліс рубати не можна.

Ми розуміємо, що людям потрібно дати компенсаторний механізм, за рахунок якого вони можуть існувати. І якраз рекреаційний туризм, зелений туризм – це та річ, яку варто розвивати і популяризувати у громадах, території яких входять до території національних парків".
Дорога до Міжрічинського парку, а саме до села Отрохи, де розташована адміністрація, займе дві години від Києва (близько 100 км) та годину від Чернігова (близько 60 км).

Дістатися парку можна і громадським транспортом. Зі столичної автостанції "Полісся", розташованої на площі Шевченка, двічі на день їздить автобус "Київ-Чернігів". Час відправлення – 11:50 і 17:35. У зворотному напрямку – о 8:00 і 14:00. Вартість квитка складає 50 грн.

Із Чернігова також двічі на день їздить автобус зі станції на проспекті Перемоги - о 06:35 та о 12:25. Вартість потрібно уточнювати у касі.

Обидва автобуси зупиняються у селі Морівськ, від якого до села Отрохи і самого парку потрібно пройти ще 3 км. Проте, за попередньою домовленістю, директор Міжрічинського РЛП Андрій Сагайдак допоможе відвідувачам із цим відрізком шляху.

Якщо ви прихильник повного усамітнення, у парку можна розміститися з наметами. Інші можуть зняти кімнату або цілу хату у селі Отрохи. Це буде коштувати 70 грн з людини.

Також у селі спеціально для туристів облаштована садиба із лазнею, кількома ставками і пляжем. Ціни тут вищі, один котедж на шістьох осіб коштуватиме близько 1000 грн.

Більш демократичні ціни пропонують на базі відпочинку на Десні, розташованій поряд з парком у селі Рудні.

На екскурсії варто записуватися заздалегідь. Вартість складає 100 грн за годину для групи з п'яти осіб. Оптимальна кількість членів туристичної групи – 20 осіб.

Із запитаннями щодо відвідин парку та запису на екскурсію варто напряму звертатися до директора парку. Він також дасть поради щодо розміщення та різноманітних активностей.

Контактний телефон директора парку Андрія Сагайдака 067 327 0626

Автор: Ольга Скичко
Дизайнери: Віталій Фоков і Ганна Подкоритова
Фото надані Міністерством екології та фотографом Владом Чумаченком
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Чудеса України, про які ви не знали
Дари Льодовикового періоду на Полтавщині
Біле озеро
Молодильний казан України з "живою водою"