Майже два роки тому ми з чоловіком побачили маленьку крапочку на УЗД. Від щастя перехопило подих, аж раптом лікарка: "Ну, так серце ж плоду не б'ється! Вагітність під сумнівом. Може ще і не будемо зберігати…". Ми пішли на інший поверх, до потужнішого апарату УЗД. Поки йшли – моє серце, здавалось, теж не билося. Бо я собі знала, що людина вже є, людина існує, і хай що вони кажуть… Тоді нам не довелось нічого з'ясовувати з медиками, бо на сучасному пристрої гучно і життєствердно: "Ту-дук- тудук-ту-дук-тудук!". Один місяць вагітності і перша зустріч з тим, що називається "акушерська агресія".

За дев'ять місяців мені довелося зробити тест-драйв трьох державних пологових будинків і не раз стати свідком цього явища. За стіни пологових виходить дуже мало інформації, бо ж на кону життя дитини! Чи важлива ввічливість, людяність, якщо лікар "врятував" життя? Більшістю - вважається другорядним. І лікарі звикли, що їм подарують хамство, і нам, у спадок від мам-бабусь, дісталося прийняття маніпуляцій, залякування і зневажливого ставлення. Під час вагітності я дратувала лікарів тільки тим, що просила: "Поясніть доцільність цього призначення". Ввічлива, але наполеглива я - вважаю, що у мене була щаслива історія вагітності та пологів і є щаслива історія материнства. Але все це мені довелось відстоювати.

Друга річ, яка мене вразила до глибини душі – це невігластво вагітних. Я чула, як вони самі наполягали на стимулюванні пологів бо - додому кортить!, та питали у чергових лікарів: "Коли ви мене вже народите?".

Тому я вирішила, що вже не час для делікатності. Цю інтимну тему треба виносити на загал. І робити вже зараз те, що залежить від нас, тих, хто користується послугами державних пологових будинків. Бо це, дійсно, питання життя. І гідного життя нових українців.

Як запобігти лікарській агресії, якщо мої пологи вже от-от і я не можу чекати на зміни в системі? За кордон їхати – статки не дають, вдома народжувати – небезпечно, "укладати угоду" з лікарем – ненадійно, вірити в удачу і в "якось буде" - варіант, але мій вибір інший.

Я обрала державний пологовий будинок. Але підстрахувала себе знаннями та натренованим партнером. Ось кілька порад від самих медиків та досвідчених партнерів у пологах. Перевірено на собі.

Їхати в пологовий, коли ще є сили книжку почитати – це провокувати медиків на несвоєчасні дії. Як захистити себе та що власне підпадає під термін "акушерська агресія" - розповідає Наталія Лелюх, колишній лікар пологового, практикуючий гінеколог та автор популярних лекцій про жіноче здоров'я.

Прийом Кристеллера – офіційно заборонений в Україні. Але лікарі досі практикують вичавлювання дитини. Цьому можна запобігти, якщо знати свої права. Закон, а саме наказ МОЗУ №624 - на стороні роділь, варто лише продемонструвати, що ви його знаєте.

Найдієвіше медичне залякування в пологах – це маніпуляція життям дитини. Варто лікарю сказати: "Дитина страждає!" і майбутні батьки ладні виконувати будь-які його вказівки. Але реальні показники – це серцебиття вашої дитини, яке під час пологів періодично перевіряють. Ще один важливий показник – це дані УЗД і в деяких державних пологових відділеннях цей апарат уже є в користуванні.

Всі ці знання важливі саме під час процесу "нормальні пологи". Мова не про реанімаційні дії, коли життя обох - це питання хвилин. Адекватно визначити, що ж відбувається - можуть партнери, присутні на пологах. Це може бути чоловік, сестра, мама, подруга або професійна доула.

Яка їхня роль – розповідають лікар Наталія Лелюх та голова асоціації фахівців з природнього батьківства, перша доула в Україні та мама трьох дітей Юлія Шушайло.

Знеболити пологи – можна! Мені допомагали танці, музика та ефірні масла. Так-так, у звичайному пологовому залі! Як це може бути - практичні поради дає професійна доула. На рахунку Тамари Андреєвої – триста пологів. Колись вона працювала у пологовому будинку, де лікарі дали їй прізвисько "епідуралка", хоча всі її дії якраз спрямовані на те, щоб уникнути епідуральної анестезії та інших медикаментозних втручань.

І власне, як все це працює на практиці. Народивши сама, я поїхала на пологи до знайомої. У ту саму лікарню. Але ця історія, виявилась, вже з іншим фіналом.

І власне, як все це працює на практиці. Народивши сама, я поїхала на пологи до знайомої. У ту саму лікарню. Але ця історія, виявилась, вже з іншим фіналом. Яким - дивіться ТСН. Тиждень