З дурної голови

"Страна, где власть захватил коррумпированный криминальный режим, где государство представляет собой воровскую пирамиду, где выборы превращены в фарс, где суды обслуживают власть, а не закон, где есть политические заключенные, где государственное телевидение занимается проституцией, где кучка самозванцев принимает безумные законы, возвращающие нас всех в средневековье, – такая страна не может быть моей...".

Гадаєте це про нас? Та ні, це про Росію. І це заява російського письменника Міхаіла Шишкіна. А у нас усе чудово. Щодо судів, то Україна просунулася значно далі. Бо наші суди не тільки владу обслуговують, а й усіх, хто вміє гарно платити.

Давненько вже не мав я справ із судами, як журналіст. Востаннє ще за часів першого Кучми, бо оновлений Кучма врешті підписав закон, за яким газети нарешті могли перевести подих. А то сипалися позови за позовами, кожна газета змушена була утримувати ще й своїх юристів і людину, яка б представляла газету в судах.

І ось свіжа ластівка: Вадім Калєснічєнка подав на мене до суду за статтю "Лобизднул поет бутончік" на цьому сайті, а буквально днями я нарешті отримав судовий позов. Слухання призначене на День Дурня. Суддя, вочевидь, не без гумору.

Не знаю, хто буде сміятися останнім. Хоча позов доволі кумедний. За твердженням позивача я перекрутив його слова. А кому ще невідомо, що слова кожного регіонали священні?

Калєснічєнко – це такий цікавий суб'єкт, що про нього можна цілу книжку писати. Він весь аж фонтанує різноманітними заявами, репліками, петиціями, більша частина з яких висмоктані з пальця і не мають нічого спільного з дійсністю.

Саме такою є і остання його репліка на телеканалі ICTV, де він звинуватив населення Карпат, яке презирливо назвав "вуйками", в тому, що воно само вирубали ліси. А в результаті й почалися повені. І ось бідолашна Україна змушена за гроші громадян ліквідовувати наслідки стихії.

"Возникает вопрос, почему мы все вместе должны поддерживать даже не бесхозяйственность, а грабеж тех территорий, который произошел. Если бы хотя бы они на этих лесопилках перерабатывали, а то они в сыром виде отправляют в Европу, чтобы получить какие-то драные три евро", – заявив регіонал.

Сказати, що це брехня – буде дуже лагідно. Західний регіон отримує з бюджету у кілька разів менше коштів, ніж Донбас. Зате батьківщина правлячої партії отримує удвічі більше, ніж віддає у бюджет.

Луганщина і Донеччина – повністю дотаційні області. Тобто вся Україна змушена годувати це доволі немаленьке населення, від якого ще й залежить наше політичне майбутнє.

До державного бюджету надходять податки з усіх регіонів України, а відтак кабінет міністрів розподіляє їх по областях. І якось так виходить, що 52% бюджету йде у вигляді трансфертів на Донецьку, Луганську та Харківську область.

Чи бачать ці гроші прості громадяни? Ні.

Усе вугледобування на Донбасі підконтрольне вугільній мафії. Отже Україна підгодовує ще й мафію, яка продає вугілля на Заході за найнижчими в Європі цінами. А тим часом аварії на шахтах бувають частіше і більше грошей з'їдають, аніж повені.

Але чому ми повинні оплачувати ліквідацію аварій на шахтах, якщо власники цих шахт, члени ПР, не вкладають кошти в техніку безпеки і модернізацію шахт? Або заморожений Алчевськ. Чи не вся Україна його рятувала?

Найбільша повінь була один раз у 2008 р., всі решта незначні. А коли були повені на Закарпатті, то це була проблема не тільки Закарпаття, а й Румунії та Угорщини. Де, між іншим, "вуйків" нема, які б вирубували ліси.

Якщо на повінь виділили 5 млрд., то на шахтарську галузь щороку йде 10-13 млрд. І не дивно, що відомий олігарх збагатів раптом у десять разів. Чи таке можливе під час кризи?

Читачі на ахінею Калєснічєнка відгукуються чітко: "Этот Колисниченко полный д..ил. Западная Украина на подачки Киева и востока Украины никогда не ждала, а всегда люди сами выходят из любых ситуацій. Посмотрите как простые люди живут на Западе Украины а как на Востоке и этим все сказано. А Колесниченко давно надо отпрвить на Калиму, откуда его привезли, и чем быстрее, тем лучше для народа Украины – что для Запада и Востока".

І тут теж загадка. Коштів отримують більше, а живуть гірше. Ну де ж справедливість? Туристи чомусь їдуть лише в Західну Україну і частково в Центральну. Схід їх не цікавить. А хто там побував, а потім приїхав у Галичину, то вона їм здалася раєм. Почитайте відгуки зарубіжних уболівальників під час Євро-2012.

Вирубування лісів стало проблемою лише з появою визволителів. За жодної іншої влади нічого подібного не було. Щодо горян, то якби лише в них проблема була, ми б тих залисин на горах і не бачили, бо селянин вище пупа не стрибне – якщо зрубає дерево, то собі на господарство. Натомість промислова заготівля – це справжнє лихо.

Тоді вирубують цілі схили гір, а потім волочать стовбури вниз, утворюючи яри, якими вода безперешкодно стікає і затоплює рівнини. Але до чого тут "вуйки"? Там уже працює мафія, там уже олігархи.

Навіть місцеве лісове господарство нічого не може зробити без розпорядження з Києва. Санітарне вирубування теж узгоджують із Києвом. А в чиїх руках перебуває комітет лісового господарства?

Дивно тільки, як так сталося, що Калєснічєнка забув ще звинуватити жителів Західної України у катастрофічному снігопаді. То лі дєло, якби вони погодилися вступити у митний союз – настала би справжня благодать. Ні повеней, ні снігопадів. Суцільний русскій мір. Тихий і непорушний, як болото вкрите ряскою.

Юрій Винничук