Дві страшні смужки
Щоб друга смужка не стала ознакою початку великої чорної смуги у вашому житті, треба все в житті ретельно планувати, попереджає Олена Концевич.
Раніше жіноцтву доводилось до останнього голову морочити, хто народиться, і купувати радянські коляски нейтрального червоного кольору, коли так хотілося конкретно блакитного. А зараз пішов на "ультразвук" – і знаєш, чого тобі бракує для щастя. Між іншим, "ультразвук" і коляска – це останні ланки у ланцюжку, бо їм передує ще чимало захопливих у житті жінки подій, у багатьох з котрих беруть участь сучасні винаходи людства. Такі, наприклад, як тест на вагітність.
В житті кожної (майже кожної, практично кожної) жінки настає момент, коли вона розуміє, що пора іти до аптеки і купувати чудодійну коробочку з лакмусовою смужкою. Ті, для кого цей процес очікуваний і радісний, йдуть по коробочку просто для того, аби не чекати на райдужну звістку від свого гінеколога, і дізнатися про все самій якомога швидше. Частіше (що поробиш, такою є сумна реальність) до аптеки ми йдемо з важким серцем і поганими передчуттями. Навіть не передчуттями, а страхами. Більш-менш обізнані знають, що то за страхи. Якщо ви це читаєте, а не знаєте, – бігом до консультанта, або на крайняк читати спеціалізовану літературу. Отож, тест ви купили, усі маніпуляції з ним зробили. І от вони, ці страшні кільканадцять секунд, доки ви чекаєте, сидячи на краю ванни чи на туалетній мушлі, доки лакмус на смужці (чи з чого там її зроблено) трансформує свої хімічні реакції і явить вам вирок – питимете ви нині від щастя, від полегшення, чи з горя.
Чекання завершено, і ви вже втретє (використавши навіть збільшувальне скло) переконалися, що це не оптичний обман, що смужок – дві, і що набридливий головний біль – не через циклони. На черзі питання, хто винен, і що робити. Головне, запам'ятайте – якою б незапланованою, небажаною і ненависною не виявилась для вас ця вагітність, не існує одного винного, тому не поспішайте кидатись звинуваченнями в свого бойфренда, котрий "мав подбати" про наслідки, і тим більше не дозволяйте йому повісити цю собаку (тобто, дитину) лише на вас одну – а історія знає мільйони таких випадків. За своє статеве життя (якщо ви вже вирішили його мати) несуть відповідальність обидва партнери. Тому що швидше ви спокійно визнаєте перед собою, що нічого вже не повернеш назад, і що швидше і спокійніше обговорите ситуацію з партнером і вирішите, бути чи не бути, народжувати чи не народжувати, то краще. Гірше, коли претендентів на батьківство – кілька, а ви не певні, хто ж із них.
Одна з найбурхливіших дискусій, котра точиться навколо вагітностей, – бути "за" чи "проти" такого явища, як аборт. Тут кожен за себе вирішує сам. Комусь не дозволяє виховання, комусь – релігія, комусь іще щось. Але одного не можна заперечувати – це ваше тіло, ваше життя, і ви вільні робити те, що вважаєте для себе за краще. Доводилось бачити нещасних 30-літніх жінок, котрі виглядали на усі 45, коли вони з смиренним: "Так бог дає", ішли народжувати шосту дитину. Бог, як відомо, помагає тільки тим, хто помагає собі сам, і церковні догми про гріховність протизаплідних засобів могли придумати виключно ті, хто ні разу в житті не мучився від токсикозу і не народжував, тому навряд чи можна серйозно сприймати заборону на гормональні таблетки від католицьких священиків, котрі останнім часом, до всього, часто стали попадатися на педофілії. Якщо ви вирішите народжувати, аби віддати маля у притулок або з примусу строгої матері, аби потім і вам, і вашому "байстрюку" все життя тицяли носом у те, що ви "нахлібники", – краще біжіть до лікаря, дівчата, і записуйтесь на аборт. Якщо ви попри все вирішили залишити дитину – робіть це, знову ж таки, якомога швидше, аби можна було присвятити максимум часу своєму спокою і здоров'ю, а не биттю посуду і скандалам з вашим обранцем і його сім'єю, котра також, виявляється, від ваших двох смужок не в захваті.
Що робити, аби не здійснювати цей страшний похід на межі нервового зриву до аптеки? Можна гадати про вагітність на кавовій гущі і читати в глянці про перші симптоми вагітності, вишукуючи їх на собі два чи три місяці, доки від вас вже мало що залежатиме, і живіт, котрий раптом вигулькне, сам диктуватиме вам правила вашого подальшого життя. Можна ігнорувати тривожні дзвіночки у вигляді ранкових позивів блювати та перевтоми. І не страшно, що вас раптом потягло на ненависні вам мариновані кабачки – з віком смаки змінюються. Можна таки не валяти дурня і під час першої-ліпшої суттєвішої затримки піти по тест. Але найкращий і найдешевший зі способів – це презервативи, ще один прекрасний, незамінний винахід технічного прогресу, і недарма вони продаються на кожному куті поряд із жуйками. Відтак, аби не втрапити у історію з двома смужками і невідомим завершенням – дівчата й жінки із РСЖ (регулярним статевим життям)! Купуйте "резинки" не вагаючись, вони ніколи не будуть зайвими у вашій сумочці, і не займуть багато місця. Жінки без РСЖ! Купіть резинки бодай про всяк випадок, раптом завтра у супермаркеті трапиться принц. Люблячі чоловіки! Презерватив – це незмінна складова вашого джентльменського набору. Батьки! Розповідайте про необхідність захисту своїм дітям вчасно, а не тоді, коли син у 15 каже, що мусить женитися, бо "залетів". І взагалі, не покладайтеся на те, що "бог дасть", плануйте вагітність, і кохайтеся з чистим сумлінням.