Давайте не допомагати Путіну

Останніми днями деякі українські політики нагнітають ситуацію довкола виборів до Ради на Сході, говорячи про те, що в результаті до парламенту можуть прийти лідери терористів.

Але насправді для таких спекуляцій немає жодних підстав. 8 жовтня буде той рубіж, після якого юридично провести вибори в зоні АТО за навіть найбільш фантастичними сценаріями буде просто неможливо. Згідно з законодавством, це останній день для подання до окружних виборчих комісій щодо формування дільничних виборчих комісій. Тобто після 8 жовтня лише у найбільш рожевих снах Володимира Путіна в зоні АТО можуть відбутися юридично законні вибори.

На даний момент ні в Донецьку, ані в Луганську та й загалом на окупованій території не сформовано жодної окружної і жодної дільничної комісії. Проте офіційно висунуті кандидати до них.

І це добре - так українська влада демонструє, принаймні на папері, що ми вважаємо цю територію своєю. Україні як державі обов'язково потрібно організовувати проведення виборів і висувати кандидатури, формувати дільничні, окружні виборчі комісії і в зоні АТО, і на території АР Крим. Такими діями українська влада підтверджує територіальну цілісність держави і водночас легітимізує парламент, який має представляти усі регіони країни.

І необхідно робити незалежно від того, як буде надалі розгортатись ситуація.

Сьогодні можна говорити з майже 100% впевненістю, що приблизно на половині округів Донецької і Луганської областей вибори не відбудуться, бо це зараз є тимчасово окуповані території. Ми можемо говорити приблизно про 16 виборчих округів – за підрахунками Комітету виборців України.

Але цифри можуть коливатися, тому що є багато виборчих округів у прифронтовій зоні. Тобто одна частина виборчого округу контролюється терористами, а інша – українськими військовими.

Тут позиція КВУ полягає в тому, що з одного боку, державі важливо провести вибори у якомога більшій кількості виборчих округів. Тобто якщо нами контролюється ситуація принаймні на 20% виборчих дільниць, то навіть там варто проводити вибори, аби хоча би ці частини Донеччини і Луганщині отримали своє представництво у Верховній Раді.

З іншого боку, ЦВК не має просто математично підходити до питання призначати чи не призначати вибори на певних територіях. Бо вона відштовхується від виборчої математики – від кількості виборців, виборчих дільниць і так далі. На наше переконання, рішення про проведення виборів у проблемних округах має ухвалюватися керівництвом АТО або РНБО. І за їхньої рекомендації його вже юридично має оформити ЦВК.

А проблемних округів на Сході багато. Наприклад, на території округу №105 українські військові контролюють лише місто Щастя, а в окрузі №108 лише місто Чернухіно. Обидва цих міста знаходяться на лінії фронту і, на наше переконання, організовувати і проводити там вибори неможливо й недопустимо. Лише за останні дні надійшло кілька повідомлень про регулярні обстріли Щастя бойовиками. Тому не можна виключати того, що Путін активізує їхню діяльність, аби вибори 26 жовтня мали кривавий відтінок.

Тому і українська влада, і ЦВК під час формування округів і проведення виборів на Сході, насамперед у прифронтових територіях, мають виходити з одного ключового питання – питання безпеки життя українських громадян.

Щодо ситуації з голосуванням кримчан, які зберегли українське громадянство. На півострові, так само, як і на Сході, обов'язково мають формуватися округи. ЦВК повинна зробити всі кроки, аби показово підтвердити, що територія АР Крим – це територія Української держави.

Але ми розуміємо, що ця окупація може тривати ще не один місяць і може навіть не один рік. Тому новий парламент має ухвалити зміни до виборчого законодавства, яким передбачить механізм голосування українців, які перебувають на території окупованого півострова. Це може бути звичайна пошта, електронна пошта та інші способи, якими голосують виборці у всьому цивілізованому світі.

У Криму залишились кілька тисяч патріотів, які попри надзвичайно жорсткий тиск не погоджуються змінювати свій паспорт і залишаються громадянами України. У майбутньому вони мали би брати участь у виборах. Природно, що вони не мають голосувати за мажоритарних кандидатів, лише за політичні сили.

Голосувати на цих виборах до Ради частина українців з анексованого півострова може поїхати до Херсонщини. Але ми маємо бути свідомі того, що цей їхній крок фактично рівнозначний акції протесту проти окупації Росією Криму. Тож беручи участь у виборах таким чином, вони піддають себе зайвій небезпеці. А влада має зробити все можливе, щоб громадяни України з окупованого півострова не мали розплачуватись за голосування свободою, а то й життям.

Давайте не будемо допомагати Путіну.