Майнилівщина російського МЗС
Російським спецслужбам нічого не варто організувати кілька пострілів з української території в бік кордону з Росією.
Майнилівщина не має жодного відношення ні до столиці Філіппін Маніли, ані до героя гоголівських "Мертвих душ" Манілова.
Майнильський інцидент – це груба провокація сталінської влади 26 листопада 1939 року на фінському кордоні. Того дня Радянський Союз звинуватив Фінляндію в тому, що її артилеристи випустили 7 снарядів по військовій частині поруч з маленьким селом на північ від Ленінграда. Загинули 4 радянські військовослужбовці, прізвища яких ніколи не були оприлюднені.
Що лише не робив у відповідь фінський уряд – і запропонував спільне розслідування, і заявив про готовність почати переговори про взаємне відведення від кордону військ. Натомість Радянський Союз, якому, як відомо, переговори були непотрібні, заявив, що вважає себе вільним від зобов'язань, взятих на себе відповідно до пакту про ненапад між Фінляндією і СРСР.
За три дні після інциденту посланнику Фінляндії в Москві була вручена нота про розрив дипломатичних відносин із його країною. 30 листопада війська Ленінградського фронту отримали наказ перейти кордон з Фінляндією. Так почалась радянсько-фінська війна, яка була лиш предтечею повномасштабної Другої світової війни.
Те, що путінсько-сталінська дипломатія не напружується пошуком нових ходів чи комбінацій, а використовує старі перевірені провокації – зрозуміло. Зрозуміло також і те, що російським спецслужбам, для яких ніколи не виникало проблем знищити певну кількість своїх співвітчизників для досягнення "вищих цілей", у нинішній ситуації нічого не варто організувати кілька пострілів з української території в бік кордону з Росією.
Незрозуміло інше – скільки ще Україна пропонуватиме переговорів, консультацій, круглих столів, буферних зон, позаблокових статусів, допоки зрозуміє, що ми вже кілька місяців перебуваємо з Росією в стані війни? Хто ще не розуміє, що Росія вже давно вважає себе вільною від зобов'язань?