«Беркут» є тим підневільним пугалом, яке має навіювати страх на платників податків і водночас бездумно виступати на заваді реалізації їх права на мітинги та демонстрації.
Центр столиці країни, влада якої аж бризкає слиною, так тужиться назвати себе європейською. І от по центру цієї «європи», потіючи і хекаючи, біжить спецпідрозділ «Беркут» у жилетах, зі спецзасобами для боротьби з небезпечними злочинцями. Загін щойно провів блискучу бойову операцію і захопив у полон картонний ящик із футболками і тепер, тримаючи щільне кільце оборони, бігом супроводжує декілька кілограм небезпечної матерії до спецавтобуса.
Яка відсторонена мужність на цих бойових обличчях у беретах, які не спотворені залишками інтелекту погляди вартових європейських цінностей! Генерал Могильов вкотре втер носа генералу армії Хорошковському: остання антитерористична операція спецпідрозділу «Альфа» по захопленню Юрія Луценка та його бойового песика у центрі європейської столиці вже призабулася. А нові подвиги найманців контори якісь куці й без фантазії. «Карколомні» атаки на «васильківських» та «єнакиївських» хлопчаків – «терористів», чи захоплення у полон портових контейнерів в Одесі, що паралізувало імпорт в Україну. Якось усе це виглядає хаотично, невпевнено, слабенько, кволо. Не той масштаб. Цією доморослою «аль-каїдою» з юнацьких патріотичних організацій хіба хвору уяву депутата Колесніченка можна розбурхати. Цей недоторканий, як казав Лєнін «обрусєвший інородєц» з мандатом, на засіданнях різних чорносотенних та інших російських нацистських організацій, які він номінально очолює, генералаХорошковсього чомусь не хвилює. Ну що, крім неприємностей, можна заробити на боротьбі з «вєлікорусскім фашизмом»?
Ці пацанячі забави з «пєстіками» платникам податків щороку коштують усе дорожче. І голові вертикалі влади силові вправи «силовиків» явно до вподоби. От на наступний рік в бюджет на ці забави в «казакі-разбойнікі» закладають ще більші суми. Міліції - на 570 мільйонів гривень більше, службі безпеки – на 235 мільйонів, генеральній прокуратурі- на 207 млн. Зразу видно, хто вийшов на перше місце у табелі про ранги. Оскільки рівень злочинності за останній рік статистично подібний напопередні роки, рядок фінансування могильовців у бюджеті свідчить лише наступне: не кримінал, а саме нас мєнтовські щити та дубинки будуть демократизувати на півмільярда завзятіше, ніж у 2011 році.
Ідеальна модель. Батьки «пашуть», з них збирають податки, перекидають ці суми через бюджет орлам Могильова, а ті вже за гроші батьківкидають озброєний «Беркут» на їхніх дітей – студентів. Останні «антитабачні» мітинги студентів молотив саме спецпідрозділ «Беркут». Кожен із цих свідомих і лояльних громадян має право тепер заявити: спонсором побиття мого сина-студента і затримання дочки-студентки виступила наша сім’я. Репресивний апарат перевів громадян на самообслуговування.
На офіційній сторінці МВС можна прочитати: «підрозділи міліції особливого призначення «Беркут» - високомобільний елітний спецпідрозділ, призначений для боротьби зі злочинністю (!), проведення спеціальних операцій по затриманню озброєних(!) злочинців(!), визволенню заручників, а також для охорони громадського порядку в районах із складним криміногенним станом та під час стихійного лиха». Але Могильов вирішив зосередити беркутят виключно на «забезпеченні правопорядку при проведенні масових заходів». При цьому уявлення кримсько-макіївського генерала-демократа що таке «правопорядок» не менш збочене, ніж розуміння прав і свобод у пореформованих Банковою судах, які не моргнувши оком щоразу скасовують дію 39 статті Конституції, яка кожному гарантує право на мирні протести.
Отже, «Беркут» і є тим підневільним пугалом, яке має навіювати страх на платників податків і водночас бездумно виступати на заваді реалізації їх права на мітинги та демонстрації. Вплинути на самих беркутівців практично неможливо, бо вони виконують військові накази генералів. «Беркут»зупиняється лише тоді, коли у самого генералавиникає страх. А природа генеральського страху сьогодні така сама, як і в далекому 2004-му - сотні тисяч демонстрантів. І хоча завжди може знайтися «відморозок», типу генерала Попкова, який у Могильова нині у замах, який видасть бойові патрони внутрішнім військам, але страх генералів зупиняє навіть бойові набої. Спецназ не буде цілитися у сотні тисяч мішеней, серед яких можуть бути рідні й близькі бійця. А тоді можливі різні страшні сценарії…
Ось чому проти аполітичного підприємця Олейнікова кинули цілий «Беркут». Не за кричалки про «донецького ананаса». Ні! Олейніков знову відкрив народу страшну призабуту «таємницю» безсилля усіх могильових і попкових: не бійся! Саме футболок «Не бійся!» і бояться начальники «Беркута». Вони бояться тоді, коли їх не бояться!
________________________________________________________________________________________________
Безглузда безпорадність опозиції зачаровує й дивує не менше, ніж цинізм та бандитські «панятія» офіційних владних інститутів.