Сто кроків назад

Після Майдану багато хто сподівався, що нова Верховна Рада, позбувшись тих депутатів, хто голосував за закони 16 січня, фракції  комуністів і Партії регіонів нарешті матиме риси, схожі з парламентами провідних європейських країн. Перші сто днів роботи парламенту показали, що цього не те що не сталося, навпаки,  відбувся  регрес, який ми спостерігаємо протягом останнього місяця.

Терміну в 100 днів однозначно мало вистачити для того, щоб побороти "кнопкодавство", припинити порушувати регламент, налагодити нормальну роботу комітетів, розгляд законопроектів, законотворчу роботу, викорінити вибіркову реєстрацію законопроектів. Однак усе те, за що так критикували колишніх нардепів, нинішні дозволяють собі і зараз. За 100 днів роботи парламент однозначно міг би показати суспільству нову політичну якість. А він устиг лише повністю себе дискредитувати і втратити довіру. Маючи величезний кредит довіри, Верховна Рада перевиконала план з негативних очікувань.

Частково провина за це лежить на голові Верховної  Ради, оскільки саме він організовує і забезпечує роботу парламенту. В його силах побороти "кнопкодавство" - це щонайменше.

Ще одна причина, через яку ми маємо такий парламент -  розгул популізму. Зараз його у стінах Верховної Ради стільки, скільки ніколи не було за всі попередні роки парламентаризму. Наприклад, депутати голосують за законопроект з назвою "Про звільнення політв'язнів". І нікого не хвилює, що є процедура амністії, є Кримінально-процесуальний кодекс, є кримінально-виконавче законодавство. Не може існувати законопроекту "Про звільнення політв'язнів". Так само не може існувати законопроекту про закриття газети "Весті", оскільки  є Цивільний кодекс, Господарський кодекс, які регулюють питання відкриття і закриття господарських товариств, ЗМІ. Популізм у цій Раді процвітає і сприяє дискредитації законодавчої гілки влади.

У жодному парламенті попередніх скликань після перших 100 днів роботи не виникало ідеї про саморозпуск і проведення перевиборів. А зараз такі заяви гуляють кулуарами, і вже говорять про можливі позачергові парламентські вибори восени.

Я такий сценарій прогнозував ще місяць тому, схиляючись до того, що з коаліції вийде Ляшко і "Самопоміч". Це дві політичні сили, яким цікаво піти на місцеві вибори і спробувати свої політичні проекти перетворити на повноцінні партії. Їм цікавіше зараз піти в опозицію, щонайменше щоб не розтратити свій електоральний запас, щоб піти на місцеві вибори і показати якийсь результат.

Для партії Тимошенко такий варіант менш цікавий, тому що, відверто кажучи, "Батьківщина" як політичний проект, як бренд доживає свої останні дні. І представники "Батьківщини", можливо, востаннє в історії цієї політичної сили представлені в уряді. Розривати зв'язки з коаліцією і йти в опозицію наразі їм невигідно, тому що, по-перше, рейтингу це не додасть, а по-друге, вони можуть втратити своїх людей у владі і, таким чином, вплив на ситуацію в країні.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook и стежте за оновленнями розділу!