Американський PR для фельдмаршала Хафтара

Околиці лівійської столиці Тріполі стали епіцентром фінальної фази другої громадянської війни. Конфлікт всередині країни підживлюється зовнішніми гравцями, що прагнуть реалізувати свої плани відносно встановлення контролю над лівійськими запасами нафти та прісної води, а також з метою посилення своїх геостратегічних позицій у найважливішій після Ізраїлю/Палестини точці Середземнор’я. Спецпосланець ООН з Лівії Гассан Саламе зазначає, що країна перебуває у стані суїцидного конфлікту, до якого залучені від 6 до 10 зовнішніх акторів.

Війна в Лівії — це значно гірше за те, що ми спостерігали у Лівані в 1980-х рр. Це просто експериментальний майданчик для дослідження війни усіх проти усіх або посібник для розуміння зовнішніх збройних інтервенцій. Менше ніж за два місяці бойових дій загинули 510 осіб (відомості WHO). Та як би жахливо це не звучало, але згідно з класифікацією дослідників Стокгольмського міжнародного інституту дослідження миру (SIPRI), "битва за Тріполі" — це ще навіть не збройний конфлікт, оскільки кількість загиблих в бойових діях не перетнула межі в 1000 осіб. Втім, вже понад 75 000 лівійців стали біженцями та внутрішньо переміщеними особами (за іншими даними, 82 000 осіб), а 2400 осіб отримали поранення.

Попри рішучість бійців місуратської бригади, бойовий дух захисників Тріполі складно назвати високим. Серед захисників Тріполі є непрофесійні бійці, зокрема студенти, які не хочуть воювати, а хочуть закінчити навчання. Вони воюють, захищаючи нібито цінності свободи та гідності від навали диктатури, яку уособлює фельдмаршал Халіфа Хафтар. Водночас Уряд національної згоди (УНЗ) в Тріполі опікується лише питаннями самооборони та самозбереження, жодної політики підтримки біженців просто не ведеться. Хафтар вбачає у бійцях УНЗ виключно терористів та відкидає пропозиції припинити битву за Тріполі, хоча його успіхи у захопленні столиці є зовсім непереконливими. Він вимагає роззброєння катіб (бригад), що обороняють столицю, і після цього готовий піти на переговори.

Спецпосланець ООН з Лівії Гассан Саламе зазначає, що країна перебуває у стані суїцидного конфлікту, до якого залучені від 6 до 10 зовнішніх акторів

На цьому тлі з’явилася інформація невійськового характеру, що заслуговує на увагу. 22 травня 2019 року стало відомо, що оточення Хафтара з Лівійської національної армії (ЛНА) винайняло американську консалтингову фірму-лоббіста Linden Government Solutions, що базується у Г’юстоні, Техас. Ця інформація міститься у реєстрі іноземних агентів, що ведеться FARA при Міністерстві юстиції США. Згідно з контрактом, вартість якого складає $2 млн та який розрахований на 13 місяців (тобто до червня 2020 року), лобісти мають сприяти формуванню міжнародної коаліції-підтримки Хафтара і ЛНА та забезпечувати загальний комунікаційний супровід клієнта.

Під цим слід розуміти завдання забезпечення підтримки США Хафтару у легітимізації його боротьби з УНЗ в Тріполі. В квітні Хафтар провів телефонні перемовини з Трампом на предмет отримання міжнародної підтримки діям ЛНА в Лівії, що вже 8 років перебуває в стані внутрішнього хаосу після повалення режиму полковника Каддафі. У заяві Білого дому з цього приводу зазначалося, що сторони обговорили спільне бачення перехідного періоду в Лівії до стабільної та демократичної політичної системи.

Скидається на те, що США все менше цікавить нескінченний хаос, що веде до фрагментації Лівії та породжує масштабні ризики для міжнародної безпеки. Особливо зважаючи на слабкість міжнародновизнаного уряду в Тріполі. Як відомо, екс-президент США Барак Обама визнав втручання у справи Лівії найбільшим провалом своєї зовнішньої політики за 8 років врядування. Тому, вочевидь, Вашингтон розглядає як прийнятний варіант реставрацію порядку в Лівії за рахунок нової диктатури Хафтара.

Топ-менеджери компанії Linden Government Solutions — Стівен Пейн та Браян Еттінгер мають глибокі знання щодо ситуації в Лівії, бо вж 5 років підтримують контакти з фельдмаршалом Хафтаром. Хоча Linden Government Solutions не декларують своєї залученості до проблеми перебудови нафтового сектору Лівії, вони мають значний досвід в комунікаційному супроводі великих гравців нафтогазового ринку.

Вочевидь, Вашингтон розглядає як прийнятний варіант реставрацію порядку в Лівії за рахунок нової диктатури Хафтара

Зокрема, Пейн працював на уряд Туркменістану та супроводжував лобістський супровід будівництва газопроводу Туркменістан-Пакистан. В 2011 році Еттінгер та Пейн відвідували Лівію та вели переговори з повстанцями щодо звільнення кількох журналістів, які перебували у заручниках. Пейн також відомий досвідом роботи на команду екс-президента США Джорджа Буша-молодшого, а також супроводжував клієнтів в Пакистані, ОАЕ й лобіював інтереси таких корпорацій, як JP Morgan, Boeing та Lockheed Martin.

Схоже, президент США Дональд Трамп сподівається виправити "лівійську помилку" Обами ще до завершення свого терміну перебування при владі, хоча це значною мірою йде врозріз з міжнародною легітимністю та міжнародним правом. Ера Realpolitik триває, яскравим свідченням чого є пошук радикального розв’язання лівійської проблеми під Хафтара.

P.S.: МЗС час думати, як повертати українське посольство до Тріполі.

Оригінал