Подорож в місто контрастів - Стамбул

До Стамбулу я їхав з Болгарії (м. Золоті піски) разом з моїм другом Гнатом у липні 2013 року. Поїздка наша повинна була зайняти три доби. Щоб знайти можливість доїхати в "місто контрастів", ми знайшли старенького дідуся родом з Туреччини, який мав приватний автобус і возив людей з Золотих пісків до Стамбулу.

Дізнавшись, що ми з Західної України, він чомусь дуже втішився і скинув нам ціну з 65 до 50 турецьких лір. Візи в Туреччину не потрібно, тому ми без роздумів погодились.

Вирушаючи ввечері з Золотих пісків, ми бачили за вікнами болгарські краєвиди, та насправді в головах у нас були лише думки про сотні куполів від мечетей,та дивних для нас людей, що ходять закутані в паранджу. Перетнувши кордон з Туреччиною, ми заснули.

Ранком, прокинувшись під звук сотень машин, що мчали повз наш автобус з шаленою швидкістю, ми зрозуміли, що під'їжджаємо до міста. Я обернувся і побачив, як зліва, так і справа, величезні хмарочоси, і зрозумів - ми приїхали...

Це було наче казка… Вогні машин, вогні ліхтарів і гладь автостради, котра веде повз такі будівлі, яких ми зроду не бачили. І тут я згадав про іслам, побачивши мінарети від маленьких мечетей, що були в передмісті. Це єдине, що лунало в голові: "Інший світ. Егейське море. Найбільше місто Європи".

Приїхавши в центр, я побачив ідеальні газони, чистенькі тротуари і старенькі жовті будиночки. Все це перепліталося із сучасними трамваями, квапливими турками і, звісно, запахом, ще тоді невідомим мені.

Над вулицею сходило сонце, і небо було рожевим. Оселились ми в готелі, старенькому, як і решта споруд. Протягом цих трьох днів ми набачились стільки всього, і находились, де тільки могли. Всього словами не передати, але головне розкажу:

1) Grand Bazar - ринок небачених розмірів, він безкінечний. Зайшовши в нього, ми вийшли лише за допомогою турків, бо вказівники ні до чого не привели нас. Пам'ятайте, що воно цього варте, ціни низькі і з продавцями ви можете торгуватися. Приблизно 30-50% ціни можна скинути.

2) Мечеть Ая-Софія - місце паломників, яка є окрасою свого регіону. Дуже красива, зблизька жовта, а здалека - білосніжна. Зайдете, але лише босоніж. Сотні туристів з різних частин світу. Гнат встиг познайомитись з в'єтнамками та корейками. Мені ж була цікава історія тої будівлі.

3) Міст між Європою і Азією є особливим місцем, бо в світі є лише одне місто, яке знаходиться на 2-х берегах різних континентів. Це, звісно, найкращий варіант для прогулянки з коханою людиною. Високо,але не страшно.

Ці місця - це ТОП. Без них ви не взнаєте міста. Не забувайте дивитись в далечінь і згодом ви побачите те, що обрію немає, а враження складається таке, що ви в горах. Таку ілюзію створюють квартали з будівлями різної висоти.

Місто розташоване на п'яти горбах. Воно колись було столицею трьох імперій: Римсьої, Візантійської та Османської.

Ми гуляли вночі, в цей час ми потрапили на дискотеки, які є прямо посеред вулиць, причому танцюють всі, хто йде повз. Парфуми особливо впадають в пам'ять, в мене ще досі ностальгія за цими запахами. Ну а дівчата... це окрема тема. Потрібно побачити. Їхні очі - це все, що видно для нас, але у них можна втонути, та їх неможливо забути.

Ми не втомлювалися і не хотіли спати, це нас дивувало, неначе заряджалися енергією міста, яке ніколи не спить. Пройшло три дні, ми відвідали все, що могли, але звісно цього було замало.

Щоб вивчити це місто, потрібно не три дні, а як мінімум тиждень. Я шкодував, що ми їхали додому, бо тепер, коли я сиджу у своєму рідному Львові, я знаю, що існує інший світ... Світ Сходу, який нічим не поступається всяким там Нью-Йоркам і Амстердамам.

Остап Жук