Майбутнє вже на порозі

…гряде якесь нове,
    могутнє покоління!..
        Та виявилось — жарт.

          Ігор Римарук

Коли мандруєш маленькими містечками Європи не покидає дивне відчуття, що свого часу нам у школі пудрили мізки усіма тими картинами брутального й темного середньовіччя. Виставка картин з ранніх Середніх Віків, яку можна оглянути в замку Кастальвеккіо у Вероні, приведе у ступор усіх, хто цікавиться малярством. Палітрою, драматизмом і сюжетом, технікою передачі світла й тіней, емоціями людських облич - ці картини з ХІІ-ХVІ століть виглядають недосяжно майстерними у порівнянні з сучасними картинними галереями. Про архітектуру й красу містобудування можна говорити годинами, якщо ви вже досхочу намилувалися коробками совкових мікрорайонів. В містечку Аквілея, яке у ІІІ-ІV столітті слов'яни знали під назвою Воґлей, є триповерховий музей лише зовнішніх кам'яних ліпнин, різьблення та інших прикрас, витесаних з каменя. На фіга цим темним античним людям було стільки зовнішньої краси?! Хто усе це вигадував і творив?! А якщо порівняти архітектуру міст Святої Землі в Ізраїлі, залишки древньогрецьких полісів чи античного Риму з сучасними забудовами – остаточно переконуєшся, що ці древні і середньовічні були кращими, мудрішими й талановитішими за нас, хоча й жили удвічі коротше життя. Тобто,попросту були мудрішими й ліпшими.

От і вчені з різних країн та континентів встановили, що рівень інтелекту (ІQ) пересічного людини ХХІ століття впав на 14 пунктів, у порівнянні лише із минулим століттям. Британці приміром відзначають, що лише за останні 30 років елементарні арифметичні завдання, які були під силу 8-річним дітям заледве під силу 11-річним. Результати цих тестів свідчать, що за останні два десятиліття рівень розуму британських школярів знизився приблизно на 25%. І це в Британії, де освіта залишається однією з найкращих.

Але спробуємо абстрагуватися від сучасного потворного "донецького бикокко", яким нові орди доруйновують древній Київ. Адже це лише музика, яка застигла в камені. А що може застигнути в камені в еру тотального блатного шансону?!

Придивимося до сучасника і до ровесника молодої держави. Не тих поодиноких "ботанів", що поховалися по ВУЗах, щоб відкосити від армії. І не до тих, які втікають вчитися "на захід", де так просів ІQ. А до масової молодої сили, яка оточує нас щодня.

Їм немає і 20 років. Вони точно не жили в СРСР. Вони точно не дадуть відповіді на питання "А що таке совок?" Як зрештою і на тисячі елементарних питань, на які трієчники "розвиненого совка" могли відповісти з плеча. Це покоління спромоглося стати більше совковим, ніж самі совки. І списати усе на батьків, "раждьонних в СССР" не вдасться. Це комплексний витвір новітньої доби. У них відсутні елементарні знання з усього: шкільної програми, історії, мистецтва, літератури, але присутні найновіші "наворочені" смартфони і планшетні комп'ютери. На жаль, через них вони відсилають короткі повідомлення, у яких жодного слова без помилки, якою б мовою вони не строчили смс.

Це люди нової доби. Вони чули усю Вєру Брєжнєву, але не чули практично нічого про якогось Леоніда Ілліча, знають Стаса Міхайлова, але нічого з Бітлз чи Пінк Флойд. Та й що усе це за "атстой", коли є Нюша і Грігорій Лєпс, Йолка і Ґрадуси. І якщо не маєте бажання "отримати в диню", то й не підколюйте їх якимись Рембо чи Рільке, Бодлером чи Антоничем. Пісатєль – Толстой, поет – Пушкін, ну може ще трішечки Чехов. І вистачить із тою поезією, яку ніхто не читає. І читати взагалі "в напряг", коли усе можна скачати в інтернеті. Коротко і чітко – цілий роман на одну сторінку. Чікі-пікі і через 5 хвилин ти вже здав світову спадщину і забув.

Багате духовне життя цього покоління базується на поглинанні "водно-спиртових сумішей з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичених чи ненасичених діоксидом вуглецю", тобто споживанні слабоалкогольних дешевих напоїв, званих ще алкопоп. Ром-кола, лонгер, бренді-кола, айслайф лайм, шейк текіла, містер оранж, водка кранбері, сансет мареллі-пунш, джолі текіла кактус і ще з десяток важких для запам'ятовування винаходів хімічної промисловості. Прогрес не стоїть на місці. До древньої совкової традиції розпльовування "сємочєк" додалися модерні "чіпси і сухарікі" і веселі подарунки для печінки – "енергетики".

Покоління "алкопоп" гуртується щовечора в своїх "культурно-розважальних центрах" довкола кіосків, при входах в супермаркети. Звичайно, негарно підслуховувати про що дискутують ці групи алкопопсовиків, але для усвідомлення безодні, про яку писав Ніцше, таки вартує. Хоча, якщо ви ще не читали п'єс Леся Подерв'янського – то краще цього не робіть, бо небезпечно для ментального здоров'я. Хіба що прагнете поглибити свої знання з оновленої "фєні".

Це європейське покоління ще зробить свій інноваційний ривок країни. Зараз воно просто відпочиває і "не париться". Рулять старші товариші. Ось такі, як місцеві депутати перлини архітектури і древнього центру духовності - Краматорська. Центральну площу Лєніна відмовилися перейменовувати. Була пропозиція на Шевченка, але не того нормального, футболіста, а того "пріспєшніка фашистів" - Т. Г. Шевченка. Лєніна відстояли, бо "відмовившись від цієї спадщини, ми станемо бандерлогами", сказали кращі люди міста. І молоде покоління алкопоп з Краматорська ще не раз обере цих достойних мужів в депутати поки підросте до такого ж рівня.

Можливо у країнах "забугор'я" і справді йде просідання ІQ у нового покоління, але не у нас. У нас править зараз така сила, як сказав говіркий інтелектуал Чєчєтов, яка "сильна колективним розумом". У нас весь кабінет міністрів колективними зусиллями зможе легко переказати короткий зміст підручника історії України для 5 класу. Особливо період від Артьома і до Ріната. У нас прем'єр самотужки вигадав цілу мову і свято відстоює ідеали світлого вчення Сталіна. "У парламенті є спадкоємці тих, хто стріляв нам у спину", - каже молодому поколінню дідусь Азаров, який очевидно себе ототожнює з миротворчою місією НКВД.

І коли Президент і верховний професор пише до народних депутатів послання, він ніби звертається і до цього нового покоління: "Не все вимірюється рівнем матеріального споживання. Життя має й інші аксіологічні грані. Формування світоглядно-ціннісної парадигми гуманітарного розвитку зачіпає глибини людської психології".

І нове покоління алкопоп, якому поки довіряють лише розмахувати вудочками із прапорами "покращення" або бути масовими статистами на мітингах антифашизму, уже за декілька років зможе і саме укріпити своїм молодечим інтелектом старших товаришів. А ті, хто не зловживає "водно-спиртовими сумішами з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичених чи ненасичених діоксидом вуглецю", а наполегливо тренується у спортивних клубах міліції, відточує майстерність на мітингах і в боях із ворожими селянами – ті вже допомагають фізично і підставляють плечем младореформаторам Єнакієвської школи менеджменту. У них є все - й поголена голова, і спортивні штани, і руки з барсеткою – а решта здобудеться в бою.

Не усі, звичайно, вірять у світле майбутнє. Є й нотки сумнівів. Днями от представник Президента у парламенті Юрій Мірошниченко сказав в телевізорі, що "риба гниє з голови". Але хто вам сказав, що він мав на увазі саме цю рибу, а не іншу?! У нашої молодої "риби" голова ого-го, та й інтелект свіжої риби - не те що у тих всіх "піндосів", що уже ціле століття тупіють по своїх закордонах. Так що, світле майбутнє, яке прагнуло покоління Льоні Брєжнєва, вже скоро побачить покоління Вєри Брєжнєвої.