Смертна кара відходить у минуле

Два роки тому Абдулла аль-Катані з'явився на іракському телебаченні і "зізнався" в пограбуванні магазину багдадського ювеліра та його вбивстві, щоб зібрати гроші для "Аль-Каїди". Пізніше він відмовився від своїх свідчень, стверджуючи, що вони були зроблені внаслідок тортур.

І все ж його визнали винним і засудили до смертної кари за результатом несправедливого судового процесу. Сьогодні він, у дуже важкому стані, чекає на шибеницю у карцері за межами Багдаду, а четверо його нібито спільників вже страчені.

Справа Абдулли свідчить про тривожну тенденцію в Іраку, де влада продовжує застосовувати смертну кару як спосіб залякування, аби в такий спосіб вирішити проблему зростаючого рівня насильства у всій країні.

Сотні людей були засуджені за нечіткими антитерористичними законами, в багатьох випадках надходили повідомлення про застосування катувань та проведення очевидно несправедливих судових розглядів. Глузуючи над правом на справедливий судовий розгляд, як і Абдуллу аль-Катані, інших підозрюваних відправляли на телебачення та змушували "зізнатися" перед явкою до суду.

Уряди, які досі страчують, мають усвідомити - вони знаходяться на неправильній сторонці історії

Напередодні Amnesty International опублікувала свою щорічну доповідь про застосування смертної кари у всьому світі. Ірак і його сусід Іран просунулися вперед у всіх можливих хибних напрямах.

Ці дві країни торік пішли на офіційні серійні вбивства– кількість страт в Іраку збільшилася до 169, майже на третину. В Ірані принаймні 369 страт були офіційно визнані владою. Але якщо брати до уваги достовірну інформацію про те, що деякі страти відбуваються секретно, їхня загальна кількість може перевищувати 700 - і це протягом лише одного року.

Amnesty International зафіксувала у всьому світі майже на 100 старт більше порівняно з попереднім роком, здебільшого завдяки Ірану та Іраку. У цій статистиці не враховується Китай, де, на нашу думку, щороку страчують тисячі людей - більше, ніж у решті країн разом узятих. Але влада проголосила цю інформацію державною таємницею, тож визначити точні цифри видається неможливим.

Ми проводимо кампанію за скасування смертної кари вже понад чотири десятиліття, адже це вкрай жорстокий і нелюдський вид покарання, а також порушення основоположного права людини - права на життя. За ці десятиліття все більше держав усвідомили це, і сьогодні лише одна з десяти країн світу використовує смертну кару.

Якою б не була аргументація, смертна кара не може бути відповіддю

На жаль, в 2013-му році чотири країни - Індонезія, Кувейт, Нігерія та В'єтнам - відновили страти. Проте три країни, які страчували в 2012-му році, у 2013-му році відмовились від цього. Загалом у 2013-му році страчували 22 країни - це на одну більше, ніж у 2012-му році.

Чи означає це, що тенденція до скорочення використання смертної кари наразі зламана? Зовсім ні.

У 1945 році, коли була створена ООН, лише вісім країн скасували смертну кару за будь-які злочини. Сьогодні ж вже 140 країн відмовились від страт у законодавстві чи на практиці. Двадцять років тому 37 країн активно використовували смертну кару. Це число з тих пір скоротилося майже вдвічі. Тенденція зрозуміла - смертна кара йде в минуле.

Вражає також те, наскільки ізолюють себе країни, які все ще чіпляються за звичку страчувати.

Якщо не брати до уваги Китай, майже 4/5 всіх страт у світі відбулися в трьох країнах - Ірані, Іраку та Саудівській Аравії. На субсахарну Африку, Нігерію, Сомалі і Судан припадали понад 90%усіх зареєстрованих страт в цьому регіоні. У Північній і Південній Америці США, як і раніше, посідає ганебну позицію єдиної країни, що використовує судову систему для вбивства людей. У 2013-му році на штат Техас припадав 41% усіх страт у США. У Європі останнім катом залишається Білорусь.

За останні п'ять років тільки дев'ять країн страчували рік кожного року.

Неправда і те, що усі страчені люди винні у найжахливіших злочинах

Існують причини, чому так багато країн відмовляються від того, що є по суті санкціонованим державою вбивством - деякі просто прийшли до розуміння, що смертна кара є порушенням прав людини; інші збагнули, що аргументи на користь смертної кари просто не витримують критики.

Ірак не самотній у спробі використати смертну кару у якості прийому швидкої дії проти насильницьких злочинів. У минулому році цей аргумент висували країни від Карибського моря до Південної Азії. Але немає жодних переконливих доказів того, що смертна кара має якийсь унікальний стримуючий ефект на злочинність, і численні дослідження в різних регіонах і країнах це тільки підтверджують.

Неправда і те, що усі страчені люди винні у найжахливіших злочинах. Торік страчували за всіма можливими злочинами – від подружньої зради до участі в опозиційних політичних групах.

Інші уряди застосовують смертну кару як популістський інструмент з метою довести, що вони проводять "жорстку політику щодо злочинності". Тобто політики грають з життями людей, щоб отримати голоси, прекрасно знаючи, що вони апелюють не до раціонального мислення, а швидше до низинних емоцій, особливо коли напередодні сталися жахливі злочини.

Уряди, які досі страчують, мають усвідомити - вони знаходяться на неправильній сторонці історії. Якою б не була аргументація, смертна кара не може бути відповіддю. Ми закликаємо владу Ірану, Іраку, Саудівської Аравії, Китаю, США та решти країн світу прийняти це повідомлення близько до серця, і дати нам можливість повідомити хороші новини в цей самий час наступного року.