Вибачень недостатньо

Перехідному уряду роботи зараз вистачає: економіка в плачевному стані, на півдні країни досі неспокійно, переважна кількість органів держави в хаосі. Всі завдання є негайними та потребують уваги, отож доводиться розставляти пріоритети.

У такий непростий час хотілось би наполегливо дати пораду можновладцям - одним з найперших рішучих кроків має стати прозоре та ефективне розслідування усіх порушень прав людини з боку працівників міліції, які мали місце під час Євромайдану. Це насильницький розгін 30 листопада, багаторазове непропорційне застосування сили, катування та жорстоке поводження, довільні затримання та однозначно смерті. Зараз люди очікують на розслідування з подальшим обов'язковим притягненням до відповідальності дисциплінарної, кримінальної та політичної тих, хто надавав злочинні накази, і тих, хто їх виконував.

Це має бути першочерговим завданням, адже саме цього вимагає Євромайдан вже давним-давно. І адже саме це буде запорукою того, що правоохоронці будуть задумуватися про можливу відповідальність перед тим, як порушити права людини у майбутньому. Адже міліцейське свавілля було притаманно Україні і до листопада 2013-го…

Декілька слів про розслідування. Я вірю, що на даний момент в Україні є нормативно-правова база та органи влади, які наділені необхідними ресурсами для встановлення винних в порушені прав людини, а також притягненні їх до відповідальності. Все, що необхідно – чітка політична воля, рішучість та оперативність дій.

Безумовно, робота українських правозахисних та міжнародних організацій, які документують порушення, є важливою, але потрібно пам'ятати, що матеріали таких досліджень будуть носити лише рекомендаційний та інформативний характер.

Ефективне розслідування та покарання винних є прекрасним шансом для тимчасового та нового уряду продемонструвати своє прагнення встановити справедливість, забезпечити повагу до прав людини та прагнення якісно змінити державу. І таким чином відродити довіру до влади.

І коротко щодо подальших якісних змін. Україні термінова потрібна реформа правоохоронних органів. Недостатньо просто провести люстрацію та замінити персональний склад або розформувати один спеціальний підрозділ. Реформування має бути комплексним та ретельно продуманим. До процесу мають бути залучені міжнародні експерти, зокрема, Ради Європи, та представники громадськості, в тому числі правозахисні організації.

Чому це важливо? Тому що, наприклад, Amnesty International наголошувала на проблемі свавілля та безкарності правоохоронців вже давно. Ми стверджували, що не в останню чергу свавілля міліції пояснюється їхньою безкарністю, яка процвітала, в свою чергу, через системний недолік. Органи прокуратури не розслідували скарги на міліонерів належним чином, адже тісно співпрацювали з ними, розслідуючи інші кримінальні справи.

Саме тому після стабілізації ситуації влада України повинна негайно приступити до створення нового незалежного та ефективного механізму підзвітності міліції, який би належно розглядав кожну скаргу на протиправні дії працівників міліції.

Тим більше, підґрунтя для такого механізму вже є. Я маю на увазі Державне бюро розслідувань, яке, відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, коли буде створене, розслідуватиме злочини, вчинені працівниками правоохоронних органів, суддів та високопосадовців.

Хто знає, може якби таке Бюро вже ефективно функціонувало, то, можливо, вдалося уникнути трагедії, адже міліція була би підконтрольною та підзвітною. Але потрібно дивитися вперед. Зараз ідеальний момент для якісних змін, тому потрібно діяти, щоб смерть Небесної сотні не була марною.