А Путін хто?

Путін завжди використовував фабулу боротьби с тероризмом як один з найбільш ефективних інструментів своєї внутрішньої і зовнішньої політики. Перед тим, як розпочати другу війну у Чечні, російськими спецслужбами були інспіровані акти в Будьонівську, і ми знаємо наступні серії терактів, які до кінця так і не були розслідувані.

Натомість Путіну все це дало можливість виграти президентські вибори, консолідувати Росію і мати виправдання для розв'язання Другої чеченської війни, яку РФ в результаті успішно завершила. Таким чином, Путін повірив в те, що тероризм і боротьба з ним є дуже ефективним засобом досягнення політичних цілей.

Очевидно, що інтереси Росії були напряму пов'язані з серією терористичних актів проти Європи, не тільки проти Парижа. Щодо Парижа, то у Росії є свої рахунки – за те, що Франція вперше зрадила своїй традиційній русоцентричній політиці. Практичною реалізацією цього стала відмова передати Росії "Містралі". Тож у Путіна з'явились свої рахунки з Францією. І це пояснює те, чому небагаточисельна маніфестація на підтримку Франції проти терактів була розігнана російською поліцією, а Путін не приїхав на кількамільйонний Марш єдності до Парижа, хоча там були провідні лідери країн Європи і не тільки.

Власне, ні для кого не є таємницею досить тісний зв'язок російських спецслужб з "Аль-Каїдою" і "Талібаном". І комунікація російських спецслужб з ісламськими терористичними організаціями відбувається постійно.

Окрім того, щоби відвернути увагу Європи і світового співтовариства від підготовки до нового широкомасштабного наступу російських військ на Донбасі, а така підготовка вже розпочалась, Росія також спробує використати паризькі теракти для налагодження відносин із Заходом. Конкретніше, переманити Європу і Америку на свій бік, задекларувавши тезу, яку Путін достатньо успішно експлуатував на початку 2000-х років - що Росія є їхнім союзником в боротьбі з тероризмом. Але за це союзництво вони мають розплатитися "повагою" до російських інтересів.

Що мається на увазі під російськими інтересами? Перше – закрити очі на вперту російську агресію проти України, окупацію Криму, друге – щоби Європа і Америка припинили санкції проти Росії. Тобто аби вони проковтнули широкомасштабну військову агресію проти України, яку Росія розпочала з кінця лютого 2014 року.

Росія спробує використати паризькі теракти для налагодження відносин із Заходом

І Путін має надії, що так і станеться. Оскільки позитивний досвід щодо використання цього інструменту у своїй зовнішньої політиці він має. Згадаємо 11 вересня 2001 року - терористичні атаки на США. Вся Росія раділа тим атакам, сподіваючись, що врешті це призведе до втрати Америкою своєї могутності. Але тоді Путін всупереч суспільній думці заявив, що Росія є найбільш надійним союзником Америки у боротьбі з тероризмом. Але за це Америка має заплатити: забути, що Росія вела і веде війну в Чечні, й взагалі про неї забути, забути про порушення прав людини, забути і ніколи не згадувати про вибудову авторитарного режиму, а якщо вам не подобається авторитарний режим, ось інший термін – керована демократія, аби вам не різало вуха. А ще – забути про пострадянський простір, бо це зона виключно російських інтересів, і ніхто не має туди сунутися без погодження з Кремлем.

Ми бачили, що Обама своєю політикою перезавантаження здав усі ці позиції, і Америка проковтнула і Чечню, і порушення прав людини, і авторитарний режим. В результаті США опинилися перед лицем російської воєнної агресії, гібридної війни, власне, яку Росія розігрує вже не лише проти України, а й проти усього світу. І ця гібридна війна спрямована на руйнацію існуючого світового порядку і системи міжнародної безпеки. Тепер Америка зіткнулась з тим, що цей авторитарний режим у Росії перетворюється на путінізм як різновид профашистського режиму.

І виявляється, що вже не іслам становить загрозу для світу, і навіть не ісламський тероризм, а агресивна політика РФ, бо вона зайнялась відвертим ядерним шантажем. Тому Путін має надії, що ці акти допоможуть як мінімум зняти санкції, які запровадили ЄС і США проти Росії. Тож скоро в російських ЗМІ лунатимуть слогани типу "Ми - союзники Європи", "Ми не допустимо тероризму в Європі", хоча, як я вже сказав, російські спецслужби мають контакти з цими ісламістськими терористичними організаціями.

Безсумнівно, прямої участі російські громадяни і співробітники російських спецслужб у паризьких терактах не мали. Але це могла бути домовленість, могла бути проплата великої суми грошей чи якийсь інший варіант "вдячності". Але що ці теракти були в інтересах російських спецслужб, в інтересах російської зовнішньої політики – очевидний факт. Питання лише в тому, як саме розрахувалася за них Росія.

Проте надії Путіна на те, що його методи знову спрацюють, навряд чи справдяться. Захід почав усвідомлювати реальність загрози не тільки з боку терористів, ісламського тероризму, але – і перш за все – з боку Росії. І знову ж таки, Захід вже мав вивчити уроки здачі своїх інтересів в обмін на ефемерне союзництво Росії і США у боротьбі з тероризму. Фактично Росія вела подвійну гру, і суттєвої допомоги Штатам Росія в цьому так і не надала.