П'ять задач закону про люстрацію

Завдання закону про люстрацію – очистити владу. Насамперед - від корупціонерів. Кожен посадовець, кожен суддя, кожен правоохоронець має пояснити, звідки в нього і членів родини, з якими він проживає, майно. Якщо він не може пояснити, якщо він жив за невеличку зарплату, дружина була домогосподаркою, а рівень життя у них, як у французьких мільйонерів, тоді він повинен піти геть.

Так само влада має бути очищена від людей, які підтримали зазіхання на територіальну цілісність України. Вони хочуть, щоб цієї країни не було, і їм не місце в наших державних органах влади. Ще одна вимога закону "Про очищення влади" - це звільнити усіх посадовців, які під час Майдану сиділи у керівних кріслах і дивилися, як арештовують, розстрілюють, б'ють людей. Це стосується як тих, хто обіймав посади губернаторів, міністрів і вище, так і тих, хто були начальниками обласних управлінь усіх силових органів, а у Києві – ще й районних управлінь.

Четверта ідея закону – забрати з органів влади усіх кедебешників. Усіх, хто працював, співпрацював з чекістами, вчився у школах КДБ - там, де це вдасться встановити. КДБ є основним каналом кремлівського впливу на Україну, і цей канал треба забетонувати. П'ята ідея закону – забрати з органів влади людей, які були на керівних посадах в радянському комсомолі і Компартії. Ми не пішли на цей крок у 90-х. Чехія і Польща зробили це, і пройдений ними шлях показує, що вони були праві, а ми – ні.

Люстрація – це шанс на результат. З нинішніми суддями, прокурорами, міліціонерами, СБУшниками, генералами Генштабу і Міноборони, які теж мають пройти люстрацію, ми можемо втратити нашу незалежність. Ці люди є не просто п'ятою колоною Путіна, вони, скоріше, є ще більш страшними ворогами, які загрожують нашій незалежності. І якщо ми їх не виженемо, нам буде дуже важко цю незалежність зберегти. Зараз не стоїть питання про те, як потім буде добре. Зараз йдеться про аксіому, що з ними нам точно буде погано.

А далі, після люстрації, обов'язково мають бути змінені правила існування влади. Нам треба забрати у чиновників функції командувати, дозволяти, не дозволяти – все те, що породжує корупцію і що ставить громадянина у принижене становище людини, яка залежить від влади.

Має бути навпаки влада мусить обслуговувати громадян. І для цього треба різко скоротити її функції, скоротити чисельність державних службовців і одночасно серйозно підвищити їм платню за рахунок скорочення їхньої чисельності.

Тоді ми маємо шанси отримати європейську державу, яка буде допомагати європейському суспільству будувати європейську економіку. А якщо в нас з'явиться нормальний суд, одразу запрацюють закони власності, і це буде страшенно великий поштовх для розвитку бізнесу. Бо український підприємець зараз найбільше боїться, що відберуть, відіжмуть і кинуть. Водночас з'являться умови для розвитку освіти, науки і високотехнологічної економіки. З нинішніми посадовцями, які вміють тільки красти, цього не буде ніколи.

І, безумовно, дуже важливий наслідок очищення влади і приходу до неї людей, які справді хотітимуть творити ефективну Українську державу, це вирішення проблеми оборони. Нинішні генерали Генштабу та посадовці Міністерства оборони, за рідкісним виключенням, не здатні захистити Україну. Вони здатні тільки програти незалежність. І наші останні військові поразки про це не просто говорять, а кричать. Тому дуже важливо їх люструвати, а на їхнє місце привести тих командирів і стратегів оборони, які забезпечать нам безпеку і мир.

Головне, ми повинні припинити думати, що хтось з нами щось зробить. Люстрація не є процесом, який керує нами. Так само, як, наприклад, оборона чи економічні стосунки. Це ми маємо керувати процесом. Якщо люстрацією займатимуться шахраї, або саботувати її будуть шахраї, то ясно, що нічого доброго з цього не вийде. Вони або всіх залишать на посадах, або поміняють одних шахраїв на інших.

Якщо ми цього не дозволимо, якщо кожен у своєму селі, в своєму районі, в своєму мікрорайоні у великому місті доєднається до вигнання прокурора-хабарника, судді-хабарника, міліціонера-хабарника на підставі вже прийнятого закону, тоді люстрація вдасться.

У нас, на жаль, у багатьох людей зберігається інфантильна думка, що хтось щось зробить за них. І, на жаль, журналісти так само часто цю думку допомагають формувати, коли питають, а що буде в результаті прийняття цього закону. Так нічого не буде. Закон – це тільки документ, де написано, що можуть зробити люди і що вони не мають права дозволяти робити іншим. Але чи запрацює він, залежить від нас з вами.

Безумовно, так само ми маємо вимагати виконання цього закону насамперед президентом, прем'єр-міністром ті іншими топ-посадовцями. Мене найбільше, мабуть, це хвилює, тому що закон був ухвалений не в результаті тиску керівників держави, а в результаті тиску громадян. І дуже важливо, щоб лідери держави справді втілювали цю ідею очищення влади. Чеська люстрація вдалася передусім завдяки Вацлаву Гавелу і його одержимості ідеєю люстрації. Так само, як грузинська люстрація вдалася передусім завдяки Михайлу Саакашвілі.

Люстрація не торкнеться людей, які обіймають виборні посади. Тому, безумовно, виборці мають голосувати за кандидата у мери чи депутати свідомо. Не як жертви реклами, що подивилися телеролик чи білборд і проголосували, і це не кажучи про голос за гречку. А як свідомі громадяни, які борються за те, щоб зробити найкращий вибір.

Я на цих виборах пішов до парламенту разом з партією "Самопоміч". І одна з ключових умов, яку ми втілили при формуванні нашого списку, це обов'язкове обговорення з людьми всіх кандидатів перед офіційним висуванням. Наприклад, один з кандидатів викликав запитання з боку журналістів, після чого сам знявся. От таким має бути підхід виборця.

Треба припинити очікувати, що люстрацію хтось зробить за нас. Ні люстрацію, ні реформи, ні будь-які інші важливі кроки для країни не зробить ніхто, крім нас. Ми маємо самі це робити. І вимагати, щоб те саме робили топ-посадовці. А якщо вони будуть робити це погано чи зовсім не робити, тоді їх треба гнати і замінювати на тих топ-посадовців, які будуть.

В чому полягає правда про цей закон і його ухвалення? Цього закону насправді більшість депутатів і посадовців не хотіли. І зараз не хочуть. Тому до нього було запропоновано понад 400 правок, і метою багатьох з них було вихолостити законопроект. Комітет ВР з державного будівництва, який мав готувати його до другого читання, і, зокрема, організувати обговорення правок депутатів, фактично саботував цю роботу і двічі просто не збирався - не вистачало кворуму для того, щоб хоча би відкрити засідання.

Навіть технічна підготовка до голосування була фактично саботована і остаточний текст закону не був підготовлений належним чином. Тому спікер парламенту пішов на наступний крок: він запропонував ухвалити закон, прийнятий у першому читанні, плюс ті поправки, які внесли співавтори закону – не всі депутати, а ті, які його писали і просували з першого дня. Ця пропозиція в результаті і набрала 231 голос.

Хвилює те, що оскільки перед голосуванням ухвалений у першому читанні текст закону і поправки, які подали його співавтори, не були зведені в єдиний текст внаслідок саботажу роботи, то це зведення відбувається просто зараз – і триває це вже третій день. Це викликає побоювання, що під час зведення можуть бути внесені якісь некрасиві зміни, як це неодноразово траплялось в історії українського парламентаризму. І якщо закон в результаті спробують переписати, то нам доведеться знову виходити під парламент і знову запалювати шини.

Проте ми маємо не просто сподіватись на те, що домовленість буде виконано, а контролювати це. І якщо її буде порушено, вимагати, щоб закон був про очищення влади, а не про саботаж очищення влади.

Депутати голосували за закон всліпу з однієї простої причини - більшість з них не хотіли цього закону. Не брали участь в його обговоренні і сподівались, що він ніколи не буде винесений на голосування. Завдяки тиску людей вони були змушені проголосувати. І тепер дуже важливо, щоб закон справді допоміг суспільству очистити владу, а не допоміг владі обманути суспільство.