Без паніки

У Лондоні – дев'ять мільйонів людей, шанси стати жертвою – мінімальні. 

© ТСН.ua

Вчора був день народження моєї сестри. Коли я подзвонив їй, вона перебувала на залізничному вокзалі Лондона. Ми не згадували про теракт, який стався поблизу Вестмінстера за день до того. Це навіть спало нам на думку. Я виріс у Лондоні, і тоді дуже часто з'являлися повідомлення, що ірландська республіканська армія заклала десь бомбу. Ми й про це не згадували. Життя триває. У Лондоні – дев'ять мільйонів людей, шанси стати жертвою – мінімальні.

Думаю, це правильне ставлення. І цю позицію поділяють багато політиків, зокрема, прем'єр-міністр Тереза Мей, яка наполягла на тому, щоб парламент – місце теракту – відкрився наступного дня, як заплановано.

Кілька десятків поранених, четверо загиблих разом із нападником і поліцейським. Звичайно, це трагедія для тих, хто постраждав, і для їхніх сімей. Але водночас це означає, що загинуло тільки двоє мирних жителів. На сайті France 24 – телеканалу, де працюю, – я прочитав, що все ж це найбільш смертоносний теракт у Великобританії за останнє десятиліття.

Ймовірно, нападники хотіли вбити більше людей. Сподіваюся, що причина, чому їм це не вдалося, – не просто удача, а хороше патрулювання, організація безпеки дорожнього руху і робота розвідки унеможливили більш зловісні плани. Один мій друг, який був неподалік, сказав, що його дуже вразила швидка реакція поліції.

Цей теракт завдав набагато менше шкоди, ніж останні звірства в Парижі, Ніцці, Берліні чи Стамбулі. Але чи можете ви це зрозуміти з тону, із яким світові ЗМІ подають інформацію? Навіть France 24 на першому ж потязі Eurostar з Парижа додатково відправив репортерів на цей цирк екстрених новин. Невже вони не розуміють, що саме на таку увагу розраховували терористи?

На увагу не лише до них, але й до політиків, які виступають проти імміграції та іноземців і роблять на цьому кар'єру. Мій друг був у команді France 24, яка поїхали до Лондона на місце подій. Перед парламентом серед натовпу людей із камерами, він здивувався, побачивши Найджела Фараджа і його колег із Партії незалежності Сполученого Королівства, які обійшли всі національні і міжнародні телеканали, поширюючи свої ксенофобні заяви. Фарадж став відомим як "Містер Брекзит", але правда полягає в тому, що він очолює невелику партію, яка має лише (увага!) одне місце в парламенті. (Більш вагомими лідерами  кампанії за вихід з ЄС були Борис Джонсон і Майкл Ґоув). В Україні дуже багато знають про ультраправих політиків, яким ЗМІ приділяли занадто багато уваги, а це дратує.

На щастя, в Британії не плануються вибори, які ці панікери змогли б використати для власної вигоди. Будемо сподіватися, що це не призведе до збільшення підтримки Марін Ле Пен на президентських виборах у Франції.

Реакція людей переважно була звичною – тероризм не залякає і не розділить лондонців. Абсолютно правильно. Така ж реакція була, звичайно, й у мера Лондона Садіка Хана. Але чомусь майже ніхто не згадує того факту, що він мусульманин. Визначальною рисою його особистості є не тільки ім'я і колір шкіри, але й виразно лондонський акцент. Думаю, українці можуть і не знати, що в Англії кожен невеликий регіон і кожне місто мають власний діалект. І люди всіх рас і релігій говорять саме на цьому діалекті: індійці, китайці, китайці і африканці в Манчестері говорять манчестерською, в Ліверпулі – ліверпульською, в Лондоні – лондонською. (Мовчу про східнолондонський кокні – там все дуже складно). Це свідчить про певний успіх в інтеграції іммігрантів у суспільство.

Багато лондонців, яких я знаю, у своїх соцмережах пишуть, що Лондон – найвеличніше місто у світі або щось подібне. У таких ситуаціях люди зазвичай сентиментальні, вони хочуть об'єднуватися – чому б ні. Проте, це трохи надокучає. Лондон – моє рідне місто, я люблю його, але воно явно не найвеличніше в світі. Хронічна нерівність, шалено високі ціни на житло, брудні російські гроші, наркотики, безпритульні, групові злочини… і паскудна погода.

Лондон має багато проблем. Але, зважаючи на статистику у двох вбитих мирних жителів за десятиліття, насмілюсь припустити, що ісламський тероризм – не одна із них.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на  facebook  і стежте за оновленнями розділу!

Поділитись: