Меркель втратила довіру до Путіна

Німеччина - провідний переговорник в українсько-російській війні. За час конфлікту канцлер спілкувалась з Володимиром Путіним понад 30 разів. В результаті Німеччина підтримала Україну грошима і санкціями проти Росії, але не зброєю.

За це українці охрестили Меркель "фрау Ріббентроп" і влаштували на неї справжню "облаву" у соцмережах. Німці за свого канцлера заступаються – мовляв, ви все неправильно розумієте.

Що насправді пов'язує Меркель і Путіна, чому Німеччина не хоче бачити Україну в НАТО і допомагати нам зі зброєю - в ексклюзивному інтерв'ю ТСН розповів аналітик Центру з питань вивчення Центральної і Східної Європи фонду ім. Роберта Боша Штефан Майстер.

- Пане Майстер, як би ви описали позицію Ангели Меркель в українсько-російській війні? Вона проросійська чи проукраїнська?

- Однозначно проукраїнська. Ставлення Німеччини до Росії радикально змінилося. Якщо раніше з Росією хотіли співпрацювати, то тепер і у відомстві канцлера, і в Міністерстві закордонних справ Німеччини повна відмова. Ангела Меркель втратила будь-яку довіру до Путіна. Тим не менше Німеччина грає роль головного переговорника. Для цього залишили відкритими канали комунікації. Їй необхідно говорити з Путіним, якщо вона хоче вирішити цю кризу, і Меркель це робить. Однак німецька політична еліта дуже критично налаштована до того, що чинить Путін в Україні.

- Меркель зідзвонювалась з Путіним понад 30 разів. Ця телефонна дипломатія провалилася. Що далі?

- Я теж не впевнений, що ця стратегія правильна. Бо кризу треба вирішувати з Росією. Путін не хоче говорити з Порошенком. У Мінську ми в цьому переконалися. Він хотів би говорити з Меркель, з Обамою і без України. Це проблема. Німецька позиція така, що конфлікт передусім український. Україна повинна говорити з сепаратистами, бо без діалогу з ними цю кризу не вирішити. В цей час Німеччина намагається на міжнародному рівні чинити тиск на Росію. Це подвійна стратегія. З одного боку, зусилля в самій Україні, з іншого - Німеччина намагається тиснути на Путіна на міжнародній арені.

- Можливо, Німеччині варто змінити свою стратегію?

- Я визнаю, що всі попередні намагання з німецького боку - різні формати, які пропонував міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр, як от зустріч у Нормандії, Веймарський трикутник, вони всі провалилися. Політика санкцій також загострила ситуацію. У Німеччині думають, як цю політику поміняти. Я особисто думаю, що Меркель має поговорити з Путіним особисто. Не телефоном. Треба летіти в Москву. Треба чітко роз'яснити Путіну наслідки його політики. Додатково вдатися до жорсткіших санкцій. Але одночасно думати, як вирівнювати інтереси. Посилювати тиск, але і показувати відкритість до переговорів. Бо росіяни знають, чого хочуть. Вони хочуть, щоби Україна не стала членом НАТО і Євросоюзу. І вони будуть робити все, щоби цьому перешкодити. А ми в Європі не готові підтримувати Україну військово. Тому треба шукати певний баланс інтересів.

- Чому Німеччина відмовляється підтримати Україну зброєю?

- У Німеччині бояться опинитися у гібридній війні з Росією. Німеччина готова надати бронежилети, гуманітарну допомогу, намети. Однак підтримати зброєю означає вступити у війну з Росією, а це гібридна війна. А ще зброя може потрапити у неправильні руки. Або ця ситуація може перекинутися далі на країни Європейського Союзу. Цього тут ніхто не хоче. З німецької перспективи занадто велика небезпека ще більшої ескалації.

- Чому Німеччина категорично не хоче бачити Україну в НАТО?

- Відповідь майже та сама, що і на питання про постачання зброї. Хіба що глобальніша. Якщо інтегровувати зараз Україну в НАТО, спіраль ескалації тільки зростатиме. Німеччина в цьому конфлікті головний дипломат. І потрібно тримати відкритими канали комунікації з Росією. Тому німецька позиція – не підливати мастила в вогонь через НАТО. Якби Україна стала членом НАТО або НАТО почало відігравати якусь важливу роль, а цього не хоче не тільки Меркель, але і Обама, то напруження би тільки зросло.

- А може це б спинило Росію?

- Я не думаю. Питання в тому, як далеко ми готові піти. Україна не член НАТО. А тому не тільки Німеччина, але і багато інших країн скажуть – ми не хочемо війни з Росією. Для нас це завелика небезпека. Як би це не звучало, але тут не готові воювати з Росією через Україну. Це факт. Стосовно голови уряду Ангели Меркель звучать звинувачення, що вона таємно домовилася з Путіним. Дехто навіть порівнює її з колишнім канцлером ФРН Герхардом Шредером, який з політики пішов працювати в "Газпром". Порівнювати Меркель і Шредера просто абсурдно. Меркель в глибині душі не сприймає Путіна. Коли президентом був Медведєв, Меркель намагалася зустрічатися саме з ним, а не з Путіним. Бо він їй неприємний, вона старалася витіснити його з політичного процесу і міжнародного формату. Меркель більше не довіряє Путіну. Путін часто брехав Меркель, що для неї надважливо. Між Путіним і Меркель немає глибокого порозуміння. Зараз Меркель дуже скептично ставиться до Росії і до того, що Росія робить. Вона скептично ставиться до Путіна. А Шредер захоплювався Путіним. Він прагнув мати стільки влади, скільки має Путін. Меркель – ні.  

Розмовляла кореспондент ТСН Наталія Фібріг